Ухвала суду № 56100983, 25.02.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Малько О.С., Шимківа С.С.,

секретар судового засідання: Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на транспортний засіб,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на транспортний засіб відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на незаконність та необґрунтованість вказаного рішення в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що всупереч вимогам ст. 208 та 328 ЦК України суд першої інстанції

прийшов до помилкового висновку, що позивач у встановленому порядку не набув права власності на автомобіль, не врахував те, що суду надано оригінал договору купівлі-продажу автомобіля ВАЗ 21 154, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, укладеного 28 серпня 2014 року між ним та відповідачем ОСОБА_2

Після підписання договору він передав ОСОБА_2 кошти, а останній передав йому автомобіль, ключі від нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та оформив на нього довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Гладиш О.А., зареєстровану в реєстрі за №779 28.08.2014 року, уповноваживши його керувати, розпоряджатись, відчужувати на умовах за своїм розсудом, знімати (ставити) на облік вище вказаний автомобіль в органах МРВ ДАІ.

Зняття автомобіля з обліку у МРВ ДАІ не проводилось в зв'язку з відсутністю у нього коштів на постановку даного автомобіля на облік, однак в подальшому він збирався перереєструвати його на себе.

З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановленому законом порядку не набув право власності на автомобіль, оскільки ним не надано суду жодного із передбачених законом документів, що підтверджують правомірність придбання ним транспортного засобу.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого 7-им МРВ ДАІ м.Шепетівки УМВС України у Хмельницькій області власником транспортного засобу марки «ВАЗ 21154», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 являється ОСОБА_4

3.06.2010 року ОСОБА_4 надав нотаріально посвідчену довіреність, якою уповноважив відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_5 представляти його інтереси при вирішенні питань, пов'язаних з експлуатацією та відчуженням зазначеного вище автомобіля, укладати від його імені договори щодо розпорядження належним йому автомобілем. Довіреність видана з правом передовіри строком на 20 років і дійсна до 3.06.2030 року.

28.08.2014 року у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки ВАЗ 21154, 2007 року випуску, за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язувався передати вказаний автомобіль у власність ОСОБА_1, а останній зобов'язувався прийняти автомобіль і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

В цей же день відповідач надав ОСОБА_1 довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Гладиш О.А. за реєстровим № 779, якою уповноважив позивача від імені його довірителя та в його інтересах у межах чинного законодавства продавати або обмінювати, здавати в найм, позичку автомобіль ВАЗ 21154, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_4 Довіреність видана без права передовіри строком до 28.08.2024 року.

Відповідно до положень ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 237,244,245 ЦК України довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, ґрунтується на договорі та визначає правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

При оформленні довіреності перехід права власності не відбувається, оскільки повірений отримує лише тимчасове право на здійснення від імені й на користь іншої сторони (власника майна) тих дій, які передбачені довіреністю. Такою дією може бути і продаж самого майна.

Таким чином, видача генеральної довіреності на право керування та розпорядження транспортним засобом не є договором, який допускає перехід права власності на майно до третіх осіб.

Крім того, в Україні встановлений спеціальний порядок купівлі-продажу транспортних засобів, що регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998р. N1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", який сторонами не дотриманий. Чинне законодавство не передбачає укладення договору купівлі - продажу транспортного засобу між фізичними особами у простій письмовій формі та встановлює обов'язкову реєстрацію транспортного засобу при вчиненні угоди про його придбання.

За наведеного правильним є висновок суду першої інстанції про те, що позивач у встановленому законом порядку не набув право власності на автомобіль, оскільки жодного із передбачених законом документів, що підтверджують правомірність придбання ним транспортного засобу не надав, а укладений в простій письмовій формі договір купівлі-продажу автомобіля та нотаріально посвідчена довіреність на право керування та розпорядження транспортним засобом не є такими документами.

Крім цього, відповідач не є власником спірного транспортного засобу, а є повіреним ОСОБА_4, а тому є неналежним відповідачем у даній справі.

Безпідставними є доводи позивача про дійсність договору купівлі-продажу від 28 серпня 2014 року, оскільки законодавством встановлений спеціальний порядок переходу права власності на транспортний засіб.

Фактичне виконанням умов договору не є підтвердженням переходу права власності на автомобіль, так як після придбання автомобіль повинен бути перереєстрований на нового власника.

Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319, 323-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді: Бондаренко Н.В.

Малько О.С.

Шимків С.С.