Рішення № 56095963, 25.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.16р. Справа № 904/10641/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (м. Донецьк)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МН-Строй" (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 30% річних за порушення умов договору підряду № 7161 від 25.07.2014 у розмірі 48 050 грн. 82 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність № 5 від 31.12.2015)

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність від 04.01.2016)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МН-Строй" (далі - відповідач) 30 % річних за порушення умов договору підряду № 7161 від 25.07.2014 у сумі 48 050 грн. 82 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором підряду № 7161 від 25.07.2014 в частині своєчасного та повного виконання та передачі позивачу обумовленого договором обсягу робіт. За порушення строків виконання робіт позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних від суми отриманої передоплати за період з 27.07.2014 по 29.10.2015 в сумі 48 050 грн. 82 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.12.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 28.12.2015.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.суду 85066/15 від 23.12.2015), в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що відповідачем неодноразово надсилались позивачу електронною поштою документи (акти приймання виконаних робіт, відомість ресурсів, виконавча схема), проте позивачем вони не підписувались. При цьому, позивачем була проведена часткова оплата виконаних робіт лише після того, як відповідачем був поданий позов до господарського суду Донецької області про стягнення заборгованості за договором підряду № 7161 від 25.07.2014. Також, відповідач зазначає, що роботи були здані в строки, передбачені умовами договору, що підтверджується листом № 30/07-1 від 30.07.2014 про повідомлення замовника про готовність до приймання виконаних робіт за договором. Крім того, відповідач наголошує на тому, що посилання позивача на те, що роботи за додатковою угодою № 1 були фактично здані 29.10.2015 не відповідає дійсності, оскільки роботи були здані позивачу ще в серпні 2014 року, проте акт виконаних робіт позивач не підписував та жодних зауважень не направляв.

У судове засідання 28.12.2015 з'явилися представники позивача та відповідача.

Представником позивача у судовому засіданні 28.12.2015 було викладено зміст позовних вимог, наведені доводи в їх обґрунтування.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.12.2015 заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені ним у відзиві на позов.

Судом було зауважено, що для правильного вирішення спору існує необхідність у витребуванні додаткових доказів.

У зв'язку з викладеним, ухвалою суду від 28.12.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 25.01.2016, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.

Від позивача надійшов лист (вх.суду 3770/16 від 22.01.2016), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані документи.

У судове засідання 25.01.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 25.01.2016 у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 10.02.2016.

Від позивача та відповідача надійшли листи, в яких вони долучили до матеріалі справи витребувані судом документи.

У судове засідання 10.02.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.

Від позивача надійшло клопотання (вх.суду 8319/16 від 10.02.2016), в якому він просить суд продовжити строк розгляду справи на 15 днів. Вказане клопотання погоджене з відповідачем.

Ухвалою суду від 10.02.2016 у відповідності до норм статті 69 Господарського процесуального кодексу України клопотання позивача про продовження строку вирішення спору було задоволено та продовжено строк розгляду спору по справі № 904/10641/15 на 15 днів, терміном до 26.02.2016 включно.

Крім того, у судовому засіданні 10.02.2016 у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 17.02.2016 та ухвалою суду від 10.02.2016 в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України були витребувані у сторін необхідні для правильного вирішення спору докази.

У судове засідання 17.02.2016 з'явилися представники позивача та відповідача.

Від позивача надійшов лист (вх.суду 9524/16 від 16.02.2016), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи додаткові докази, зокрема, і заперечення на відзив на позов. У вказаних запереченнях позивач наголошує на тому, що повідомлення про готовність робіт було надіслано на неналежну електронну адресу позивача, крім того, з наданих відповідачем доказів неможливо встановити факт направлення листів саме щодо спірного договору, оскільки в період дії спірного договору між сторонами існували правовідносини за декількома іншими договорами підряду.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.02.2016 наголошував на тому, що ним неодноразово надсилалися акти з необхідним пакетом документів позивачу, але він ухилявся від їх підписання.

У судовому засіданні 17.02.2016 у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 25.02.2016

В процесі розгляд справи було заявлено клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (вх.суду9521/16 від 16.02.2016), у зв'язку з чим у судових засіданнях 17.02.2016 та 25.02.2016 здійснювалось фіксування процесу.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.02.2016 оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Так, 25.06.2014, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МН-Строй" (далі - підрядник, відповідач) був укладений договір підряду № 7161(далі - договір, а.с.23-26), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених договором, підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, виконати роботи "Будівництво стоянки для парковки автотранспорту" за адресою: м. Першотравенськ, вулиця Карла Маркса,13-А в обумовлений договором строк, а замовник зобов'язується надати підряднику місце для проведення робіт, прийняти та оплатити роботи на умовах договору.

