Ухвала суду № 56099363, 25.02.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/3960/15-ц Головуючий у І інстанції Чірков Г. Є.Провадження № 22-ц/780/839/16 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.Категорія 26 25.02.2016

УХВАЛА

Іменем України

25 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів: Олійника В.І., Дмитрієвої Л.Д.,

при секретарі: Нагорній Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи - ОСОБА_3, Національний Банк України, про стягнення коштів за договорами банківського вкладу та зобов»язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року ОСОБА_2звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк», треті особи - ОСОБА_3, Національний Банк України, про стягнення коштів за договорами банківського вкладу та зобов»язання вчинити дії.

Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року в справі відкрито провадження.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині визначення підсудності, просив ухвалу про відкриття провадження скасувати та постановити нову ухвалу про повернення позовної заяви позивачу для подання до належного суду.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред»являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Згідно ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред»являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Закон України «Про захист прав споживачів» врегульовує відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов»язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов»язків найманого працівника, про що зазначено в ч. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відкриття провадження, не звернув уваги на положення Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких споживачем, права якого захищаються даним Законом, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 на підставі договору відступлення права вимоги, укладеного 01 серпня 2015 року між ним та ОСОБА_3, отримав право вимоги за договорами строкового депозитного вкладу, укладеними на протязі 2004 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк».

Тобто, позивач ОСОБА_2 особисто для власних побутових потреб від відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» послугу не отримував, в зв»язку з чим він не є споживачем в розумінні ч. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» та не користується правом вибору підсудності, передбаченим ч. 5 ст. 110 ЦПК України для споживачів, і повинен подавати позовну заяву за загальним правилом ч. 2 ст. 109 ЦПК України, за місцезнаходженням відповідача.

Згідно ст. 115 ЦПК України якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Оскільки судом першої інстанції ухвалу від 27 листопада 2015 року постановлено з порушенням порядку, встановленого для вирішення питання про відкриття провадження, ухвала відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.

Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 27 листопада 2015 року про відкриття провадження у справі- скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :