Рішення № 56096022, 23.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.02.2016 Справа № 905/254/16

Суддя господарського суду Донецької області Левшина Я.О., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ м. Павлоград, Дніпропетровська область

до відповідача: Державного підприємства ОСОБА_1 залізниця м. Донецьк

про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 1695,51грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю №ББУ/ПУ273/ВП/15 від 18.12.2015р.);

від відповідача: не зявився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 23.02.2016р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ м. Павлоград, Дніпропетровська область звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Державного підприємства ОСОБА_1 залізниця, м. Донецьк про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 1695,51грн.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон з вантажем №56162233 за накладною №46941472 на станцію ОСОБА_1 залізниці (стація призначення) прибув з недостачею, яка підтверджена складеним цією ж станцією комерційним актом №БН 723028/25 від 12.06.2015р. На думку позивача нестача виникла під час перевезення і відповідальність за понесені збитки має нести перевізник.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 10, 22, 105, 113, 114, 115, 129, 130, 131, 133 Статуту залізниць України, ст.ст. 12, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», п. 27 Правил видачі вантажів, ст.ст. 909, 924 Цивільного кодексу України, ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 4-5, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано: рахунок-фактуру №90094139 від 30.06.2015р.; довідку №1/5294 від 15.09.2015р. про вартість вугільної продукції; накладну №46941472 від 09.06.2015р.; комерційний акт №БН 723028/25 від 12.06.2015р.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: пояснення б/н від 11.02.2016р.; заява б/н від 08.02.2016р. про відсутність в провадженні господарських судів України або інших органів, які в межах компетенції вирішують спори, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав та відсутність рішення цих органів з такого спору; клопотання б/н від 11.02.2016р. про розгляд справи за відсутністю позивача; витяг з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження відповідача.

Представник позивача у судове засідання 23.02.2016р. зявився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 23.02.2016р. не зявився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом своєчасного опублікування повідомлень про призначення до розгляду справи №905/254/16, розміщених на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач знаходиться за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: 83000, м. Донецьк, Ворошиловський район, вул. Артема, 68.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

09.06.2015р. Публічним акціонерним товариством «ДТЕК «Павлоградвугілля» (вантажовідправник) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Східенерго» ДТЕК Курахівська ТЕС (вантажоодержувач) за залізничною накладною на групу вагонів №46941472 у напіввагоні № 56162233 зі станції Богуславський Придніпровської залізниці на станцію ОСОБА_1 залізниці відвантажене вугілля кам'яне марки Г. За накладною вага нетто у вагоні - 66200кг (брутто - не зазначено, тара - 22500кг).

В накладній також зазначено, що поверхня вантажу маркована 5-ма подовжніми смугами.

Згідно рахунку-фактури №90094139 від 30.06.2015р. і довідки Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Павлоградвугілля», підписаної в.о. директора філії ПТП «Павлоградвантажтранс» і головним бухгалтером ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля», ціна 1т вугільної продукції ГР 0-200 за спірною відправкою 982,57грн. без ПДВ (з ПДВ 1179,08грн.).

На станцію ОСОБА_1 (станція призначення) вагон з вантажем прибув від 12.06.2015р., де був складений акт загальної форми №310 від 12.06.2015р. Підстава складання акту загальної форми - під час огляду були виявлені заглиблення в вантажі.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж видавався з перевіркою його маси представниками станції ОСОБА_1 залізниці. На цій же станції було здійснене переважування вагону, за результатами якого був складений комерційний акт №БН 723028/25 від 12.06.2015р., згідно з яким:

·вагон прибув в технічному відношенні справний;

·люка і двері зачинені, витікання вантажу немає;

·заглиблення з лівої сторони по ходу потягу довжиною з 1-го по 3-й люк, шириною 1,20м, глибиною 1м та довжиною з 5-го по 7-й люк, глибиною 80см, шириною 1м;

·зважування вагону проводилося на 200т тензометричних вагонних вагах одержувача з зупинкою і розчепленням;

·вага нетто зважування вантажу 64100кг (брутто 86600 кг, тари 22500кг), нестача вантажу складає 2100кг проти даних залізничної накладної.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема з боку залізниці - начальником станції, двома комерційними агентами, один з яких старший, з боку одержувача прийомоздавальником.

Вантажоодержувач (ТОВ «ДТЕК Східенерго») зробив переуступний напис на пред'явлення позову на залізничній накладній відправнику вантажу - Публічному акціонерному товариству «ДТЕК «Павлоградвугілля». Переуступний напис засвідчений підписами генерального директора і головного бухгалтера та печаткою вантажоодержувача - ТОВ «ДТЕК Східенерго».

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з перевезення.

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону «Про залізничний транспорт» передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Ст.133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Відповідно до ч.2 п.2 Правил заявлення та розгляду претензій «переуступний напис засвідчується підписами керівника і головного (старшого) бухгалтера та печаткою підприємства».

Факт нестачі за спірним перевезенням матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційним актом.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) складає 1766,15грн. із розрахунку: 1438кг (нестача вантажу, з урахуванням норми недостачі для мінерального палива 1,0% (2100кг - 662кг)) х 1228,20грн. (вартість 1т вугілля камяного, зданого до перевезення з ПДВ).

Позивачем заявлена менша сума.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Судові витрати у справі покладаються у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314 Господарського кодексу України, ст.ст.23,26 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.113, ч.2 ст.114, ст.ст.115, 129, 130, 133 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів, ст.ст. 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ м. Павлоград, Дніпропетровська область до Державного підприємства ОСОБА_1 залізниця м. Донецьк про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 1695,51грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства ОСОБА_1 залізниця (83001, м. Донецьк, вул.Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, ЄДРПОУ 00178353) вартість недостачі у розмірі 1695,51грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1218,00грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 23.02.2016р. проголошено та підписано повний текст рішення.

Суддя Я.О. Левшина

Надруковано примірників:

1 ГСДО;

1 позивачу;