Ухвала суду № 56105676, 22.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1881/16 Справа № 204/9254/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз»

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2015 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз», третя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту належності документів, визнання дії неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз», третя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту належності документів, визнання дії неправомірними та зобовязання вчинити певні дії.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2015 року в задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання - відмовлено.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про встановлення факту належності документів, визнання дії неправомірними та зобовязання вчинити певні дії - задоволено частково.

Встановлено факт, що 03 лютого 2011 року ОСОБА_2 був здійснений платіж на суму 14000 грн 00 коп. на рахунок Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» за фіскальним чеком за № 179833, з призначенням платежу: авансовий платіж за надання послуг з газопостачання ПАТ «Дніпрогаз» по особовому рахунку № 74889 на користь ОСОБА_2, за будинок № 36, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» здійснити перерахунок оплати за спожитий природний газ по особовому рахунку № 74889 за період з 28 грудня 2010 року по даний час відповідно до показів лічильника газу із врахуванням раніше сплаченої суми у розмірі 14000 грн. 00 коп. ОСОБА_2 по особовому рахунку № 74889 відкритому на імя - ОСОБА_2 за будинок № 36, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область. Дніпропетровський район, м. Підгородне.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 по зустрічній позовній заяві - відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» просить скасувати рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником домоволодіння № 36, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область. Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Коваля, на підставі Договору купівлі-продажу будинку від 28.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за № 2398.

Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» є постачальником послуг з газопостачання у вищевказане домоволодіння, а ОСОБА_2, таким чином, є користувачем цих послуг.

Встановлено, що 26 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз» та ОСОБА_2 був укладений Договір про надання населенню послуг з газопостачання ПАТ «Дніпрогаз». На підставі вказаного договору був відкритий особовий рахунок № 74889.

Вищевказані обставини встановлені рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2015 року по справі № 175/5546/2013-ц, яке не було скасоване та набрало законної сили, а відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що за період з 31.12.2004 року по належному (на теперішній час) ОСОБА_2 домоволодінню обліковується заборгованість по оплаті послуг з газопостачання, а тому позивач за первісним позовом просив стягнути цю заборгованість з ОСОБА_2

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дніпрогаз» про стягнення заборгованності з відповідача з 31.12.2004 року по 31.11.2014 рік, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що вимоги є безпідставними, оскільки предявлені не до того відповідача з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 став власником домоволодіння № 36, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область. Дніпропетровський район, м. Підгородне, вул. Коваля, лише 28 грудня 2010 року і саме з цього часу в нього виникло зобовязання по оплаті наданих Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз» послуг з газопостачання. До 28 грудня 2010 року власником вказаного домоволодіння була ОСОБА_3.

Укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Договором купівлі-продажу будинку від 28.12.2010 року не передбачено, що останній бере на себе боргові зобовязання попереднього власника по сплаті послуг з газопостачання.

При цьому, Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз», як на підтвердження прийняття ОСОБА_2 зобовязань попереднього власника по оплаті боргу з газопостачання, посилався на п.26, укладеного 26 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз» та ОСОБА_2 Договору про надання населенню послуг з газопостачання ПАТ «Дніпрогаз», в якому вказано, що ОСОБА_2 зобовязався погасити заборгованість попереднього власника за надані послуги з газопостачання.

Але, в рамках кримінального провадження № 420130404400000154 була проведена почеркознавча експертиза, за результатами якої був складений Висновок від 06.02.2014 року, в якому зазначено, що підпис від імені ОСОБА_2 у графі «підпис споживача» в договорі про надання послуг населенню з газопостачання від 26.12.2011 року, виконаний не ОСОБА_2, а іншою особою.

Таким чином, договір від 26.12.2011 року, в редакції яку надав позивач за первісним позовом, не може бути підставою для покладення на ОСОБА_2 обовязку по сплаті боргу попереднього власника за надані послуги газопостачання.

Суд першої інстанції, прийшов до правильного висновку, що позивач за первісним позовом не має правових підстав перекладати зобовязання щодо сплати заборгованості за спожиті послуги з газопостачання на ОСОБА_2 за той період, за який повинен сплачувати попередній користувач послуг, оскільки він не приймав на себе зобовязання погашення існуючих боргів попереднього власника.

Вищевказані обставини також були встановлені рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2015 року по справі № 175/5546/2013-ц, яке не було скасоване та набрало законної сили, а тому, ці обставини доказуванню не підлягають.

Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання за період з 31.12.2004 року по 28.12.2010 року (день купівлі ОСОБА_2 домоволодіння) є безпідставними, оскільки предявлені не до того відповідача.

