Рішення № 56096119, 15.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/212/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2016 Справа № 908/5978/15

за позовом Державного підприємства Дослідне господарство Відродження Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72331, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Відродження, вул. Горького, 34)

до відповідача Державного підприємства Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72242, Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Леніна, 1)

про стягнення 129760 грн. основного боргу за договором № 02-02/1 від 20.02.2015 р.

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача ОСОБА_1, дов. від 19.10.2015 р.

Відповідача не з'явився (ОСОБА_2, дов. № 3 від 11.01.2016 р. в засіданні 02.02.2016 р.)

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 129760 грн. основного боргу за договором № 02-02/1 від 20.02.2015 р.

В судовому засіданні, призначеному на 13.01.2016 р. оголошувалась перерва до 02.02.2016 р., 15.02.2016 р. Строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін відповідно до ст. 69 ГПК України. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 15.02.2016 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст.ст. 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання умов договору поставки № 02-02/1, укладеного з відповідачем 20.02.2015 р., поставив відповідачу пшеницю в кількості 32440 кг на загальну суму 129760 грн. Відповідач, порушуючи умови договору, не здійснив оплату отриманого товару, внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 129760 грн., яку позивач просить стягнути.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав. У відзив на позов вказує, що у лютому 2015 р. відповідач мав намір придбати у позивача пшеницю товарну в кількості 32,44 тонни на загальну суму 129760 грн. у звязку чим 20.02.2015 р. сторонами укладено договір поставки № 20-02/1. На виконання зазначеного договору не було здійснено жодних господарських операцій. У відповідача відсутні первинні документи щодо здійснення господарських операцій за договором поставки № 20-02/1 від 20.02.2015 р. У відповідача відсутні підстави для проведення розрахунку за даним договором у звязку відсутністю здійснення господарської операції за вказаним договором.

В судовому засіданні 02.02.2016 р. відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до набрання чинності вироком у кримінальній справі № 12014080200000696. В обґрунтування клопотання зазначено, що у Веселівському відділені поліції Мелітопольського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області знаходить кримінальне провадження № 12014080200000696 стосовно посадових осіб ДП ДГ «Соцземлеробство» ОСОБА_3 колишнього директора ОСОБА_2 та гол. бухгалтера ОСОБА_4, в якому містяться матеріали щодо заволодіння пшеницею в кількості 32,44 тонни на загальну суму 129760 грн. відповідно до договору поставки № 20-02/1 від 20.02.2016 р., що свідчить про неможливість розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею кримінальної справи № 12014080200000696.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до кримінальної справи № 12014080200000696, суд знаходить заявлене клопотання таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Повязаність справи полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи. При цьому, неможливість розгляду конкретної справи до вирішення іншим судом іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі у зв'язку з обмеженістю предмету позову.

По-перше, на даний час кримінальна справа стосовно обставин спірних господарських відносин сторін не розглядається судом.

По-друге, обставини, на які посилається відповідач, а саме неправомірні дії посадових осіб ДП «ДГ «Соцземлеробство», не можуть впливати на оцінку господарських відносин юридичних осіб у даній справі, оскільки договір від 20.02.2015 р. не оспорено стороною, суд не вбачає підстав його нікчемності, встановлених законом.

Клопотання про зупинення провадження, заявлене позивачем, є безпідставним, внаслідок чого в його задоволенні відмовляється.

В судове засідання 15.02.2016 р. відповідач не з'явився, про причини неявки суд не сповістив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті в судовому засіданні 15.02.2016 року за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Державним підприємством Дослідне господарство Відродження Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (продавець, позивач у справі) та Державним підприємством Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (покупець, відповідач у справі) 20.02.2015 р. укладено договір поставки № 02-02/1, за умовами якого продавець зобовязався поставити та передати у власність покупця товар, а відповідач оплатити та прийняти наступний товар пшениця товарна у кількості 32,44 тонни вартістю 129760 грн.

Порядок розрахунків узгоджено п. 2.1 договору, яким передбачено, що розрахунки за продукцію покупець здійснює в безготівковій або в готівковій формі. Термін оплати товару: передплата (п. 2.2 договору). Відповідно до п. 2.3 договору поставки здійснюється на умовах: само вивіз покупця за рахунок, силами та засобами покупця.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору поставки № 02-02/1 від 20.02.2015 р. за накладною № 80 від 20.02.2015 р. позивачем поставлено відповідачу, а останнім отримано товар 32440 кг пшениці на загальну суму 129760 грн., про що свідчить підпис уповноваженої особи представника покупця та довіреність № 10 від 20.02.2015 р.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обовязку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідачем зобовязання щодо оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення ним умов договору. Позивач звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 129760 грн. Листом № 180 від 26.11.2015 р. відповідач заперечив наявність заборгованості та зазначив, що на підприємстві відсутні первинні документи щодо здійснення господарської операції.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобовязання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 129760 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовано вищевикладеним.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст. ст. 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство Соцземлеробство Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72242, Запорізька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 00853323) на користь Державного підприємства Дослідне господарство Відродження Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (72331, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Відродження, вул. Горького, 34, ідентифікаційний код 00724838) 129760 (сто двадцять девять тисяч сімсот шістдесят) грн. основного боргу, 1946 (одна тисяча девятсот сорок шість) грн. 41 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 22 лютого 2016 року.

Суддя І.А. Попова