Рішення № 56096467, 17.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2016Справа №910/32704/15Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу 22 458,81 грн., за участю представників позивача - ОСОБА_1, довіреність №4 від 04.01.2016 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 22 458,81 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.09.2015 року у м. Одеса на пров. Піроговський сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Субару" д.н. НОМЕР_1 (застрахований у позивача транспортний засіб) та автомобіля "Рено" д.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 23 458,81 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Рено" д.н. НОМЕР_2 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Українська транспортна страхова компанія " .

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.12.2015 року порушено провадження та призначено до розгляду на 01.02.2016 року.

Представник відповідача у судове засідання 17.02.2016 року не з'явилися, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ВДАІ Суворовського РУ ГУ МВС України в м. Одеса та постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 05.10.2015 року у справі №523/15684/15-п, 08.09.2015 року у м. Одеса на пров. Піроговський, ОСОБА_2, керуючи автомобілем "Рено" д.н. НОМЕР_2, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Субару д.н. НОМЕР_1.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 05.10.2015 року у справі №523/15684/15-п, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Субару д.н. НОМЕР_1.

Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу №005013/4017/0000003 від 20.01.2015 року.

Згідно звіту №37/09/15 від 22.10.2015 року про визначення вартості відновлювального ремонту, вартість ремонту пошкодженого автомобіля Субару д.н. НОМЕР_1 склала 26 866,56 грн.

Згідно рахунку №СЧТ0051982 від 13.10.2015 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Субару д.н. НОМЕР_1 склала 26 658,81 грн.

Як вбачається з страхового акту № 00176037 від 29.10.2015 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 23 458,81 грн.

Зазначені кошти в розмірі 23 458,81 грн. позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 037421 від 30.10.2015 року.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем "Рено" д.н. НОМЕР_2 який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю Субару д.н. НОМЕР_1, керував ОСОБА_2.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем "Рено" д.н. НОМЕР_2, ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю Субару д.н. НОМЕР_1, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля "Рено" д.н. НОМЕР_2 була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Українська транспортна страхова компанія", про що було укладено договір (поліс) № АІ/4761362 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля "Рено" д.н. НОМЕР_2, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю Субару д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку (реальних збитків) та ліміту відповідальності, за вирахуванням суми франшизи 1000,00 грн. передбаченої договором (полісом) № АІ/4761362, позов підлягає задоволенню у розмірі 22 458,81 грн. (23 458,81 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування) мінус 1000,00 грн. (франшиза).

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77; код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 70-А; код 20033533) 22 458 (двадцять дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп. боргу та 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 22.02.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна