Ухвала суду № 56094926, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року м. Київ К/800/9448/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів Тракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., секретар Буденко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Бердянського міського голови Бакая Олексія Анатолійовича, виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, Бердянської міської ради Запорізької області про визнання протиправними та скасування розпоряджень, поновлення на посаді, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, за час затримки розрахунку при звільненні, визнання протиправним та скасування рішення міської ради,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів. Просив визнати протиправними та скасувати розпорядження Бердянського міського голови Бакая О.А. від 26 березня 2013 року № 7-кс «Про оголошення догани ОСОБА_4.» та від 27 березня 2013 року № 96-кс «Про звільнення ОСОБА_4.», поновити його на посаді першого заступника Бердянського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 28 березня 2013 року, зобов'язати виконавчий комітет Бердянської міської ради Запорізької області виплатити ОСОБА_4 за рахунок коштів місцевого бюджету середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 березня 2013 року по день прийняття рішення та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. В ході розгляду справи ОСОБА_4 доповнив позов вимогами про визнання протиправним та скасування рішення тридцять восьмої сесії шостого скликання Бердянської міської ради від 31 травня 2013 року № 2 «Про затвердження розпорядження міського голови від 27 березня 2013 року № 96-к».

Посилався на те, що оголошення йому догани та звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України є незаконними, оскільки порушення трудової дисципліни не допускав, крім того, відповідачем не дотримано процедури звільнення.

Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано розпорядження Бердянського міського голови Бакая О.А. від 26 березня 2013 року № 7-кс «Про оголошення догани ОСОБА_4.» та від 27 березня 2013 року № 96-кс «Про звільнення ОСОБА_4.», визнано протиправним та скасовано рішення тридцять восьмої сесії шостого скликання Бердянської міської ради Запорізької області від 31 травня 2013 року № 2 «Про затвердження розпорядження міського голови від 27 березня 2013 року № 96-к», поновлено ОСОБА_4 на посаді першого заступника Бердянського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з 28 березня 2013 року, стягнуто з виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 березня 2013 року по 22 жовтня 2013 року за 142 робочих дні в розмірі 43207 грн. 76 коп. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 24 листопада 2010 року рішенням 2-ої позачергової сесії VІ скликання Бердянської міської ради № 1 від 18 листопада 2010 року позивача затверджено на посаді першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Бердянської міської ради.

Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 11 грудня 2012 року затверджено розподіл обов'язків між заступниками Бердянського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та керуючими справами виконавчого комітету, згідно якого перший заступник міського голови з питань виконавчих органів ради ОСОБА_4 виконує обов'язки, зокрема щодо: питань встановлення і контролю за додержанням тарифів на комунальні та транспортні послуги, організації роботи міського пасажирського транспорту та зв'язку, здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуацій, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення; координації взаємодії виконавчого комітету з правоохоронними органами, військовими та прикордонними частинами, організації роботи пасажирського транспорту та зв'язку; здійснення необхідних заходів щодо ліквідації наслідків екологічних катастроф, стихійного лиха, епідемій, епізоотій, інших надзвичайних ситуацій, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення.

Згідно п. 8 рішення Бердянської міської ради від 12 квітня 2012 року № 4 «Про затвердження Програми здійснення перевезень до СГТ у м. Бердянську на 2012 рік» перший заступник міського голови ОСОБА_4 є особисто відповідальним за Програму здійснення перевезень до СГТ у м. Бердянську.

26 березня 2013 року розпорядженням Бердянського міського голови № 7-кс ОСОБА_4 оголошено догану за порушення трудової дисципліни, що виразилось у неналежному виконанні функціональних обов'язків щодо організації міського пасажирського транспорту, а саме в непроведенні 26 березня 2013 року першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_4 наради з питань перевезень до садово-городніх товариств у м. Бердянську.

Крім того, судами встановлено, що розпорядженням Бердянського міського голови від 23 жовтня 2012 року №499-р створено оперативний штаб з попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій, пов'язаних з несприятливими умовами зимового періоду 2012-2013 років у м.Бердянську та затверджено його склад. Головою цього штабу визначено першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_4

27 березня 2013 року при міському Бердянському голові було проведено нараду з питань ліквідації надзвичайної ситуації внаслідок погодних умов, в ході якої встановлено, що комунальні служби невчасно відреагували на ситуацію, що склалася в зв'язку з погіршенням 26 березня 2013 року погодних умов у м.Бердянську, розпочали роботу з ліквідації негативних наслідків погодних умов тільки після вказівки міського голови, перший заступник міського голови з питань виконавчих органів ради ОСОБА_4 несвоєчасно здійснив необхідні заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, не виконав завдання, визначені на вечірній нараді з питань ліквідації надзвичайної ситуації 26 березня 2013 року самоусунувся від виконання обов'язків, вранці наступного дня не володів ситуацією, що склалася на дорогах (роботи по ліквідації ожеледиці на дорогах розпочаті із запізненням, а в трьох мікрорайонах міста майже не здійснювались, відсутня взаємодія з Державтоінспекцією та іншими підприємствами, які розпорядженням міського голови залучені до ліквідації наслідків зимової негоди).

Розпорядженням Бердянського міського голови № 96-к 27 березня 2013 року на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором, ОСОБА_4 звільнено із займаної посади з 28 березня 2013 року. Підставою для прийняття вказаного розпорядження зазначено протокол наради при міському голові від 27 березня 2013 року, розпорядження міського голови від 26 березня 2013 року № 7-кс «Про оголошення догани ОСОБА_4.», інформаційну довідку першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_4 від 27 березня 2013 року, вихідний № 49, щодо виконаних робіт для ліквідації надзвичайних ситуацій на дорогах 26-27 березня 2013 року. Вказане розпорядження затверджено рішенням тридцять восьмої сесії шостого скликання Бердянської міської ради № 2 від 31 травня 2013 року.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарні стягнення у вигляді догани та звільнення застосовані до позивача неправомірно, оскільки порушень трудової дисципліни, за які йому оголошено догану, він не допускав; звільнення проведено неповноважною особою, оскільки міський голова не має права накладати дисциплінарні стягнення та звільняти першого заступника, якого на посаді затверджувала міська рада; відповідачем порушено передбачений ст. 149 КЗпП України порядок застосування дисциплінарного стягнення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з доведеності фактів порушення позивачем обов'язків, покладених трудовим договором, та що при притягненні ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та звільненні відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Саме міський голова здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчим комітетом, а відтак наділений повноваженнями щодо звільнення з роботи своїх заступників. До того ж, розпорядження міського голови про звільнення позивача міська рада затвердила.

При цьому, суд апеляційної інстанції встановив, що заплановану на 11 год. 26 березня 2013 року нараду з питань перевезення пасажирів до садово-городніх товариств за дорученням Бердянського міського голови мав провести позивач, а тому суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про поважність причин непроведення позивачем цієї наради та його відсутність на нараді з підстав участі в цей день у засіданні конкурсного комітету.

Такі висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

За таких обставин, коли після притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, він знову допустив порушення трудової дисципліни, факти порушення позивачем трудової дисципліни доведені, порядок та процедура при притягненні відповідача до дисциплінарної відповідальності дотримані, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування розпоряджень, рішення, поновлення на роботі та інших, похідних від цих, позовних вимог.

Доводи касаційної скарги про те, що міський голова не мав повноважень звільняти першого заступника, оскільки ця посада є виборною, не ґрунтуються на законі та матеріалах справи, спростовуються висновками суду апеляційної інстанції, викладених у судовому рішенні.

Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської селищної, міської, районної у місті ( уразі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що кількісний склад виконавчого комітету визначається відповідною радою. Персональний склад виконавчого комітету сільської селищної, міської, районної у місті ради затверджується районною радою за пропозицією сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради - за пропозицією голови відповідної ради.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет утворюється у складі, зокрема, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради.

У ч. 9 вказаної статті зазначено, що до складу виконавчого комітету сільської селищної, міської, районної у місті ради не можуть входити депутати відповідної ради, крім секретаря ради.

Аналізуючи вказану норму закону, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що посада заступника міського голови (на відміну від посади заступника голови районної ради, статус якого передбачено ст. 56 вказаного Закону) не є виборною, а відтак доводи позивача про те, що його мала звільнити (а не затвердити звільнення) міська рада, не грунтуються на вимогах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Безпідставними є й доводи касаційної скарги про порушення відповідачем вимог ст.149 КЗпП України, оскільки за змістом вказаної норми закону не може бути самостійною підставою для поновлення на роботі те, що пояснення порушника трудової дисципліни не були письмовими (або він взагалі відмовився їх дати) та що розпорядження про застосування дисциплінарного стягнення було оголошено не під розписку, а іншим способом.

Решта доводів касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, до того ж ці доводи були предметом дослідження суду апеляційної інстанції і їм відповідно до вимог ст.86 КАС України дана належна правова оцінка в сукупності з іншими доказами у справі.

Згідно ч. 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ст. 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи касаційної скарги про незаконність судового рішення, порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та матеріалах справи.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права,

дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 9 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Тракало

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк