Вирок № 56101663, 26.02.2016, Соснівський районний суд м. Черкас

Вирок

Іменем України

Справа № 712/14227/15-к

Провадження № 1кп/712/118/16

26 лютого 2016 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді - Орленка В.В.

при секретарі - Деркач А.І.

за участю:

прокурора - Мокієнко А.І.

захисників адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №12015250040002803 відносно ОСОБА_3, народився 26.10.1989 року в м. Черкаси, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кім. 935, раніше судимого:

-04.11.2008 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 186 КК країни до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки;

-05.11.2009 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України остаточно призначено до відбуття покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 02.07.2014 року на підставі постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.06.2014 року згідно ст. 2 ЗУ «Про амністію в 2014 році»,

-27.11.2015 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, 04.09.2015 року близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи неподалік будинку № 7/1, що по вул. Конєва, що в м. Черкаси, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, повторно, умисно з корисливих мотивів, відкрито заволодів майном, яке належить ОСОБА_4. Так його протиправні дії виразились в тому що він, перебуваючи за вищевказаною адресою, побачивши потерпілу ОСОБА_4, в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, і він, підійшов ззаду до потерпілої, зірвав з її шиї золотий ланцюжок вагою близько 4, 80 грама, вартість якого згідно висновку експерта № 6/568 від 24.12.2015 року становить 2 189, 80 грн. та ладанку вагою 0, 91 грама, вартість якого згідно висновку експерта 6/568 від 24.12.2015 року становить 416,57 грн.. Після чого, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік та в цей же день реалізував викрадене, чим завдав потерпілій матеріального збитку на загальну суму 2 606, 37 грн..

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення та цивільний позов не визнав повністю та пояснив, що 04 вересня 2016 року, він зі своїм знайомим Станіславом гуляли по вул. Конєва. Проходячи біля одного з будинків Станіслав зірвав у потерпілої з шиї ланцюжок та ладанку та втік. Через деякий час на обвинувачений зустрівся з Станіславом біля магазину і прохання останнього здав до ломбарду на свій паспорт ладанку. Ланцюжок залишився у Станіслава. Після цього їх затримали працівники міліції, однак при огляді ланцюжка у Станіслава не виявили. Участі в пограбуванні обвинувачений не брав, про його скоєння зі Станіславом не домовлявся; визнавальні покази на досудовому слідстві давав, оскільки боявся Станіслава. Анкетні дані та місцезнаходження ( проживання ) Станіслава йому невідомі.

Вина обвинуваченого ОСОБА_3 в скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується:

-даними протоколу прийняття заяви ОСОБА_4 від 04.09.2015 року про вчинення відносно неї грабежу невідомою особою, яка зірвала у неї золотий ланцюжок з ладанкою ( а. 6 );

-даними відповіді ПТ «Ломбард Донкредит ТОВ «Інтер-Ріелті» і Компанія» вих. 2465 від 28.10.2015 року, в якій зазначається, що ОСОБА_3 отримував у Товариства фінансовий кредит, а саме по договору від 04.09.2015 року 1 предмет застави «ладанка б/к» проба 585 загальна вага 0,91 г. оціночною вартістю 392, 68 грн.. Оскільки строк дії договорів фінансових кредитів та застави закінчився, зобовязання сторін по ньому припинились, на предмет застави звернено стягнення шляхом реалізації їх до Державної Скарбниці Національного банку України, відповідно до чинного законодавства України ( а. 26 );

-даними протоколу слідчого експерименту від 28.10.2015 року з потерпілою ОСОБА_4, в ході якого остання відтворила обставини нападу на неї обвинуваченим ( а. 29 30 );

-даними протоколу предявлення особи для впізнання з ОСОБА_4, в ході якого потерпіла впізнала ОСОБА_3 як особу, яка вчинила напад на неї ( а. 31 );

-даними висновку експерта № 6/568 від 24.12.2015 року, відповідно якого утилізаційна вартість ювелірних виробів, виготовлених із золота за цінами Національного банку України на лом золота станом на 04.09.2015 року становила наступні величини:

золотий ланцюг вагою 4,80 г 583 проби 2189,80 грн.;

золота ладанка вагою 0,91 г 585 проби 416,57 грн. ( а. 54 55 );

-показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка в судовому засіданні підтримала покази, дані під час досудового розслідування та пояснила, що 04 вересня 2015 року близько 15-00 год. вона поверталась додому з лікарні та проходячи біля будинку № 7/1 по вул. Конєва, до неї ззаду підбіг невідомий молодий чоловік, який раптово зірвав з неї золотий ланцюжок з ладанкою та втік через двори. Вона почала кликати на допомогу, тоді інший чоловік, який був поряд, почав її заспокоювати. Потерпіла одразу пішла додому і викликала працівників міліції, з якими проїхала по Південно-Західному мікрорайону і за перехрестям вул. Конєва 30 років Перемоги побачила нападника, якого впізнала. Разом з обвинуваченим затримали був чоловік, який її заспокоював. Під час затримання на обвинуваченого тиску ніхто не чинив. В судовому засіданні вона чітко впізнає обвинуваченого як особу, що її пограбувала.

Покази обвинуваченого ОСОБА_3 щодо не визнання своєї вини у вчиненні грабежу, спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене, не відповідають об'єктивним обставинам та доказам по справі, зібраним як на досудовому слідстві, так і під час розгляду справи в суді.

Переконливих мотивів відмови від визнавальних показів обвинуваченим суду не наведено.

При цьому суд враховує, що покази потерпілої, що саме ОСОБА_3 вчинив напад на неї та заволодів її майном, які вона давала в судовому засіданні, в деталях узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження.

Крім того, як встановлено в ході розгляду справи, у потерпілої відсутні будь-які підстави оговорювати обвинуваченого.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що оголошена ОСОБА_3 підозра у вчиненні кримінального правопорушення доведена.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує:

-за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, який по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий.

Обставин, які помякшують чи обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування складають 184 грн. 14 коп. і підлягають стягненню з обвинуваченого.

Що стосується цивільного позову, то суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши матеріали цивільного позову, заявленого потерпілою про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди на суму 6000 грн. 00 коп. та моральної шкоди в розмірі 1000 грн., суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом під час розгляду встановлено, що саме в результаті злочинних дій ОСОБА_3 потерпілій завдана матеріальна шкода. При цьому суд вважає можливим стягнути на користь потерпілої матеріальну шкоду саме в розмірі 6000 грн., оскільки у висновку експерта зазначена утилізаційна вартість викрадених ювелірних виробів, а не ринкова.

Також, в позовній заяві потерпіла зазначила, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, вона зазнала і моральної шкоди.

Згідно з ч.2 ст.23 ЦК моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у звязку з каліцтвом, або іншими ушкодженнями здоровя; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також у завданні шкоди діловій репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховується стан здоровя потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_4, судом враховується ступінь її страждань та переживань, що напад скоєний на жінку похилого віку.

З урахуванням вищенаведеного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди також підлягає до задоволення.

Речові докази по справі відсутні.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе лише при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_3 засуджений вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси 27.11.2015 року, тобто після вчинення кримінального правопорушення по даній кримінальній справі, необхідно застосувати ч. 4 ст. 70 КК України, якою передбачено призначення покарання, якщо після постановлення вироку в справі було встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 термін його перебування в СІЗО з розрахунку 1 день попереднього увязнення і перебування його в СІЗО, як 2 дні відбування покарання, в період з 04 лютого 2016 року по 26 лютого 2016 року, тобто на момент постановлення вироку, що становить 1 місяць 14 днів.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 377 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 5 (пяти ) років 6 (шести ) місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси 27.11.2015 року, яким ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, та остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді 5 ( пяти ) років 7 ( семи ) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набуття вироком чинності залишити без змін тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 26.02.2016 року, зарахувавши в строк відбутого покарання строк перебування під вартою з 04.02.2016 року по 26.02.2016 року ( на момент постановлення вироку ) 1 місяць 14 днів позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 збитки, завдані злочином в розмірі 7 000 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 184 грн. 14 коп.. Кошти перерахувати за реквізитами : отримувач УДКСУ у м. Черкаси, код отримувача 38031150, р/рахунок 31116115700002, банк ГУ ДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24060300.

На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області, а обвинуваченим з моменту отримання копії вироку.

Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: В.В. Орленко