Постанова № 56094080, 16.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 лютого 2016 рокусправа № 804/3982/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапід Сервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 р. у справі № 804/3982/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапід Сервіс» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапід Сервіс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 року № 0008712201

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що здійснював господарську діяльність із суб'єктом господарювання - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтервенто» на підставі належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують придбання товару, сплату на користь зазначеного підприємства коштів (з урахуванням податку), та отриманих податкових накладних. Посилання податкового органу на листування з Генеральною прокуратурою щодо встановлення ознак фіктивності у господарській діяльності контрагента позивача - ТОВ «Інтервенто» позивач вважає необґрунтованими, та такими, що спростовуються нотаріально засвідченими поясненнями директора останнього, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між платниками податків.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарських операцій за участі контрагента, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання: ТОВ "Інтервенто" - ТОВ "Рапід Сервіс" - контрагенти/покупці.

Крім того, операції з поставки по зазначеному ланцюгу не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рапід Сервіс», не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість прийнятого рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року, адміністративний позов задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтервенто», який підтверджується наданими до перевірки первинними документами. Так, сплата за послуги, надані позивачу, підтверджується копіями платіжних доручень та виписками з банку. Отримані результати наданих послуг та виконаних робіт позивачем використано у власній господарській діяльності, що підтверджується бухгалтерськими документами.

Крім того, про зауваження щодо оформлення, дефекти форми, змісту або походження первинних документів позивача, наданих до перевірки, податковим органом в акті перевірки зазначено не було.

Посилання суду першої інстанції на фіктивність господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ «Інтервенто» позивач вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Так, суд вказав на неможливість здійснення правочинів з ТОВ «Інтервенто» з огляду на відсутність у нього необхідного обсягу дієздатності. Проте, названий суб'єкт господарювання є платником ПДВ, та на момент вчинення господарських операцій був зареєстрований у ЄДРПОУ.

Також, необґрунтованим позивач вважає і посилання суду першої інстанції на листування податкового органу з Генеральною прокуратурою України (лист від 12.09.2014 р.), оскільки відомості, наведені у вказаній переписці, спростовуються нотаріально засвідченими поясненнями директора контрагента позивача ТОВ «Інтервенто». Крім того, дані, наведені в переписці, не містять інформації про дефектність первинних документів та відсутності об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання.

Також позивач зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Також, у додаткових поясненнях до апеляційної скарги позивач вказує, що в межах перевірки, за результатами якої було винесено спірне податкове повідомлення-рішення, відповідачем також прийнято податкове повідомлення-рішення №0008722201. Позивач оскаржив назване податкове повідомлення-рішення в межах адміністративної справи №804/3987/15. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 р., адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0008722201. Зазначеними рішеннями встановлено, що доказів порушень відображення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Інтервенто» в бухгалтерському та податковому обліку позивача відповідачем надано суду не було. Також, судом спростовано доводи податкового органу щодо відсутності належних доказів реальності здійснення господарських операцій позивача з названим контрагентом.

Відтак, з урахуванням положень ч.1 ст.72 КАС України, обставини, що були встановлені зазначеними вище рішеннями судів не підлягають доказуванню при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У судовому засіданні представник позивача доводи, викладені в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї, підтримав в повному обсязі.

Представником Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у судовому засіданні заявлено клопотання про здійснення процесуальної заміни, а саме заміну Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

За таких обставин, з огляду на положення ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила здійснити процесуальну заміну у даній адміністративній справі, а саме: замінити відповідача по справі -Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 10.09.2014 року по 21.10.2014 року Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Рапід Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року".

За результатами перевірки прийнято акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Рапід Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року" від 28.10.2014 року № 8334/22- 01/32510019, відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем:

- п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 310 655 грн., в тому числі по періодам: червень 2013 року завищення на суму 6 589 грн., липень 2013 року заниження на суму 49 079 грн., вересень 2013 року заниження на суму 34 376 грн., жовтень 2013 року заниження на суму 26 994 грн., листопад 2013 року заниження на суму 80 153 грн., грудень 2013 року на суму 126 642 грн.

- абз. "б" п. 185.1. ст. 185, п. 187.1. ст. 187, п. 188.1. ст. 188, п. 198.1., п. 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України - не підтверджено господарські операції з придбання та реалізації робіт (послуг) на загальну суму податку на додану вартість 254 782 грн. у період травень - грудень 2012 року.

