Вирок № 56112100, 25.02.2016, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/363/15-к

провадження № 1-кп/624/2/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

смт. Кегичівка 25 лютого 2016 року

Кегичівський районний суд Харківської області в особі головуючого судді Криворотова С.В., за участі секретаря Проскурні Л.М., прокурорів Глушкової Г.О.,Сліпака О.О., обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2, у залі суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, за яким

ОСОБА_1, народився 05.06.1995р.і проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, не працює, засуджений Кегичівським районним судом: 1) 05.09.2014р. за ч.1 ст.185 КК - до штрафу 850 грн., 2) 09.10.2014р. за ч.2 ст.185 КК - до 1р. позбавлення волі,за ст.75 КК з іспитовим строком 1 рік, 3) 09.01.2015р. за ч.3 ст.185, 70 КК, із зарахуванням покарання за попереднім вироком - до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, 4) 28.04.2015 р. за ч.2, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч. 2 ст.190 КК України (з урахуванням помякшення згідно з ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10.02.2016р.) - до 4 років 3 місяців позбавлення волі, обвинувачується за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Протягом березня 2015 року ОСОБА_1, маючи судимості за корисливі злочини, вчинив наступні кримінальні правопорушення при таких обставинах:

1) 02.03.2015 року, приблизно о 7 год., поблизу будинку №46 по вул.50 років Жовтня смт. Чапаєве Кегичівського району Харківської області, ОСОБА_1 умисно, таємно, з корисливих спону кань та метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, викрав з вішалки для сушін ня належний ОСОБА_3 комплект одягу (камуфляжні бушлат, куртку, брюки) вартістю 311 грн.

Ці дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як повторна крадіжка чужого майна.

2) 10.03.2015 року приблизно о 15год., на вул.Трудова с.Зелена Діброва Кегичівського району Харківської області, поблизу будівлі колишнього магазину, ОСОБА_1 умисно, відкрито, з корисливих спонукань, повторно, шляхом ривка, вихопив у ОСОБА_2 жіночу сумочку вартістю 315 грн., в якій знаходились мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі GT-C3592 вартістю 1148 грн., гаманець червоного кольору вартістю 96 грн. та гроші в сумі 1002 грн. 75 коп., спричинивши матеріальну шкоду на загальну суму 2561,75 грн.

Ці дії кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України, як повторний грабіж чужого майна.

3) 10.03.2015р. приблизно о 16 год., у банкоматі ПАТ КБ «Приватбанк» по вул.1 Травня, 37 смт.Кегичівка Харківської області, ОСОБА_1 умисно, таємно, з корисливих спонукань, метою за володіння чужим майном, зняв із банківського рахунку ОСОБА_2 і викрав гроші в сумі 1000 грн

Ці дії кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК, як повторна крадіжка чужого майна.

На відшкодування збитків ОСОБА_2 заявила позов про стягнення з обвинуваченого 552 грн. 75 коп. та моральної шкоди в сумі 5000 грн., решта збитків відшкодована.

У судовому засіданні прокурор ці обвинувачення підтримав, обвинувачений винуватим себе, а також цивільний позов, визнав повністю, дати показання погодився.

Відповідно до ст.349 КПК України, за клопотанням та згодою учасників, суд визнав достатнім допитати обвинуваченого, потерпілу, дослідити документи щодо особи, речових доказів, процесуальних витрат, та недоцільним дослідження доказів щодо решти обставин, які ніким не оспорюються. З'ясовано, що учасники не мають сумнівів у добровільності своєї позиції, наслідки їм розяснені та зрозумілі.

У судовому засіданні ОСОБА_1 обставини обвинувачення підтвердив. Пояснив, що дійсно

2 березня 2015р. приблизно о 7 год., на вул.50 років Жовтня смт.Чапаєве викрав з вішалки бушлат, куртку та брюки. Після цього, 10 березня, приблизно о 15год., в с.Зелена Діброва, біля магазину вирвав у ОСОБА_2 жіночу сумочку, в якій знаходились мобільний телефон «SAMSUNG», гаманець з грошима. Потім того ж дня, приблизно о 16 год., у банкоматі ПАТ КБ «Приватбанк» в смт.Кегичівка зняв із банківського рахунку ОСОБА_2 гроші в сумі 1000 грн.

У вчиненому щиро розкаявся. Позов повністю визнав, підтвердив це власноручною заявою.

Запевнив, що більше порушень закону не допускатиме, просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 факти вилучення у неї сумочки з речами та викрадення грошей підтвердила. Під час судового розгляду позовні вимоги уточнювала, остаточно наполягає позов задовольнити і стягнути матеріальну шкоду в сумі 552,75 грн., а також моральну шкоду 5000 грн., яку вбачає у переживанні, стражданні від дій обвинуваченого та їх наслідків.

Також подала заяву про розгляд без її участі.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не зявилась, надала заяви про розгляд справи без її участі, претензій до обвинуваченого не має.

У звязку з цим, заслухавши думку учасників провадження, враховуючи відсутність їх заперечень, а також можливість зясувати всі обставини за наявними доказами, суд, на підставі ст.325 КПК, визнав можливим провести розгляд без цих осіб.

Судом досліджені копії паспорта обвинуваченого, характеристика, довідки про стан здоро вя, судимості, висновки експертів про вартість викраденого, постанови про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання, копії вироків, ухвали апеляційного суду тощо.

Ці документи сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі у сукупності достатніми та взаємозвязаними для прийняття процесуального рішення.