У пункті 11.6. договору сторони визначили, що договір вступає у дію з дня його підписання та діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Додатковою угодою від 31.12.2014 до договору підряду № 7161 від 25.06.2014 сторони погодили внести зміни до пункту 11.6. договору, виклавши його в наступній редакції: 11.6. Договір вступає у дію з дня його підписання та діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань до повного виконання сторонами своїх обов'язків (а.с.63).

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.1. договору, загальна сума договору складає 240 594 грн. 00 коп. у тому числі ПДВ 40 099 грн. 00 коп. та визначається загальною вартістю виконуваних по договору робіт (узгоджених сторонами в комерційній договірній ціні), а також вартістю матеріалів, використовуваних при виконанні робіт та придбаних підрядником.

Додатковою угодою № 1 від 13.10.2015 до договору підряду № 7161 від 25.06.2014 сторони погодили внести зміни, зокрема, до пункту 4.1., виклавши його в наступній редакції: загальна 4.1. Загальна сума договору складає 267 059 грн. 97 коп. у тому числі ПДВ 44 510 грн. 00 коп. та визначається загальною вартістю виконуваних по договору робіт (узгоджених сторонами в комерційній договірній ціні), а також вартістю матеріалів, використовуваних при виконанні робіт та придбаних підрядником.

Як визначено у пункті 4.4. договору, оплата по договору здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника, зазначений в договорі, в порядку вказаному та узгодженому сторонами графіку фінансування.

Графіком фінансування робіт до договору підряду № 7161 від 25.06.2014, визначено наступний порядок оплати робіт:

- передоплата - 50% від договірної ціни, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору підряду у сумі 120 297 грн. 00 коп.;

- залишок - протягом 7 календарних днів по закінченню підписання акту виконаних робіт у сумі 120 297 грн. 00 коп. (а.с.27).

Додатковою угодою № 1 від 13.10.2015 до договору підряду № 7161 від 25.06.2014 сторони домовились про те, що в порядку та на умовах, визначених договором та додатковою угодою, підрядник приймає на себе зобов'язання своїми силами та матеріалами, додатково виконати роботи з ремонту та монтажу об'єкта замовника за адресою: - м. Першотравенськ, вул. Карла Маркса, 13 в обумовлений додатковою угодою строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити додаткові роботи на умовах договору та додаткової угоди. Загальна вартість додаткових робіт, обумовлених у пункті 1 додаткової угоди складає 26 465 грн. 97 коп., у тому числі ПДВ 4 411 грн. 00 коп. та визначається загальною вартістю виконуваних по додатковій угоді, узгоджених сторонами в комерційній договірній ціні та технічному завданні додаткових робіт, а також вартістю матеріалів, використовуваних при виконанні робіт та придбаних підрядником за рахунок останнього.

Графіком фінансування додаткових робіт до додаткової угоди № 1 від 13.10.2015 до договору підряду № 7161 від 25.06.2014, визначено наступний порядок оплати додаткових робіт:

- оплата - 100%, за вирахуванням пункту 2 даного графіка, протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Сума згідно з актом здачі-приймання виконаних робіт, але не більше суми додаткової угоди;

- пункт 8.4. договору - 3% від суми договірної ціни - протягом 3-х банківських днів по закінченню строку гарантійних зобов'язань на підставі рахунку підрядника у сумі 8 011 грн. 80 коп.

Позивачем, на виконання умов договору та на підставі рахунку № СФ-0000084 від 25.06.2014 було здійснено передоплату у сумі 120 297 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_1 від 14.07.2014 (а.с.30).

В подальшому, позивачем на виконання умов додаткової угоди № 1 від 13.10.2015 до договору підряду № 7161 від 25.06.2014 та на підставі рахунку-фактури № СФ-00303 від 20.10.2015 було здійснено оплату у сумі 11 910 грн. 64 коп., що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_2 від 29.10.2014 (а.с.84).

При цьому, у пункті 5.1. договору сторони узгодили, що підрядник виконує роботи відповідно до узгодженого сторонами графіку виконання робіт (додаток № 4). Загальний строк виконання підрядником робіт за договором складає 12 календарних днів, починаючи з дати здійснення першого платежу, згідно пункту 4.4. договору.

Отже, з урахуванням викладеного, граничний строк виконання робіт, з урахуванням положень частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, є 28.07.2014.

При цьому, стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

На виконання умов договору позивачем були виконані роботи з будівництва стоянки на загальну суму 140 219 грн. 44 коп., що підтверджується наступними актами на виконання будівельно-монтажних робіт:

- акт на виконання будівельно-монтажних робіт № 1 на суму 113 753 грн. 47 коп., у тому числі ПДВ 18 958 грн. 91 коп.;

- акт № 2 виконаних додаткових будівельно-монтажних робіт на суму 26 465 грн. 97 коп., у тому числі ПДВ 4 411 грн. 00 коп.

При цьому, на вказаних актах міститься дата, зазначена позивачем (замовником), - 29.10.2015 (а.с.31-32, 83).

Відповідачем під час розгляд справи заперечувався факт виконання і фактичної передачі обумовлених у вказаних актах робіт саме 29.10.2015. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що ним неодноразово надсилались позивачу електронною поштою документи (акти приймання виконаних робіт, відомість ресурсів, виконавча схема), проте позивачем вони не підписувались. Отже, відповідач зазначає, що роботи були здані в строки, передбачені умовами договору, що підтверджується листом № 30/07-1 від 30.07.2014 про повідомлення замовника про готовність до приймання виконаних робіт за договором.

На підтвердження викладених у відзиві обставин, а також факту виконання робіт в серпні 2014 року відповідачем була долучена до матеріалів справи переписка між сторонами (а.с.41-44, 117-140).

Здійснивши системний аналіз долученого до матеріалів справи листування відповідача з позивачем (в тому числі електронного), суд приходить до висновку, що вказані листи не можуть підтверджувати належне виконання відповідачем своїх обов'язків за спірним договором, а також вказані листи не є належними доказами виконання обумовлених договором робіт у встановлені договором строки.

Так, у пункті 6.1. договору сторони визначили перелік документів, які підлягають передачі разом з виконаною роботою.

В той же час, у випадку ухилення позивача від підписання вказаних документів, відповідач мав вчинити всі необхідні дії на виконання своїх обов'язків по договору (в тому числі фактичної передачі виконаної роботи, а також передачі повного пакету документів, що передбачений пунктом 6.1. договору.)

Суд зазначає, що докази вчинення вказаних дій та належного виконання відповідачем своїх обов'язків за спірним договором в матеріалах справи відсутні.

При цьому, обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Отже, суд приходить до висновку, що належна передача виконаних за договором робіт відбулася 29.10.2015, а отже, із простроченням.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив також із наступного.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

При цьому, у пункті 7.1.8. договору сторони визначили, що у випадку порушення строків виконання робіт підрядник зобов'язується за вимогою замовника сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 % річних від суми отриманої передоплати за весь час прострочення.

У зв'язку з допущеним відповідачем простроченням виконання робіт, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 30 % річних у сумі 48 050 грн. 82 коп. Вказане і є причиною спору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Отже, суд дійшов висновку про правомірність застосування відповідальності, встановленої пунктом 7.1.8. договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 30% річних, суд прийшов до висновку, що розрахунок є необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам договору та вимогам законодавства, оскільки до періоду прострочення включений день фактичної передачі виконаних робіт (29.10.2015), крім того, судом було визначено, що граничний строк виконання вказаних робіт - це 28.07.2014, а позивач визначив, що прострочення почалося з 27.07.2014.

Отже, розрахунок 30% річних, здійснений позивачем, визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Здійснивши власний розрахунок 30% річних, судом встановлено, що в період прострочення з 29.07.2014 по 28.10.2015 30% річних складають 45 185 грн. 53 коп.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 30% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 45 185 грн. 53 коп.

Отже, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 4-5, 33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МН-Строй" (49015, м.Дніпропетровськ, проїзд Шаховий, будинок 63; ідентифікаційний код 35607571) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" (83058, м.Донецьк, вулиця Арктики, будинок 1-В; ідентифікаційний код 34604386) 45 185 грн. 53 коп. - 30% річних, 1 145 грн. 37 коп. частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.02.2016.

Суддя ОСОБА_3