Ухвала суду № 56094274, 16.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 761/26473/14-ц Головуючий у суді першої інстанції: Кравець Д.І.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/1739/16 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Котули Л.Г.

при секретарі Мікітчак А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 04 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є позивач, та відповідачем укладено Кредитний договір № 0488/07/01-СL (надалі - Кредитний договір). Згідно умов Кредитного договору відповідачу відкрито відновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 800 000 грн. 00 коп., строком до 04 грудня 2017 року. ОСОБА_5 зобов'язався повертати кредит та сплачувати відсотки у розмірі 16 процентів річних згідно з графіком, який є невід'ємною частиною Кредитного договору. Крім того, на підставі додаткових угод від 02 березня, 22 липня та 30 грудня 2009 року до Кредитного договору сторони зменшували ліміт кредитування та виклали Додаток № 1 до Кредитного договору в новій редакції, а відповідно до Додаткової угоди від 20 травня 2009 року до Кредитного договору його сторони погодили внести зміни в частині відстрочення сплати процентів за користування кредитними коштами за червень 2009 року. При цьому, 28 березня 2012 року на підставі Додаткової угоди до Кредитного договору була реструктуризована кредитна заборгованість відповідача, а саме, перенесено прострочену заборгованість по кредиту, що підлягає сплаті в період з березня 2011 року по лютий 2012 рік, на рахунок строкової заборгованості по кредиту, а також змінено форму кредиту, у зв'язку з чим вирішено, що позивач надав відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 772 963 грн. 35 коп., а останній зобов'язався повертати основну суму заборгованості по кредиту частинами, починаючи з березня 2013 року щомісячно в сумі не менше 13 327 грн. 00 коп. та щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами не раніше 1-го та не пізніше 20-го числа наступного за місяцем нарахування процентів за користування кредитом.

Проте, відповідач свої зобов'язання перед позивачем не виконує і станом на 22 серпня 2014 року має заборгованість у загальному розмірі 385 229 грн. 08 коп., яку позивач просив стягнути.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором у сумі 385 229,08 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в сумі 3 654,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року заяву ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції представник відповідача подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник відповідача порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» відмовити, мотивуючи тим, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції проігноровано факт перерахування відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості у розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 05 липня 2013 року, що призвело до стягнення з відповідача значно більшої суми заборгованості. Крім того, позивачем на підтвердження своїх вимог надано неналежний розрахунок заборгованості, який не містить періоди, суми, які були нараховані та погашені, формули за якими була нарахована пеня. Також просив врахувати, що позивачем вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» не виконано, зокрема, не повідомлено про умови зазначені у п.п. б,в, д, ж, і п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», що в свою чергу є підставою для визнання кредитного договору недійсним.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача в судовому засідання 05 січня 2016 року - заперечував проти доводів скарги, надав суду усні пояснення та розгорнутий розрахунок заборгованості за кредитним договором, які просив врахувати при ухваленні судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 грудня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» та ОСОБА_5 укладено Кредитний договір № 0488/07/01-СL (а.с.7-10), за умовами якого відповідачу надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти, на споживчі цілі, шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, з лімітом кредитування 800 000 грн. 00 коп., а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти до 04 грудня 2017 року і сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 16 % річних. Відповідно до п.п. 2.3, 3.3.2 Кредитного договору відповідач зобов'язаний повертати кредитні кошти згідно з графіком зменшення ліміту кредитування, викладеним у Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Кредитного договору (а.с. 11-13). У відповідності до п. 2.4, 2.6 Кредитного договору відповідач зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитними коштами щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитними коштами. Згідно з укладеними Додатковими угодами до Кредитного договору від 02 березня 2009 року, 22 липня 2009 року та 30 грудня 2009 року його сторонами були змінені графіки повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим додаток № 1 було викладено у новій редакції (а.с. 14-16, 18-23). Додатковою угодою від 20 травня 2009 року були внесені зміни до Кредитного договору, відповідно до яких п. 2.6 Кредитного договору викладено в новій редакції, згідно якої проценти за користування кредитними коштами відповідач повинен сплачувати самостійно за наступним графіком: - проценти нараховані за квітень-червень 2009 року - в термін до 20 жовтня 2009 року; починаючи з листопада 2009 року проценти за користування кредитними коштами відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами (а.с. 17).

Відповідно до додаткового договору до кредитного договору від 28 березня 2012 року була реструктуризована кредитна заборгованість відповідача, а саме, повернуто частину основної кредитної заборгованості в сумі 112 841 грн. 35 коп., що підлягала сплаті в період з березня 2011 року по лютий 2012 року з рахунку обліку простроченої заборгованості на рахунок строкової заборгованості по кредиту, а також змінено форму кредиту, у зв'язку з чим п.1.1. кредитного договору викладено у наступній редакції: банк (позивач) надав відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 772 963 грн. 35 коп., а останній зобов'язався повертати основну суму заборгованості по кредиту частинами, протягом кожного місяця, починаючи з березня 2013 року в сумі не менше 13 327 грн. 00 коп. та щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами не раніше 1-го та не пізніше 20-го числа, наступного за місяцем нарахування процентів за користування кредитом (а.с. 24-25).