Згідно п.п. 135.5.4. п. 135.5. ст. 135, п. 138.2, п. 138.10.2. п. 138.10. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 288 964 грн., у тому числі за 2013 рік в сумі 288 964 грн.

18.11.2014 р. на підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення рішення №0008712201, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 433446 (чотириста тридцять три тисячі чотириста сорок шість) грн., з яких: за основним платежем - 288964 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 144482 грн., яке розглядається з рамках даної адміністративної справи, та №0008722201, яким позивачу донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 465982,50 грн., яке розглядалось в рамках адміністративної справи №804/3987/15.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на час господарських взаємовідносин).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин), входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статті 141 цього Кодексу; крім витрат визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Пунктом 138.4. статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 3 вищезазначеного Закону встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Пунктом 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, до перевірки позивачем надано первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, серед яких: акт звірки взаєморозрахунків від 30.11.2013 року, акт здачі - приймання робіт (наданих послуг) від 31.12.2013року по договору від 29.04.2013 року Кв 290413, акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2013 року, акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.07.2013 року по договору від 29.04.2013 року Кв 290413, акт звірки взаєморозрахунків від 31.07.2013 року.

Також надано, акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 31.05.2013 року по договору від 29.04.2013 року № 290413, акт звірки взаєморозрахунків від 31.05.2013року, акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 30.08.2013року по договору від 29.04.2013 року Ке 290413, Акт звірки взаєморозрахунків від 30. 08.2013 року, договір про виконання роботи (підряду) від 03.06.2013 року Ке 030613. договірна ціна від 03.06.2013 року до договору про виконання роботи (підряду) від 03.06.2013 року Ке 030613, локальний кошторис Ке 2-1-1 від 03.06.2013 року, підсумкова відомість ресурсів за вересень 2013 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, акт Ке 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) за вересень 2013 року, договір про виконання роботи (підряду) від 20.06.2013 року Ке 2006, договірна ціна від 20.06.2013 року до договору про виконання роботи (підряду) від 20.06.2013 року Ке 2006, локальний кошторис Ке 2-1-1 від 20.06.2013 року, відомість ресурсів за вересень 2013 року. довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, акт Ке 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, відомість ресурсів за вересень 2013 року. договір про виконання роботи (підряду) від 25.06.2013 року Ке2506. договірна ціна від 11.07.2013 року до договору про виконання робіт підряду від 25.06.2013 року № 2506, Локальний кошторис Ке 2-1-1 від 11.07.2013року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2013 року, Акт Ке 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2013 року. договір про виконання роботи (підряду) від 18.07.2013 року Ке 130/18, договірна ціна від 18.07.2013 року до договору про виконання роботи (підряду) від 18.07.2013 року Ке 130/18, локальний кошторис Ке 2-1-1 від 18.07.2013 року, підсумкова відомість ресурсів до договору про виконання роботи (підряду) від 18.07.2013 року Ке 130/18, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року, Акт Ке 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року. підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) за жовтень 2013 року, договір про виконання роботи (підряду) від 19.07.2013 року Ке 131/19, договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 19.07.2013 року Ке 131/19, локальний кошторис від 19.07.2013 року, локальний кошторис Ке 2-1-1 від 19.07.2013року, підсумкова відомість ресурсів до договору про виконання роботи (підряду) від 19.07.2013 року Ке 131/19, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року, Акт Ке 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) за лютий 2014 року, договір про виконання роботи (підряду) від 01.08.2013рокуКв 101/01, Договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 01.08.2013 року Ке 101/01. Акт Ке 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2013 року, договір про виконання роботи (підряду) від 28.08.2013року Ке 135/28, договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 28.08.2013 року Ке 135/28, локальний кошторис Ке 2-1-1 від 28.08.2013 року.

