Рішення № 56097401, 24.02.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13261/15-ц

Провадження № 2/161/5/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Кирилюк В.Ф.

при секретарі Турук І.Р.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ДКП Луцьктепло звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання.

Свій позов обґрунтовує тим, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 та є споживачами послуг з теплопостачання квартири, які надаються підприємством Луцьктепло. Однак, свого обовязку по оплаті отриманих послуг належним чином не виконували, тому станом на 01.08.2014 року виникла заборгованість по оплаті отриманих послуг в розмірі 1358,20 грн. за опалення. За несвоєчасне внесення плати за послуги, на всю суму боргу відповідачам нараховано інфляційні нарахування у розмірі 79,71 грн. та три відсотки річних в розмірі 35,44 грн.

Покликаючись на викладені обставини, просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані послуги по теплопостачанню в сумі 1358,20 грн., 35,44 грн. як три проценти річних від простроченої суми заборгованості, інфляційні нарахування в розмірі 79,71 грн. та судові витрати по справі.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечив. Суду пояснив, що заборгованості перед позивачем в сумі 1358,20 грн. за надані послуги з теплопостачання не має.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не зявилися, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутності. Проти задоволення позову заперечили.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

З пояснень відповідача судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. Останній пояснив суду, що власником зазначеної квартири був його батько, який помер у 1994 році. Після смерті батька він звернувся в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини за заповітом. З того часу за отриманням свідоцтва про право на спадщину не звертався. Разом з тим, зареєстрований, проживав і проживає у вказаній квартирі, користується послугами позивача з теплопостачання. Крім нього в даній квартирі зареєстровані та проживають члени його сімї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Дана обставина підтверджується копією довідки місцевого обчислювального центру (а.с.4).

Договір на надання послуг централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення між ДКП «Луцьктепло» та відповідачами не укладався, але теплова енергія у квартиру відповідачіа надавалась, тобто відповідач знаходився у фактичних договірних відносинах з ДКП «Луцьктепло».

Згідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобовязаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Згідно ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ст.526 цього Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, за період з вересня 2007 року по 01.08.2014 року у відповідачів виникла заборгованість по оплаті отриманих послуг в розмірі 1473,35 грн., з яких: 1358,20 грн.- заборгованість за опалення, 79,71 грн. інфляційні нарахування, 35,44 грн. як три проценти річних від простроченої суми заборгованості.

Оспорюючи зазначений розрахунок, ОСОБА_2 не надав суду жодного доказу в підтвердження невірності такого розрахунку та відсутності у нього заборгованості на заявлену позивачем суму.

Посилання відповідача на те, що послуги з теплопостачання квартири надаються неналежної якості не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, а лише дає право відповідачам на перерахунок суми заборгованості за надані послуги, відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Підтвердження неналежної якості наданих послуг відповідач не надав. Не є таким доказом акт від 15.10.2013 року про обстеження системи опалення в квартирі відповідача, оскільки підписуючи зазначений акт про належну температуру в квартирі, ОСОБА_2 мав можливість внести свої заперечення щодо опалення квартири електроприборами, як ствердив в судовому засіданні. Такі заперечення чи пояснення в акті відсутні.

Згідно ст. 60 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.322 ЦК України, власник зобовязаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

На основі викладеного суд приходить до висновку, що суму заборгованості 1473,35 грн. слід стягнути в користь позивача з відповідача ОСОБА_2 який є власником квартири. Оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4 не є співвласниками квартири, даний факт сторонами не оспорювався, інших доказів щодо цього суду не надано, в позові до них слід відмовити.

На підставі ст. 67 ЖК України, ст.ст.11, 322, 509, 526, 625 ЦК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, керуючись ст.ст.3, 10, 57-60, 88, 208, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь державного комунального підприємства Луцьктепло 1358,20 грн. (одна тисяча триста пятдесят вісім грн. 20 коп.) заборгованості за надані послуги по теплопостачанню, 79,71 грн. (сімдесят девять грн. 71 коп.) інфляційних нарахувань та три проценти річних в розмірі 35,44 грн. (тридцять пять грн. 44 коп.), всього на суму 1473,35 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят три грн. 35 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 в користь державного комунального підприємства Луцьктепло 243,60 (двісті сорок три грн. 60 коп. ) судового збору.

В позові державного комунального підприємства «Луцьктепло» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Cуддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк