Ухвала суду № 56094806, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Київ К/800/9341/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Олендера І.Я.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постановуОдеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 рокуу справі№1570/6030/2012за позовомКомунального підприємства «Ринок Привоз» доДержавної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській областіпровизнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Ринок Привоз» (далі по тексту - позивач, КП «Ринок Привоз») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 09 липня 2012 року №0000752230 та №0000732230.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року скасовано, прийнято нову про задоволення позову.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 11 по 15 червня 2012 року, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до постанови заступника начальника СВ прокуратури Одеської області радника юстиції Лободи Г.Д. від 27 квітня 2012 року, проведено позапланову виїзну перевірку КП «Ринок Привоз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 березня 2012року.

За результатами перевірки було складено акт від 22 червня 2012 року №3639/22-3/25433639, в якому зафіксовано допущення позивачем порушень вимог:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 138.10.4 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 193508 грн.;

- підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 148594 грн.

На підставі висновків зазначеного акта відповідачем 09 липня 2012 року винесено податкові повідомлення - рішення:

№0000752230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 221347,00 грн., з яких 193508,00 грн. за основним платежем та 27839,00грн. - штрафними (фінансовими) санкціями;

№0000732230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 170813,00 грн., з яких 148594,00 грн. за основним платежем, 22219,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит та витрати за рахунок сум, сплачених за утримання рухомого майна, переданого ТОВ «ІнвестСтройТорг» в управління.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, Одеський апеляційний адміністративний суд зауважив на тому, що судом першої інстанції не надано оцінку правових підстав проведення перевірки позивача.

Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 07 червня 2012 року №1075 документальна позапланова виїзна перевірка позивача призначена та проведена на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Підставою для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки позивача була постанова від 27 квітня 2012 року заступника начальника слідчого відділу прокуратури Одеської області про призначення позапланової перевірки (ревізії) фінансово-господарської діяльності КП «Ринок Привоз» з питань повноти відображення у податковому та бухгалтерському обліку своєчасності нарахування та сплати до бюджету держави податків, у тому числі додержання касової дисципліни за період з 2009 по 2012 рік.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, в редакції, що була чинна на момент винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Згідно з пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що акт, складений за результатами перевірки, призначеної в рамках кримінальної справи, не може бути підставою для винесення податкових повідомлень рішень до набрання законної сили вироком суду у відповідній справі або рішенням про закриття кримінальної справи.

Враховуючи, що на момент винесення оскаржених податкових повідомлень - рішень вищезазначене судове рішення прийнято не було, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку щодо протиправності оскаржених рішень відповідача, а тому погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову та скасування податкових повідомлень - рішень.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 236, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі №1570/6030/2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

І.Я. Олендер