Заслухавши показання, дослідивши докази, суд вважає, що обвинувачення доведене повністю, усі діяння мали місце і містять склад кримінальних правопорушень.

Встановлено, що обвинувачений, маючи судимості за корисливі злочини, у всіх випадках діючи повторно, вчинив інші кримінальні правопорушення, за викладених обставин, при цьому:

1) 02.03.2015 року, викрадаючи предмети одягу у ОСОБА_3, діяв умисно (з прямим умислом), таємно (за відсутності інших осіб), із корисливих спонукань та з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, отже, ці дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України за ознакою повторності.

2) 10.03.2015р., приблизно о 15год., заволодівши майном ОСОБА_2, обвинувачений діяв умисно (з прямим умислом), з корисливих спонукань та метою заволодіння, відкрито вирвав сумочку з речами, ці дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК, як повторний грабіж майна.

3) 10.03.2015р. приблизно о 16 год., знявши у банкоматі гроші ОСОБА_2, діяв умисно (з пря мим умислом), таємно (за відсутності інших осіб), з корисливих спонукань та метою заволодіння коштами, ці дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК, як повторна крадіжка чужого майна.

Згідно зі ст. 12 КК України, дані правопорушення є злочинами: за ч.2 ст.185 - середньої тяжкості, за ч. 2 ст.186 КК тяжким.

Обвинувачений є винним у їх вчиненні і підлягає покаранню.

Обставиною, що помякшує покарання, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК (у всіх випадках), визнається щире каяття - це підтверджується поведінкою обвинуваченого під час провадження. Цим сприяв у частковому поверненні викраденого, повністю згоден відшкодувати решту матеріальних збитків та моральну шкоду. Обставин, що обтяжують покарання, за ст. 67 КК, не встановлено. Повторність є кваліфікуючою ознакою усіх злочинів.

Вирішуючи питання про призначення виду покарання та його строк, суд бере до уваги, що єдиним можливим видом покарання у цьому випадку є позбавлення волі, з урахуванням ступеню тяжкості злочинів та їх обставин, особи обвинуваченого, його розкаяння, часткового відшкодування збитків, негативної характеристики, судимостей за аналогічні злочини, відбування покарання за попереднім вироком у кримінально-виконавчій установі закритого типу, що є необхідним для усунення суспільної небезпеки з боку обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи ці обставини, суд повністю погоджується з думкою прокурора щодо розміру покарання як за кожен із злочинів та у їх сукупності, так і остаточного покарання.

Зокрема, при призначенні покарань, суд вважає правильним застосувати ч.1 ст.70 КК щодо сукупності злочинів у цій справі, а також ч.4 ст.70 КК України та передбачені нею правила, і призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання з тим, що призначене останнім вироком від 28.04.2015р., з урахуванням ухвали апеляційного суду Харківської області від 10.02.2016р.

Вирок Кегичівського районного суду від 09.01.2015р., згідно з ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10.02.2016р., виконується окремо.

Запобіжні заходи у цьому провадженні не обирались, час попереднього увязнення у попередній справі повністю зараховано із часу взяття під варту - 17.03.2015р., у звязку з чим, про його застосування не заявлено і підстав для цього, згідно з ч.5 ст.72 КК України не знайдено.

Арешт на майно не накладався, у звязку із поверненням потерпілим викраденого, доля речових доказів вважається вирішеною.

Розглядаючи позов ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 552,75 грн., моральної 5000 грн, суд виходить з положень ст.128 КПК України щодо права особи на його заявлення і визнає таким, що підлягає вирішенню у порядку ст.129 Кодексу та задоволенню відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України про відшкодування шкоди. Позовні вимоги обвинувачений повністю визнав, вони підтверджені зазначеними вище обставинами та їх доказами.

Витрати на проведення експертиз, згідно з ч.2 ст.124 КПК, покладаються на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі: за ч.2 ст.185 КК - 3 роки, за ч. 2 ст.186 КК 4 роки 6 місяців.

За сукупністю цих злочинів, згідно з ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого більш суворим покаранням, призначити 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК, за правилами ч.1 цієї статті, зарахувати обвинуваченому не відбуте покарання за вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 28.04.2015р. за ч.2 ст.185, ч. 2 ст.186, за ч. 2 ст. 190 КК 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

Остаточно, шляхом часткового складання, ОСОБА_1 призначити покарання 5 (п"ять) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Початок відбування остаточного покарання, згідно з вироком цього суду від 28.04.2015р., відраховувати з 17 березня 2015 року.

Взяти до уваги, що згідно з ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10.02.2016р., на підставі ч.5 ст.72 КК, у строк покарання за попереднім вироком, яке входить до остаточного, зараховано час попереднього увязнення ОСОБА_1 з 17 березня 2015р. до 10 лютого 2016р. включно з розрахунку 1 день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі.

Задовольнити цивільний позов, і стягнути з ОСОБА_1 (05.06.1995р.н., ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, с.Зелена Діброва Кегичівського району Харківської області, ІПН НОМЕР_2) 5552 грн.75 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати по залученню експертів в сумі 1075 (одна тисяча сімдесят пять) грн. 20 коп. на користь держави (р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011,код доходів 24060300, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова).

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через цей районний суд, протягом 30 днів: обвинуваченим - з дня отримання його копії, рештою учасників - з дня проголошення, і набирає законної сили: при не поданні скарги - після закінчення цього строку, у разі її подання та відмови у задоволенні - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку надати учасникам провадження, вручивши її у приміщенні суду.

Суддя С.В. Криворотов