Ухвала суду № 56094032, 18.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

18 лютого 2016 року м. Київ № 826/22731/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Мині І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про відвід судді Іщука І.О. у справі

за позовомОСОБА_1до третя особа:Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Головного територіального управління юстиції у м. Києві Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект»провизнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4,

від відповідача 1: Горєлов О.Л.,

від відповідача 2: клопотання без участі,

від третьої особи: Лук'яненко К..Г,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

В судовому засіданні 18.02.2016 р. представником позивача подану заяву про відвід судді Іщука І.О., яка обґрунтована сумнівами в об'єктивності та неупередженості головуючого судді Іщука І.О., що полягає у наступному.

Так, ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2015 р. та від 14.12.2015 р. були прийняті рішення, якими відмовлено позивачу у задоволенні клопотань про вжиття заходів забезпечення позову. Між тим, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2016 р., ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2015 р. була скасована, а клопотання позивача задоволено частково - до ухвалення рішення в адміністративній справі заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_1.

Також, на думку позивача, суддею проігноровано клопотання представника позивача та проводиться розгляд справи за відсутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої А.М.

Наведене дає підстави позивачу вважати, що суддя є упередженим при розгляді даної справи.

Відповідач 2 та його представник в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. До суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача 2.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні залишив вирішення поданої заяви на розсуд суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про відвід судді.

Ознайомившись із заявою представника позивача про відвід судді, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 27 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: 1) якщо він брав участь в розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Суд вважає за необхідне зазначити, що право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статей 6, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року N 2453-VI суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом. Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.

Судовий захист є юрисдикційною формою захисту порушених або оспорюваних суб'єктивних прав та інтересів. Сутність такої форми захисту полягає в тому, що особа, яка вважає, що її права та законні інтереси порушені неправомірними діями інших осіб чи органів, звертається за захистом до суду як державного органу, уповноваженого вирішувати спори з метою відновлення порушеного права й припинення такого порушення. Визначальною складовою принципу захисту прав та інтересів є забезпечення гарантій права кожної людини на ефективний судовий захист.

Право на судовий захист законних прав та інтересів кожного громадянина гарантується статтею 55 Конституції. Цією нормою передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. За змістом статті 64 Основного закону, право на судовий захист не може бути обмежене.

У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.

Статтею 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суд під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.

З урахуванням наведеного слід зазначити, що правову оцінку рішенню судді про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову було надано Київським апеляційним адміністративним судом, яким було прийнято рішення про часткове задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Також слід зазначити, що в судовому засіданні 18.02.2016 р., суд задовольняючи клопотання представника відповідача 2, виніс ухвалу, якою витребував від Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві копії всі документів щодо державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_2, м. Київ, реєстраційний номер об'єкта НОМЕР_1, які були направлені приватним нотаріусом Кобелєвою А.М. з внутрішнім описом документів справи № НОМЕР_2.

Слід також звернути увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Водночас ч. 3 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу. Заяви про відвід (самовідвід), подані після початку розгляду, судом не розглядаються.

Так в судовому засіданні 24.12.2015 р. суд розпочав розгляд справи по суті, а тому заява представника позивача про відвів судді, який розглядає справу не підлягає розгляду.

Керуючись ст.ст. 29-31, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про відвід судді відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на постанову суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст ухвали виготовлено 23.02.2016 р.