Рішення № 56105654, 24.02.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/72/16 Справа № 202/213/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Зосименко С. Г. Доповідач - Романюк М.М.

Категорія 27

24 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Романюк М. М.

суддів Котушенко С.П., Козлова С.П.

при секретарі Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2015 року у справі за позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом 08 січня 2014 року. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 07 березня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №SUH2GK0000001000, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 42 500 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 12,00 % на рік з кінцевим терміном повернення 07 березня 2028 року. Вимоги до відповідача, що випливають із вказаного кредитного договору, були забезпечені шляхом укладання з відповідачами договорів поруки. Відповідач ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 01 квітня 2013 року у розмірі 22 195,92 доларів США, яка складається з: 11 668,11 доларів США - заборгованість за кредитом, 4 979,16 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 450,91 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 4 011 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31,28 доларів США - штраф (фіксована частина), 1 055,46 доларів США - штраф (процентна складова). Просить стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № SUH2GK0000001000 від 07 березня 2008 року у розмірі 20 944,36 долари США, що еквівалентно 167 411,96 грн. та судові витрати по справі, стягнути з ОСОБА_2 витрати на юридичну допомогу у розмірі 3 200 грн., та стягнути солідарно з відповідачів суму у розмірі 10 000 грн.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2015 року у заявлених вимогах відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з його недоведеності.

З даним висновком в повному обсязі погодитися не можна виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 березня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №SUH2GK0000001000, згідно умов якого позичальник отримав 42 500 доларів США, з кінцевим строком повернення - 07 березня 2028 року зі сплатою 12% на рік за користування грошима.

В забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3, 07 березня 2008 року, було укладено договір поруки, згідно умов якого, останній поручився перед банком у разі неналежного виконання умов вказаного вище кредитного договору відповідати перед банком як солідарний боржник.

Крім того, 20 жовтня 2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ПАТ "Акцент-Банк", в забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором №SUH2GK0000001000 було укладено договір поруки, згідно умов якого, останній поручився перед кредитором у разі неналежного виконання умов вказаного вище кредитного договору відповідати перед банком як солідарний боржник в розмірі 10 000 грн.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що у разі якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Оскільки умови кредитного договору позичальником виконувалися неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості, банк правомірно звернувся до суду з даним позовом, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення. Однак позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 536 ЦК України визначено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Умовами кредитного договору №SUH2GK0000001000 визначено процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 12% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме розрахунку заборгованості, банком в односторонньому порядку, 06 жовтня 2008 року, було збільшено процентну ставку з 12% річних на 15,12% річних.

Відповідно до п.2.3.1 кредитного договору, в односторонньому порядку банк має право збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом, при зміні кон'юктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміні курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні встановленого НБУ на момент укладення цього договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий фонд або зміні середньозваженої ставки до кредитних банків України у відповідній валюті.

При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження підстав визначених п.2.3.1 кредитного договору, для її збільшення, а також належного повідомлення боржника щодо зміни процентної ставки, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо відсутності підстав для стягнення заборгованості з урахуванням процентної ставки за користування кредитом в розмірі 15,12 % річних.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором SUH2GK0000001000, виходячи з 12% ставки за користування кредитними коштами, яка складається з: заборгованості за кредитом - 9 760,31 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 квітня 2013 року складає 77 984 грн. 88 коп.; заборгованості по процентами за користування кредитом - 3 255,11 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 квітня 2013 року складає 26 008 грн. 33 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 430,20 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 квітня 2013 року складає 3 437 грн. 30 коп. та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 21 611 грн. 67 коп.

Стосовно вимоги про стягнення штрафу (фіксована частина).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 статті 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, в той час як пенею згідно ч.3 ст.549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, з аналізу вказаної норми вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності.

Умовами кредитного договору, а саме пунктом 5.1, передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення

У той самий час, згідно пунктів 5.3, 5.4 кредитного договору сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по будь якому з грошових зобов'язань та порушення будь якого з зобов'язань, п.6.5 передбачено нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань.

Таким чином, згідно з умовами кредитного договору передбачено застосування штрафу та пені за одні й самі порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.ч.1, 2, ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 598 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З урахуванням того, що позичальник ОСОБА_2 перестав належним чином виконувати умови кредитного договору 22 квітня 2009 року, що визнано сторонами, в той час як з позовом до поручителя ОСОБА_3 банк звернувся лише 08 січня 2014 року, то в силу ст.559 ЦК України порука вважається припиненою, а тому вимоги до останнього не підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу.

Порядок відшкодування витрат на правову допомогу визначений ч.1 ст.84 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" закріплені підстави та умови визначення розміру компенсації витрат на правову допомогу.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи підтвердження того, що позивач отримав правову допомогу від особи, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги, відсутності погодженого розрахунку на надання правової допомоги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відмову у компенсації понесених позивачем витрат за надання правової допомоги.

Стосовно вимог банку щодо стягнення суми з ПАТ "Акцент-Банк" за договором поруки.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України або Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів.

З урахуванням того, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" стосовно стягнення суми з ПАТ "Акцент-Банк" за договором поруки, витікають з відносин, які виникли на підставі договору укладеного між суб'єктами господарювання, то такі вимоги не можуть бути розглянутими в порядку цивільного судочинства.

Зазначена позиція висловлена Верховним Судом України 01 липня 2015 року в правовій позиції по справі № 6-745цс15.

Згідно п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо ПАТ "Акцент-Банк" підлягає скасуванню, а провадження у справі за позовними вимогами ПАТ КБ "Приватбанк" до ПАТ "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості за договором поруки підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити частково.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2015 року - скасувати.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" суму заборгованості за кредитним договором №SUH2GK0000001000 від 07 березня 2008 року в розмірі 13 445, 62 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 квітня 2013 року складає 107 430 грн. 50 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 9 760,31 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 квітня 2013 року складає 77 984 грн. 88 коп.; заборгованості по процентами за користування кредитом - 3 255,11 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 квітня 2013 року складає 26 008 грн. 33 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 430,20 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 квітня 2013 року складає 3 437 грн. 30 коп. та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 21 611 грн. 67 коп.

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_3 - відмовити.

Провадження у справі в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" про стягнення заборгованості за договором поруки - закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.М.Романюк

Судді: С.П.Котушенко

С.П.Козлов