Ухвала суду № 56108803, 23.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/1510/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 642/7918/15-ц ОСОБА_1

Категорія: земельні правовідносини Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді : Швецової Л.А.,

Суддів: Малінської С.М., Яцини В.Б.,

За участі секретаря: Сорокобатько В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3

на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 11 січня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про відновлення меж земельної ділянки та покладання обовязку, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року до Ленінського районного суду м. Харкова звернулися з позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4І до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельної ділянкою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 11 січня 2016 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про відновлення меж земельної ділянки та покладання обовязку, залишено без розгляду з тих підстав, що позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Не погодившись із зазначеною вище ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_4 звернулися з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вищевказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Стягнути з держави на користь неповнолітнього ОСОБА_4 суму судового збору в розмірі 551 грн. 22 коп.

Крім того, апелянт вказує, що суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи. Законним представником ОСОБА_4 є ОСОБА_2 і може захищати права та інтереси свого сина у суді, або доручити ведення справи іншим особам. При цьому ЦПК України не містить чітких приписів де саме в тексті позовної заяви повинен зазначатися законний представник неповнолітньої особи, а тому структура позовної заяви дозволяє факт законного представництва неповнолітньої особи зазначити будь-де в тексті позовної заяви.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення з таких підстав:

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_4 без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України з посиланням на його належне повідомлення про час розгляду справи та неявку до судового засідання без поважних причин позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про неможливість вирішення справи.

Проте з таким висновком погодитись неможна, оскільки судом допущено порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні та виконувати свої обовязки в суді мають фізичні особи, які досягли повноліття. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, можуть здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обовязки в суді, у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь.

Права неповнолітньої особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років передбачені ст. 32 ЦК України.

Відповідно до ст. 14 СК України, сімейні права є такими, що тісно повязані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі. Якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.01.2014 року належить 1\3 частка житлового будинку № 12 по вул. Виноградній у м. Харкові та ОСОБА_4 підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.01.2014 року належить 2\3 частки житлового будинку № 12 по вул. Виноградній у м. Харкові, позивачі звернулися до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Як свідчать матеріали цивільної справи, зазначену позовну заяву було подано одночасно декількома позивачами співпозивачами: ОСОБА_2 та ОСОБА_4, як вбачається з тексту самої позовної заяви, як єдиного процесуального документу складеного та підписаного вказаними учасниками справи.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_4 не має цивільної процесуальної дієздатності і тому не має право звертатися до суду з позовом.

Судова колегія вважає, що вказаний висновок судом першої інстанції зроблений з порушенням норм процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 7 Європейської конвенції про здійснення прав дітей, у справах, що стосуються дитини, судовий орган має діяти швидко, уникаючи будь яких невиправданих зволікань.

Відповідно до ст. 24-26 ЦК України та ст.18 СК України презюмується, що звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2, діє також в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_4

За таких обставин, враховуючи наведене вище, ухвала Ленінського районного суду м. Харкова від 11 січня 2016 року про залишення позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про відновлення меж земельної ділянки та покладання обовязку без розгляду не може бути визнана обґрунтованою й такою, що постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, а тому судова колегія вважає за необхідне на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України скасувати це судове рішення, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Що стосується заявленого в апеляційній скарзі клопотання про стягнення з Головного управління державного казначейства України в Харківській області на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_4 сплаченого за подачу апеляційної скарги судового збору у сумі 551,22 грн., судова колегія вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню частково. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону України « Про судовий збір» за подачу апеляційної сплачується 275,61 грн., тому сплата позивачами суми 551, 22 грн. є помилковою і тому поверненню ОСОБА_2 підлягає зайве сплачена сума 275,61 грн.

Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 11 січня 2016 року скасувати.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до

ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, про відновлення меж земельної ділянки та покладання обовязку направити до того ж суду 1-ї інстанції для продовження її розгляду по суті.

Повернути ОСОБА_2 зайве сплачену суму судового збору за подачі апеляційної скарги на ухвалу районного суду в сумі 275,61 грн.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: