Рішення № 56096014, 24.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.2016 Справа № 905/468/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Бояровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРГУНАС-УКРАЇНА», Харківська область, с. Васищеве

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНС-ХІМ», Донецька область, м. Артемівськ

про: стягнення заборгованості у розмірі 16709,65 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 05.01.2016р.;

від відповідача: не зявився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРГУНАС-УКРАЇНА», Харківська область, с. Васищеве, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНС-ХІМ», Донецька область, м. Артемівськ про стягнення заборгованості у розмірі 16709,65 грн., а саме: 8798,50 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 730,40 грн., інфляційних витрат у розмірі 6898,02 грн., пені у розмірі 282,73 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №0702-1 від 07.01.2013р., додаткова угода №1 від 08.01.2014р., рахунки-фактури: №1303-2 від 13.03.2013р., №2003-2 від 20.03.2013р., видаткові накладні: №1903-5 від 19.03.2013р., №2003-9 від 20.03.2014р., довіреність №164 від 19.03.2013р., товарно-транспортні накладні: №1903-4 від 19.03.2013р., №2003-6 від 20.03.2013р., виписка по рахунку від 19.03.2013р., акт звірки взаємних розрахунків на 31.12.2014р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Через канцелярію суду надав супровідний лист від 24.02.2016р., в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, документів, витребуваних ухвалою про порушення розгляду справи від 05.02.2016р. не надав.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

07.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРГУНАС-УКРАЇНА» (надалі Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАНС-ХІМ» (надалі Покупець) був укладений договір №0702-1 (надалі Договір), відповідно до якого Продавець зобовязується продати, а Покупець прийняти та оплати 2013 році кислоту сірчану марки «К», кислоту сірчану 1 ґатунку, кислоту соляну 1 ґатунку (надалі Товар), на умовах, зазначених у Договорі. Загальна кількість Товару, що поставляється за даним Договором, визначається в Специфікаціях до цього Договору, які є невідємною частиною. Поставка продукції здійснюється автотранспортом Продавця (п.1.1. Договору).

Згідно п.3.1. Договору, ціна Товару за 1 тн визначається в Специфікаціях до цього Договору, які є його невідємною частиною.

Умовами п.3.2. Договору, ціна Товару, що є предметом даного Договору, дійсна на умовах СРТ м. Артемівськ, вул. Сибірцева, 2 (згідно ІНКОТЕРМС 2010).

Згідно п.4.1. Договору, поставка продукції здійснюється в автоцистернах транспортом Продавця.

Відповідно до п.4.2. Договору, відвантаження товару здійснюється згідно заявки Покупця на поставку продукції, яку Покупець передасть Продавцю за 3 (три) робочих дні до початку поставки Товару.

Згідно п.4.3. Договору, Продавець зобовязується надати Покупцю такі товаросупровідні документи:

- копію сертифікату якості;

- рахунок-фактуру;

- видаткову накладну;

-податкова накладна.

Відповідно п.5.1. Договору, оплату за обумовлену Сторонами партію Товару, що є предметом Договору, Покупець здійснює 100% передоплату прямим банківським шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Приписами п.5.2. Договору, оплата за Товар, здійснюється на підставі рахунку-фактури, який передається Покупцю разом з усім необхідним пакетом оригінальних документів при передачі продукції.

Згідно п.5.3. Договору, фактичний термін оплати день зарахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Умовами п.9.5. Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 08.01.2014р.), даний Договір набуває юридичної сили з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2014р. чи до повного його виконання Сторонами договору своїх зобовязань.

На виконання умов зазначеного договору позивач передав відповідачу товар відповідно до видаткових накладних: №1903-5 від 19.03.2013р., №2003-9 від 20.03.2014р. на загальну суму 25798,50 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Факт передачі продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача, ТОВ «ЛАНС-ХІМ», підтверджуються видатковими накладними: №1903-5 від 19.03.2013р., №2003-9 від 20.03.2014р. на загальну суму 25798,50 грн. та виставленням відповідачу рахунків-фактур: №1303-2 від 13.03.2013р., №2003-2 від 20.03.2013р., товарно-транспортних накладних: №1903-4 від 19.03.2013р., №2003-6 від 20.03.2013р., належним чином засвідчені копії яких містяться у матеріалах справи.

Означені накладні підписані сторонами без заперечень. Повноваження представника отримувача підтверджено відповідною довіреністю №164 від 19.03.2013р., належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно до виписки по рахунку від 19.03.2013р., відповідачем було здійснено часткову оплату за поставку товару у розмірі 17000,00 грн., належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи.

Станом на 31.12.2014р. відповідачем підтверджено наявність заборгованості у розмірі 8798,50 грн. відповідно до підписаного сторонами та засвідченого печатками підприємств акту звірки взаєморозрахунків.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобовязань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, субєкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). Так, зобовязання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 ЦК України встановлює, якщо в зобовязанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки продукції.

За приписами п.п. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 ЦК України визначає обовязок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України відповідач поставлену продукцію оплатив не в повному обсязі.

Загальна сума заборгованості на час розгляду справи становить 8798,50 грн. основного боргу, тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про 3% річних у розмірі 730,40 грн., інфляційні нарахування у розмірі 6898,02 грн. відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 730,40 грн., розрахованих по кожній накладній, інфляційних витрат у розмірі 6898,02 грн., розрахованих по кожній накладній, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 282,73 грн., відповідно до п.5.4. Договору.

Відповідно до ст. ст. 216 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.5.4. Договору, передбачено, що за прострочення оплати продукції Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплати за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, умовами договору сторони передбачили нарахування пені за невиконання зобовязання з оплати отриманого товару та за неналежне виконання зобовязання щодо оплати поставленого товару.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобовязання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Заявлений до стягнення розмір пені у розмірі 282,73 грн., розрахован по накладній, відповідно до п.5.4. Договору. Суд перевірив на правильність розрахунку, дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині та стягненню з відповідача.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 530, 549, 625, 655, 692 , п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРГУНАС-УКРАЇНА», Харківська область, с. Васищеве до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНС-ХІМ», Донецька область, м. Артемівськ про стягнення заборгованості у розмірі 16709,65 грн., а саме: 8798,50 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 282,73 грн., інфляційних витрат у розмірі 6898,02 грн., пені у розмірі 282,73 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАНС-ХІМ» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Сибірцева, буд. 2; код ЕДРПОУ 33503730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРГУНАС-УКРАЇНА» (62495, Харківська область, с. Васищеве, вул. Промислова, буд. 17; код ЕДРПОУ 34858592) заборгованість у розмірі 8798,50 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 282,73 грн., інфляційних витрат у розмірі 6898,02 грн., пені у розмірі 282,73 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99