Згідно розрахунку, наданого представником Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз», за період з 28.12.2010 року по дату відключення газопостачання було надано послуг з газопостачання на загальну суму 6802,73 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що авансовим платежем у розмірі 14000 грн. ОСОБА_2 оплатив послуги надані Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз», що підтверджується копією фіскального чеку від 03.02.2011 року, у якому (чеку) платником зазначена ОСОБА_3, з якою на той момент не було припинено договірні відносини по постачанню газу, а тому він не має заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз» .

Як вбачається з матеріалів справи, а саме, письмових пояснень попереднього власника вищевказаного будинку та особи, яка вказана у фіскальному чеку - ОСОБА_3, що після 06.10.2010 року вона - ОСОБА_3 - не здійснювала жодних оплат на користь Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз», оскільки вже 28.12.2010 року між нею та ОСОБА_2 був укладений Договір купівлі-продажу зазначеного домоволодіння, на підставі якого новим власником будинку став ОСОБА_2, який почав нести витрати з оплати наданих послуг із газопостачання на цей обєкт і їй відомо, що вищезазначена оплата від 03.02.2011 року в сумі 14000,00 грн. була здійснена особисто ОСОБА_2, як новим власником будинку.(а.с.120-124).

Отже, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 не тільки не має заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз», а навіть має переплату.

Задовольняючи позовні вимоги відповідача і встановлюючи факт, що 03 лютого 2011 року ОСОБА_2 був здійснений платіж на суму 14000 грн. 00 коп. на рахунок Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» за фіскальним чеком за № 179833, з призначенням платежу: авансовий платіж за надання послуг з газопостачання ПАТ «Дніпрогаз» по особовому рахунку № 74889 на користь ОСОБА_2, за будинок № 36, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгородне, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідно до ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти,від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції правомірно задовольнив зустрічні позовні вимоги, щодо зобов'язання Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз» здійснити перерахунок оплати за спожитий природний газ по особовому рахунку № 74889 за період з 28 грудня 2010 року по даний час відповідно до показів лічильника газу із врахуванням раніше сплаченої суми у розмірі 14000 грн. 00 коп. ОСОБА_2 по особовому рахунку № 74889 відкритому на імя - ОСОБА_2 за будинок № 36, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область. Дніпропетровський район, м. Підгородне.

Доводи в апеляційній скарзі ПАТ «Дніпрогаз» про те, що в квитанції про оплату від імені ОСОБА_2 написано борг 14000 грн., а тому неможливо вважати це авансовим платежем, судова колегія вважає хибними, оскільки на момент оплати 3.02.2011 року відповідач був власником домоволодіння з 28.12.2010 року і це був перший його платіж і він вважав боргом.

Доводи в апеляційній скарзі позивача по первинному позову, що суд першої інстанції неправомірно зобовязав зробити перерахунок оплати за спожитий газ по особовому рахунку № 74889 відкритому на імя - ОСОБА_2 з 28.12.2010 року, тому що правовідносини склалися між сторонами лише 26.12.2011 року з моменту підписання договору, колегія суддів вважає помилковими, оскільки правовідносини між сторонами виникли з моменту фактичного надання послуг ПАТ «Дніпрогаз» відповідачу.

Приведені в апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про те, що суд не зясував, що на момент укладання договору купівлі-продажу відповідачем будинку № 36, з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровський район, м. Підгородне, існувала заборгованість за спожитий газ і можливо ОСОБА_2 повинен був сплатити цю заборгованість,колегія суддів вважає необґрунтованими,оскільки доказів, що ОСОБА_2 на момент покупки будинку знав про існування заборгованості і повинен був оплатити заборгованість, не надано, як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції.

Окрім того, в суді апеляційної інстанції представник Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» пояснив, що з позовом до суду до колишньої власниці будинку ОСОБА_3 не звертались, хоча в позовних вимогах про стягнення заборгованості за спожитий газ з ОСОБА_2 , вказаний період з 2004 року, коли він не був власником будинку № 36 що знаходиться за адресою: Дніпропетровський район, м. Підгородне.

Щодо доводів апелянта про порушення відповідачем строку позовної давності, щодо звернення до суду про порушене право,колегія суддів вважає помилковими,оскільки як вбачається з матеріалів справи, про порушення своїх прав відповідач дізнався з моменту предявлення ПАТ «Дніпрогазом» до нього позовупро стягнення заборгованості, а саме 19.12.2014 року

Приведені в апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно дост. 212 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» - відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_5