Рішення № 56096080, 23.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.02.2016р. Справа № 905/3546/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є.

Дзержинського", ЄДРПОУ 05393043, м.Дніпродзержинськ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донбастехнологія",

ЄДРПОУ 32258926, м.Маріуполь

про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та неустойки

в сумі 66502,72 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Є. Дзержинського", м.Дніпродзержинськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донбастехнологія", м.Маріуполь, про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та неустойки в сумі 66502,72 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №14-1967-02 від 26.11.2014р., специфікацію №1, рахунок на оплату №69 від 03.12.2014р., банківські виписки, видаткову накладну №6 від 06.04.2015р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 22.01.2016р., в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на неправомірність нарахування позивачем подвійної неустойки за своєчасно невиготовлений товар та непоставлений товар, а також наявність боргу позивача за поставлений відповідачем товар.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено, 26.11.2014р. між сторонами був підписаний договір №14-1967-02.

За приписом ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно розділу 1 договору №14-1967-02 від 26.11.2014р. його предметом є зобовязання відповідача виготовити та поставити, а позивача - прийняти та оплатити продукцію, у кількості, за номенклатурою, ціною, умовами оплати і поставки, термінами виготовлення і поставки, гарантійним терміном, роком виготовлення і виробником згідно специфікацій, що додаються до договору та складають невідємну його частину.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлений обовязок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, згідно із ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, передбачений договором купівлі-продажу.

Згідно п.3.2 договору №14-1967-02 від 26.11.2014р. датою поставки вважається дата отримання товару, зазначена покупцем в товарно-транспортній накладній та/або видатковій накладній, далі іменованими товарно-супровідними документами.

За приписом п.3.4 договору разом з товаром продавець надає: товаро-супровідні документи в 2-х примірниках, документ який підтверджує якість товару, видаткову накладну, рахунок за фактом поставки, податкову накладну.

Право власності на товар від продавця до покупця переходить в момент передачі товару на складі покупця при поставці на умовах СРТ з підписанням товарно-супровідних документів (п.3.5 договору).

Сторонами у специфікації №1 до договору №14-1967-02 від 26.11.2014р. узгоджено умови поставки товару: СРТ склад покупця, м.Дніпродзержинськ.

Відповідно до умов специфікації №1 до договору термін виготовлення продукції продавцем протягом 100 календарних днів з моменту перерахування 50% попередньої оплати, з правом дострокового виготовлення; термін поставки товару протягом 105-ти календарних днів з моменту перерахування 50% попередньої оплати покупцем.

Відповідно до п.2.1 договору №14-1967-02 від 26.11.2014р. ціна за товар встановлюється в українських гривнях за одиницю на умовах, зазначених в специфікаціях, які додаються до цього договору і складають його невідємну частину.

За змістом специфікації №1 до договору ціна на проданий товар складає 301104,00 грн.

Згідно специфікації №1 до договору оплата поставленого за договором товару здійснюється покупцем шляхом 50% попередньої оплати після підписання специфікації і надання рахунку на попередню оплату, останні 50% протягом 15-ти банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця, на підставі виставленого рахунку.

Як встановлено, відповідно до наданих до матеріалів справи банківських виписок від 11.12.2014р., від 12.12.2014р., від 15.12.2014р., від 16.12.2014р. позивачем за договором №14-1967-02 від 26.11.2014р. було сплачено відповідачу грошові кошти за товар в сумі 150552,00 грн.

Факт отримання вказаних грошових коштів з боку відповідача не заперечується.

Таким чином, з урахуванням умов специфікації №1 до договору №14-1967-02 від 26.11.2014р. та факту проведення позивачем попередньої оплати кінцевий термін поставки товару відповідачем позивачу 30.03.2015р.

Як встановлено судом, згідно наданою до матеріалів справи видатковою накладною №6 від 06.04.2015р. відповідачем було поставлено, а позивачем 07.04.2015р. прийнято товар - вал-шестернякр.274-1572-1 у кількості 4 шт. на суму 200736,00 грн.

Таким чином, за висновками суду, свої зобовязання щодо своєчасної поставки позивачу товару всупереч ст.ст.526, 662, 663 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач виконав неналежним чином, з простроченням.

Факт припущення прострочення постачання товару позивачу згідно зі специфікацією до договору №14-1967-02 від 26.11.2014р. з боку відповідача не заперечується.

При цьому, посилання відповідача на наявність у позивача заборгованості за поставлений товар суд до уваги не приймає.

Зокрема, згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, у випадку наявності порушення відповідачем будь-яких прав або інтересів позивача останній не позбавлений можливості звернутися у встановленому порядку до суду за їх захистом.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.230 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За змістом п.8.1 договору №14-1967-02 від 26.11.2014р. сторонами було узгоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобовязань, передбачених цим договором, винна сторона відшкодовує іншій стороні заподіянні у звязку з цим збитки. При невиконанні продавцем термінів виготовлення та/або поставки товару, а також строків направлення письмового повідомлення про закінчення виготовлення і готовності товару до відвантаження, зазначених у специфікаціях, що є невідємною частиною договору, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі 8% від вартості несвоєчасно виготовленого та/або поставленого товару.

За таких обставин, на підставі п.8.1 договору №14-1967-02 від 26.11.2014р., позивачем нараховано та предявлено до стягнення з відповідача неустойку за невиконання строків виготовлення товару в сумі 24088,32 грн. та неустойку за невиконання строків поставки товару в сумі 24088,32 грн., всього на суму 48176,32 грн.

Проте, за висновками суду, встановлена п.8.1 договору №14-1967-02 від 26.11.2014р. неустойка за порушення відповідачем строку поставки товару включає неустойку за порушення строку виготовлення товару. Зокрема, як початок строку виготовлення, так і початок строку поставки, розпочинають свій перебіг з моменту перерахування позивачем 50% попередньої оплати, внаслідок чого строк поставки товару охоплює й строк виготовлення товару. Тобто, за умовами даного пункту договору, неустойка застосовується у разі не виготовлення товару, а у разі його виготовлення за порушення термінів поставки товару.

Як наслідок, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає неустойка в сумі 24088,32 грн., а решта вимог про стягнення неустойки є неправомірною.

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

За приписом ч.2 ст.536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п.8.2 договору №14-1967-02 від 26.11.2014р. у разі якщо продавець, отримавши суму попередньої оплати, починаючи з 1-го етапу попередньої оплати за товар, не передав його у встановлений термін, він зобов'язаний сплатити на користь покупця за весь час користування чужими коштами відсотки, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в день, від суми отриманої попередньої оплати кожного етапу, з дня одержання цієї суми від покупця.

Таким чином, на підставі п.8.2 договору №14-1967-02 від 26.11.2014р. позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 18326,08 грн. за період з 17.12.2014р. по 06.04.2015р.

Розрахунок вказаних позовних вимог є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення неустойки в сумі 24088,32 грн. є неправомірним, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 42414,40 грн., у тому числі проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 18326,08 грн. та неустойка в сумі 24088,32 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-3, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Є. Дзержинського", м.Дніпродзержинськ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донбастехнологія", м.Маріуполь про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами та неустойки в сумі 66502 грн.72 коп. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донбастехнологія" (87548 м.Маріуполь, пр.Будівельників, буд.86-А, оф.5, р/р 26000962492892 в ПАТ ПУМБ, МФО 334851, ЄДРПОУ 32258926) на користь Публічного акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Є. Дзержинського" (51925 Дніпропетровська область, м.Дніпродзержинськ, вул.Кірова, буд.18-Б, ЄДРПОУ 05393043) неустойку в сумі 24088 грн. 32 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 18326 грн. 08 коп., судовий збір в сумі 776 грн. 71 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 23.02.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 25.02.2016р.

Суддя Г.В. Левшина