Крім того було подано підсумкову відомість ресурсів до договору про виконання роботи (підряду) від 28.08.2013 року Ке 135/28, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, акт Ке 1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) за вересень 2013 року, договір про виконання роботи (підряду) від 06.09.2013 року Ке 140/06, договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 06.09.2013 року Ке 140/06, локальний кошторис Ке 2-1-1 від 06.09.2013 року, підсумкова відомість ресурсів до договору про виконання роботи (підряду) від 06.09.2013 року Ке 140/06, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, акт Ке 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року. Підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) за січень 2014 року. договір про виконання роботи (підряду) від 23.09.2013 року Ке 23/09-13, договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 23.09.2013 року Ке 23/09-13, локальний кошторис Ке 2-1-1 від 23.09.2013року, підсумкова відомість ресурсів до договору про виконання роботи (підряду) від 23.09.2013 року Ке 23/09-13, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року, акт Ке 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) за жовтень 2013 року. договір про виконання роботи (підряду) від 23.10.2013 року Ке 23/10-13, договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 23.10.2013 року Ке 23/10-13, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, Акт Яз 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) за грудень 2013 року, договір про виконання роботи (підряду) від 11.11.2013 року № 135/29, договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 11.11.2013 року № 135/29, локальний кошторис № 2-1-1 від 11.11.2013 року, підсумкова відомість ресурсів до договору про виконання роботи (підряду) від 11.11.2013 року № 135/29, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року. підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) за листопад 2013 року, Договір про виконання роботи (підряду) від 25.10.2013 року № 25/10-13. довідка про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 25.10.2013 року №25/10-13, акт № 1 здачі-приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року до договору про виконання роботи (підряду) від 25.10.2013 року № 25/10-13, договір про виконання роботи (підряду) від 14.11.2013 року № 140/07, Лист від 25.11.2013 року №25/11-13/1, договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 14.11.2013 року№ 140/07, локальний кошторис № 2-1-1 від 14.11.2013 року, Підсумкова відомість ресурсів до договору про виконання роботи (підряду) від 14.11.2013 року № 140/07, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року. підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) за січень 2014 року, Договір про виконання роботи (підряду) від 25.11.2013 року № 141/11, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року, договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 25.11.2013 року № 141/11, підсумкова відомість ресурсів №1 до договору про виконання роботи (підряду) від 25.11.2013 року № 141/11. підсумкова відомість ресурсів №2 до договору про виконання роботи (підряду) від 25.11.2013 року № 141/11, локальний кошторис № 2-1-1 від 25.11.2013 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) №1 до договору про виконання роботи (підряду) від 25.11.2013 року № 141/11, підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) №2 до договору про виконання роботи (підряду) від 25.11.2013 року № 141/11 Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року, договір про виконання роботи (підряду) від 28.11.2013 року № 140/08, довідка про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2014 року, підсумкова відомість ресурсів (витрати по факту) за січень 2014 року, локальний кошторис № 2-1-1 від 28.11.2013 року, Договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 28.11.2013 року № 140/08, Підсумкова відомість ресурсів до договору про виконання роботи (підряду) від 28.11.2013 року № 140/08, Договір про виконання роботи (підряду) від 02.12.2013 року № 150/11. Договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 02.12.2013 року № 150/11. Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року, Акт № 1 здачі-приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року до договору про виконання роботи (підряду) від 02.12.2013 року Же 150/11, договір про виконання роботи (підряду) від 27.12.2013 року № 154/01, договірна ціна до договору про виконання роботи (підряду) від 27.12.2013 року № 154/01. довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року, Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року. Підсумкова відомість ресурсів до договору про виконання роботи (підряду) від 27.12.2013 року № 154/01, Локальний кошторис № 2-1-1 від 27.12.2013 року, Загальновиробничі витрати на будівництво за договором про виконання роботи (підряду) від 27.12.2013 року № 154/01. Податкові накладні, контракт від 18.07.2013 року зі специфікацією, Акт № 1 здачі-приймання виконаних робіт за лютий 2014 року, Договір купівлі-продажу від 28.08.2013 року № 000135 зі специфікаціями, видаткова накладна від 29.11.2013 року №711, довіреність від 28.11.2013 року № 299, Видаткова накладна від 07.11.2013року№ 653, довіреність від 07.11.2013 року №279, Договір купівлі-продажу від 26.02.2013року№ 000109, видаткова накладна від 16.07.2013року № 390, Довіреність від 16.07.2013року№678, Товарно-транспортна накладна від 16.07.2013року№ 195, Договір купівлі-продажу від 17.06.2013року№ 000125 зі специфікацією, Видаткова накладна від 02.10.201З року № 573, Довіреність від 02.10.2013року №110, видаткова накладна від 02.10.2013 року № 533.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача стосовно того, що господарські операції позивача з ТОВ «Інтервенто» в повній мірі та належним чином відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Доказів порушень відображення господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять, не містить таких висновків і акт перевірки.

Як свідчить зміст постанови суду першої інстанції та акт перевірки, висновки суду та податкового органу щодо порушення позивачем податкового законодавства базуються на тому, що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська отримано Постанову Генеральної прокуратури України від 12.09.2014 року у якій зазначено, що «ТОВ «Інтервенто» відноситься до груп підприємств нереального сектору економіки, тобто до тінявої економиш країни. Викладене підтверджується зокрема свідченнями директора ТОВ «Інтервенто» ОСОБА_1, який вказав, що ніякого відношення до ведення фінансово - господарської діяльності і реєстрації даного підприємства ТОВ «Інтервенто» не мав, ніколи не укладав та не підписував будь-яких договорів, угод та інших право установчих документів. Таким чином, правочини, вчинені з ТОВ «Інтервенто», не можуть спричиняти реального настання правових наслідків, а тому можуть бути нікчемними».

Також судом та податковим органом зазначено, що аналіз податкової звітності підприємства дає підстави вважати, що ТОВ «Інтервенто» не мало необхідних трудових та матеріальних ресурсів для виконання робіт на замовлення позивача.

При цьому, не зазначено, яка саме звітність та за якими показниками досліджувалась.

Названі доводи суду першої інстанції та відповідача не приймаються судом виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Предметом даного позову є податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 року № 0008712201 про нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток, що винесено за результатами перевірки позивача, яка оформлена актом від 28.10.2014 року № 8334/22-01/32510019.

Разом з тим, в межах даної перевірки відповідачем було винесено також податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 року № 0008722201, яким позивачу з тих самих підстав, на підставі того ж акту перевірки, по тих же господарських операціях донараховано суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 465982, 50 грн., з яких: за основним платежем - 310655 грн., за штрафними санкціями - 155327, 50 грн..

Податкове повідомлення - рішення від 18.11.2014 року № 0008722201 оскаржено позивачем в судовому порядку у межах адміністративної справи № 804/3987/15.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2016 року позов задоволено.

Згідно постанови від 14.04.2015 року «в судовому засіданні позивачем доведено факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами».

Отже, факт наявності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтервенто» встановлено судом та не підлягає доведенню.

Слід також зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмету доказування.

Дані, наведені в переписці податкового органу з Генеральною прокуратурою України, не містять інформації про дефектність первинних документів та відсутності об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання, як і не містять доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва контрагента позивача ТОВ «Інтервенто».

Крім того, обставини щодо діяння фізичної особи (засновника чи директора підприємства), встановлені в ході розслідування кримінальної справи та з пояснень такої особи не можуть бути єдиним та беззаперечним доказом нереальності здійснення господарських операцій між господарюючим суб'єктами та не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративній справі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами.

Також слід зазначити, що, за приписами статей 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладається на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, як зазначено вище, відповідач не наводить конкретних відомостей щодо господарської діяльності контрагента та конкретних документів податкової звітності, на яких базуються висновки щодо неможливості вчинення відповідних господарських операцій.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши досліджені докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а також враховуючи положення ч.1 ст.72 КАС України, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого відповідачем.

Суд апеляційної інстанції, оцінивши докази у всіх сукупності, з урахуванням наявних у позивача належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а отже і наявності підстав для формування податкового кредиту та включення до складу валових витрат відповідних періодів суми витрат на придбання у ТОВ „Інтервенто" товарів та послуг, формування податкових зобов'язань по операціям з подальшої реалізації придбаних послуг, знаходить підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «Рапід Сервіс».

Відповідно до ст.202 КАС України підставою для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність рішення суду нормам матеріального права.

На підставі зазначеного, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапід Сервіс» слід задовольнити, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 р. скасувати, адміністративний позов задовольнити, визнавши протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 року №0008712201.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,202,205,206 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рапід Сервіс» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 р. у справі № 804/3982/15 - скасувати. Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2014 року №0008712201, винесене Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Постанову в повному обсязі складено 22.02.2016 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун