Ухвала суду № 56097271, 23.02.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/12434/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А.В. Провадження № 22-ц/773/113/16 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Киці С.І.,

суддів Шевчук Л.Я., Данилюк В.А..

секретар Коритнюк І.О.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2015 року позов задоволено.

Постановлено в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1362-0171002/ФКВ від 05 вересня 2008 року в розмірі 1477992(один мільйон чотириста сімдесят сім тисяч девятсот девяносто дві)грн. 18коп., із яких: тіло кредиту-752860(сімсот пятдесят дві тисячі вісімсот шістдесят)грн. 76коп., відсотки-306282(триста шість тисяч двісті вісімдесят дві)грн. 35коп., комісія за ведення кредиту-27745(двадцять сім тисяч сімсот сорок пять)грн. 65коп., сума заборгованості по пені-366122(триста шістдесят шість тисяч сто двадцять дві)грн. 93коп.; сума заборгованості за ставкою 3% від прострочених відсотків 8369 (вісім тисяч триста шістдесят девять)грн. 22коп. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки Chevrolet, модель Captiva, 2008 року випуску, кузов №KL1CD26FJ8B256121, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автомобіля як предмету застави публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» з укладенням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем за початковою ціною, що буде встановлена субєктом оціночної діяльності на момент укладення такого договору, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям автомобіля в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату, а також наданням публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 243грн. 60коп.

Додатковим рішенням цього ж суду від 25 грудня 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 3410грн. 40коп.

Не погодившись з вищезгаданим рішенням суду відповідач ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій через порушення судом норм матеріального та процесуального права просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних мотивів.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 05 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі по тексту ТОВ «Український промисловий банк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 1362-0171002/ФКВ, відповідно до умов якого остання отримала кредит у розмірі 34609дол. США зі сплатою 11,3 % річних та з кінцевим терміном повернення до 04 вересня 2015 року (а.с. 6-8 зворот).

На забезпечення належного виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору, 05 вересня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено договір застави транспортного засобу (автомобіль марки Chevrolet, модель Captiva, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.10-13).

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України укладено Договір про передачу активів та кредитних зобовязань ТОВ Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк», відповідно до п.4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором, ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитним та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобовязань перед національним банком України, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а згідно п.4.2 внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанк» АТ «Дельта Банк» права вимоги до боржників, АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати від боржників, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с.18-20).

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 04 червня 2010 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Український промисловий банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 307 468 грн. 19 коп. (а.с.46-47 зворот).

На момент розгляду даної справи вказане рішення суду виконане не було, у звязку із втратою виконавчого листа про видачу дубліката якого АТ «Дельта банк» звернувся із відповідною заявою до суду в червні 2014 року.

Однак і після цього відповідач не виконувала зобовязань за договором. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 24 липня 2015 року у неї перед банком утворилась заборгованість у розмірі 1477992,18грн., яка складається із: 752860,76грн. тіла кредиту; 306282,35грн. відсотків; 27745,65грн. комісії за ведення кредиту; 366122,93грн. заборгованості за пенею; 16605,27грн. заборгованості за ставкою 3% від простроченого тіла; 8369,22 грн. заборгованості за ставкою 3% від прострочених відсотків (а.с. 15-17).

31 липня 2015 року АТ «Дельта Банк» направив на адресу ОСОБА_3 повідомлення про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором та з вимогою у разі її несплати звернення стягнення на передане в заставу рухоме майно (а.с. 24).

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

У ст.20 Закону України «Про заставу» передбачено, що заставодержатель набуває право звернення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про звернення стягнення предмета застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не заперечується.

Доводи апеляційної скарги про звернення банком із зазначеним позовом до суду поза межами строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною відповідача у спорі, не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Як розяснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.17 постанови №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу строку даності збігається з моментом виникнення в зацікавленої особи права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Предявленням позову про стягнення заборгованості перервано строк позовної давності. Строк, як часова категорія характеризується не тільки початковим, але й кінцевим моментом.

Згідно п.1.3 кредитного договору дата повернення кредиту 04 вересня 2015р. У п.7.3 договору визначено, що договір діє до повного виконання сторонами зобовязання. На час розгляду справи в судах даний кредитний договір не розірваний і є дійсним. АТ «Дельта банк» не змінював дату виконання основного зобовязання, звертався до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, виданого на виконання рішення Луцького міськрайонного суду від 04.06.2010р.

Це спростовує посилання відповідача, що строк позовної давності сплив 23 вересня 2012 року. Судом не порушено при розгляді даної справи норм Закону «Про захист прав споживачів».

Зважаючи на те, що стягнення кредитної заборгованості не є єдиним способом захисту прав кредитора, після того, як указаний спосіб захисту не призвів до належного виконання зобовязання за кредитним договором у банку виникло право звернутися до суду із позовом про звернення стягнення на предмет застави у строк, що не перевищує трьох років до дня предявлення позову.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження під час перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення суду, були предметом розгляду в суді першої інстанції і висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, вони не спростовують.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є справедливим і законним, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 листопада 2015 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді