Ухвала суду № 56094308, 24.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2а

Справа № 755/22622/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Ластовка Н.Д.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3473/2016 Доповідач - Шиманський В.Й.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Шиманського В.Й.

Суддів - Семенюк Т.А., Кравець В.А.

при секретарі - Дука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Будниченка Олега Валерійовича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29 грудня 2015 року позовну заяву ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі, з посиланням на порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування даної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», що набрав законної сили 27 квітня 2014 року, у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Так, ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.12.2015 року визначено підсудність цивільної справи за позовом ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості Дніпровському районному суду м. Києва.

За загальним правилом, встановленим ЦПК України, суддя отримавши позовну заяву повинен перевірити дотримання позивачем вимог статей 119 і 120 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

Відповідно до 121 ЦПК України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21.12.2015 року позовну заяву залишено без руху з підстав несплати позивачем судового збору у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір» та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати три дні з дня отримання заявником копії ухвали.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.12.2015 року позовну заяву було визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановляючи дану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» недоліки позовної заяви у строк встановлений судом не усунуло, а тому вона підлягає поверненню.

Проте з таким висновком суду повною мірою погодитися не можна.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про залишення позовної заяви без руху була направлена позивачу 21.12.2015 року.

Як свідчить штемпель вхідної кореспонденції на супровідному листі про направлення ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 21 грудня 2015 року, вказана ухвала була отримана позивачем 24.12.2015 року (а. с. 18).

28.12.2015 року, тобто у п'ятиденний строк передбачений ст. 121 ЦПК україни, на виконання вимог ухвали представником позивача на адресу Дніпровського районного суду м. Києва за допомогою засобів поштового зв'язку цінним листом №50957544 направлено клопотання про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору з урахуванням зауважень вказаних в ухвалі (а.с. 21-23), які надійшли на адресу Дніпровського районного суду м. Києва 04.01.2016 року (а.с. 20).

У зв'язку з цим, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про невиконання позивачами вимог ухвали суду від 21.12.2015 року та повернення позовної заяви з підстав не усунення вказаних недоліків.

З огляду на викладене оскаржена ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає до скасування з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Будниченка Олега Валерійовича в інтересах Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 29 грудня 2015 року - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді