Ухвала суду № 56099365, 25.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2082/15-ц Головуючий у І інстанції Пархоменко О. В.Провадження № 22-ц/780/869/16 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О. В.Категорія 48 25.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Білоконь О.В.,

суддів: Даценко Л.М., Гуль В.В.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановила:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області знаходиться справа про розірвання шлюбу між сторонами.

У грудні 2015 року відповідач ОСОБА_2 заявила клопотання про надання сторонам терміну для примирення строком на три місяці, оскільки у неї збереглися почуття до свого чоловіка і вона має надію зберегти сім'ю, не дивлячись на те, що вони з чоловіком не проживають з грудня 2014 року, спільного бюджету не мають.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 грудня 2015 року клопотання задоволено частково.

Надано ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строк для примирення терміном на один місяць. Зупинено провадження у справі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що вона постановлена з порушеннями норм права та постановити нову ухвалу, якою надати сторонам строк для примирення терміном на 3 місяці.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не враховував, що від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, а також те, що сторони мають невирішений спір щодо спільного майна подружжя.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 25 лютого 2016 року до суду апеляційної інстанції не з»явилась, будучи 18 лютого 2016 року належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, як слідує із зворотного поштового повідомлення. Причин неявки суду не повідомила.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 26 лютого 2016 року подала клопотання про відкладення справи на іншу дату, оскільки представник бере участь у інших судових засіданнях.

Колегія суддів вважає за необхідне відхили заявлене клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у межах строків, встановлених ст. 157 цього Кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-якого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому законом порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які визнані судом поважними.

Відповідно до статті 304 ЦПК суд апеляційної інстанції при розгляді справи керується правилами розгляду справи судом першої інстанції, з винятками й доповненнями, встановленими главою І "Апеляційне провадження" розділу V ЦПК України.

Як вбачається із зворотного поштового повідомлення, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 10 лютого 2016 року була повідомлена про судове засідання на 26 лютого 2016 року.

Як видно зі матеріалів справи, у даній справі сплив передбачений ч.1 ст. 303-1 ЦПК України п»ятнадцятиденний строк для розгляду апеляційної скраги на ухвалу суду.

Враховуючи зазначене а також факт відстуність даних про поважність причини відсуності у судовому засіданні ОСОБА_2, колегія суддів вважає, що відкладення розгляду за заявою представника ОСОБА_2 справи суперечитиме вимогам п.2 ч.1 ст. 169 ЦПК України, тому важає за необхідне відхилити заявлене клопотання та розглянути справу відповідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК, згідно з якою неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ст.21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачене ч.1 ст.111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч.5 ст. 191 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення який не може перевищувати шести місяців.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач заперечує проти розірвання шлюбу, вважає, що збереження шлюбу є можливим та просила надати строк для примирення, ураховуючи також невирішеність питання поділу спільного майна подружжя (а.с.32-33).

Надаючи сторонам строк для примирення терміном 1 місяць, суд врахував, що сторони з 2014 року спільно не проживають, позивач перебуває у фактичних шлюбних стосунках з іншою жінкою, з якою має намір укласти шлюб.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на вимогах ст. 111 СК України. Так, суд використав надану законом можливість надання місячного строку для примирення подружжя, враховуючи наявність неповнолітньої дитини.

Доводи апеляційної скарги про невирішеність питання поділу спільного майна подружжя не є підставою для надання більш тривалого строку для примирення подружжя.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись: ст.ст.307,308,312,313,314,315,317 ЦПК України колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 15 грудня 2015 рокузалишити без зміни.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді: