Ухвала суду № 56095111, 23.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2016 р. м. Київ К/800/20038/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Вербицької О.В.,

при секретарі: Бруй О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 рокуу справі № 826/19810/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Софтлайн-ІТ» (надалі - ТОВ «Софтлайн-ІТ»)

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - ДПІ)

про визнання протиправними дій та скасування наказу, -

встановив:

У грудні 2014 року ТОВ «Софтлайн-ІТ» звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним наказ ДПІ від 30.10.2014 року №1997 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» та визнати протиправними дії відповідача з проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Софтлайн-ІТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 30.06.2014 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітал-Тех» та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрконсалт-2012», оформленої актом від 25.11.2014 року № 74/26-53-22-01-26-23721848.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03.02.2015 року в задоволенні позову відмовлено з посиланням на дотримання ДПІ законодавчо визначених підстав, умов та порядку проведення спірної податкової перевірки.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2015 року назване рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій ДПІ з проведення спірної податкової перевірки; у цій частині позов задоволено; в решті постанову Окружного адміністративного суду мКиєва від 03.02.2015 року залишено без змін.

У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковий орган, призначаючи спірну перевірку на виконання постанови слідчого, самовільно змінив вид призначеної перевірки; також апеляційний суд наголосив на несвоєчасному повідомленні платника про проведення розглядуваної перевірки, в результаті чого ТОВ «Софтлайн-ІТ» було позбавлено можливості надати документи та пояснення з приводу охоплених перевіркою питань.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ, посилаючись на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції нормам матеріального права та дійсним обставинам справи, просить частково скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та повністю відмовити у позові. Мотивуючи доводи касаційної скарги, заявник зазначає про призначення спірної перевірки на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК) та про завчасне повідомлення платника про призначення та проведення цієї перевірки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що на виконання постанови старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу кримінальних розслідувань СУ ФРГУ Міндоходів у м. Києві від 20.06.2014 року «Про призначення позапланової документальної перевірки» начальником ДПІ Кіяшком Н.В. було видано наказ від 30.10.2014 року № 1997 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», який разом з повідомленням від 10.11.2014 року № 23556/10/26-53-22/01 було надіслано 10.11.2014 року на юридичну адресу платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

В силу вимог підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону.

Згідно з пунктом 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Отже, оскільки підстави проведення позапланової виїзної перевірки поширено й на випадки здійснення невиїзної перевірки, то призначення відповідачем на виконання постанови слідчого невиїзної податкової перевірки не може бути кваліфіковано як використання податковим органом визначеної законом компетенції у спосіб, що не передбачений законом (як було помилково зазначено судом апеляційної інстанції).

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 ПК документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови проведення перевірок податковими органами (зокрема документальних позапланових невиїзних). З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку; невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 року по справі №21-425а14.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК (яка регулює порядок листування контролюючого органу з платником) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Отже, за умови надсилання кореспонденції за податковою адресою платника рекомендованим листом з повідомленням про вручення до початку перевірки податковий орган слід вважати таким, що виконав вимоги пункту 79.2 статті 79 ПК; несвоєчасність (тобто після початку перевірки) отримання платником відповідного листа може ставитися у провину податковій інспекції лише у випадку, якщо така несвоєчасність настала з вини податкового органу.

В матеріалах справи наявне повідомлення від 10.11.2014 року №23556/10/26-53-22-01 про проведення перевірки ТОВ «Софтлайн-ІТ» (а.с.13).

Як вбачається із змісту акта перевірки від 25.11.2014 року № 74/26-53-22-01-26-23721848 перевірка проводилась у період з 12.11.2014 року по 18.11.2014 року (а.с.16).

Разом з тим, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення поштову кореспонденцію від ДПІ було направлено 10.11.2014 року та отримано позивачем 17.11.2014 року (а.с.57).

У зв'язку з цим для з'ясування правомірності підстав для проведення спірної перевірки судам слід було встановити причини вручення платникові рекомендованого листа з наказом та повідомленням про призначення спірної податкової перевірки, який було направлено відповідачем 10.11.2014 року лише 17.11.2014 року.

Вказаний факт підлягає правовій оцінці з урахуванням того, що згідно з пунктами 1, 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року № 958, нормативні строки пересилання місцевої рекомендованої письмової кореспонденції становлять Д+1 (де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання).

Таким чином, для правильного вирішення цього спору судам слід було встановити, коли саме було передано ДПІ рекомендований лист (з копією наказу та повідомлення про призначення спірної перевірки) до пошти, визначити нормативні строки пересилання цієї кореспонденції, перевірити факт дотримання (недотримання) цих строків, у разі недотримання - встановити причини цього, за наслідками встановленого з урахуванням висновків касаційного суду, викладених в цій ухвалі, зробити вмотивований висновок про виконання (або невиконання) відповідачем вимог пункту 79.2 статті 79 ПК.

Також судам необхідно з'ясувати чи приймалися податковим органом податкові повідомлення-рішення за наслідками проведення спірної податкової перевірки.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, ч.4 та ч.5 ст. 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Виходячи з положень ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 лютого 2015 року - скасувати та направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ Л.І. Бившева

____ О.В. Вербицька