Згідно пункту 4.1 кредитного договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів за кожен день прострочення, що обчислюється з суми неповернення кредиту та/або несплачених процентів.

Відповідно до п. 3.2.2. кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором.

Факт видачі позичальнику кредитних коштів підтверджується заявами на видачу готівки № 301634 від 04 грудня 2007 року, № 39830 від 15 лютого 2008 року, № 43597 від 20 лютого 2008 року, № 54428 від 29 лютого 2008 року, № 108236 від 18 квітня 2008 року, № 109669 від 21 квітня 2008 року, № 112050 від 23 квітня 2008 року, № 20400 від 08 серпня 2008 року та № 241761 від 19 серпня 2008 року з підписами відповідача про отримання кредитних коштів (а.с. 26-30).

Із поданого розширеного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем останній платіж по поверненню суми кредиту сплачено 30 грудня 2013 року, за процентами - 13 грудня 2013 року (а.с.129-132).

Встановлено, що позивач 22 серпня 2014 року направив на адресу відповідача вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, яка залишена відповідачем без задоволення (а.с. 32-33, 34).

Узв'язку з порушенням позичальником строків повернення кредиту, що встановлені договором та виникненням заборгованості, кредитор використав передбачене частиною другою статті 1050 ЦК України та п. 3.2.2 кредитного договоруправо на дострокове повернення повної суми заборгованості по кредитному договору, сплати процентів, пред′явивши 05 вересня 2014 року позов до суду.

Задовольняючи позов ПАТ «Банк Форум», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач ОСОБА_5 порушив свої зобов′язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, а тому позивач відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України має право достроково стягнути заборгованість по кредиту, що залишилася, сплату процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Загальна сума заборгованості відповідача перед банком становить суму 385 229 грн. 08 коп., з яких: заборгованості за кредитом (залишок) - 338 169 грн. 51 коп.; прострочена заборгованість за процентами за період 01 грудня 2013 по 31 липня 2014 року - 36 081 грн. 23 коп.; поточна заборгованість за нарахованими процентами за період з 01 серпня 2014 року по 21 серпня 2014 року - 3 113 грн. 01 коп.; пеня за період з 22 серпня 2013 року по 21 серпня 2014 року - 7 865 грн. 33 коп.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Встановивши при розгляді справи, що відповідач ОСОБА_5 погодився укласти договір на умовах, визначених у ньому та додаткових угодах, отримав грошові кошти з терміном повернення до 04 грудня 2017 року зі сплатою щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів за користування кредитом, однак своїх зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, що призвело до виникнення заборгованості, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - стаття 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті, а також стягнути штрафні санкції за прострочення сплати платежів.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що судом першої інстанції проігноровано факт перерахування відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості у розмірі 400 000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 05 липня 2013 року спростовуються даними, які містяться у розрахунку заборгованості та поясненнями представника позивача.

Так, в судовому засіданні 05 січня 2016 року представник позивача пояснив, що 05 липня 2013 року відповідачем дійсно сплачено платіж на суму 400 000,00 грн., який зараховано на погашення прострочених процентів в сумі 9 849,38 грн. та тіла кредиту в сумі 390 150,62 грн. Крім того, після 05 липня 2013 року відповідач продовжував виконувати зобов′язання за кредитним договором і ним сплачено приблизно ще 40 000,00 грн. Останній платіж по поверненню суми кредиту сплачено відповідачем - 30 грудня 2013 року, за процентами - 13 грудня 2013 року. Усі сплачені відповідачем платежі враховані позивачем при розрахунку заборгованості (а.с. 124). Свої пояснення підтвердив розгорнутим розрахунком заборгованості (а.с. 129-132). Поданий позивачем розрахунок, колегія суддів визнає належним та допустимим письмовим доказом на підтвердження заборгованості позичальника перед банком, в ньому зазначено як розмір наданого кредиту, так і суми сплачених позичальником платежів на виконання кредитного зобов′язання та періоди і суми виникнення заборгованості. Із змістом розрахунку представник відповідача ознайомилась 15 лютого 2016 року, доказів на спростування фактичного розміру заборгованості по кредитному зобов′язанню, який виник у позичальника ОСОБА_5 перед ПАТ «Банк Форум» суду не надала.

Посилання в апеляційній скарзі щодо невиконання позивачем вимог Закону України «Про захист прав споживачів», зазначених у п.п. б,в, д, ж, і п. 2 ч. 2 ст. 11 Закону, що є підставою для визнання кредитного договору недійсним відхиляються як необґрунтовані та такі, що не впливають на суть ухваленого рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 - відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий

Судді: