Постанова № 56093881, 22.02.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1674/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника першого відповідача - не прибув,

представника другого відповідача - не прибув,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Національної поліції в Луганській області - не прибув,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - управління Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області, ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління МВС України у Луганській області, треті особи - Головне управління Національної поліції в Луганській області, управління Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення винагороди за участь в антитерористичних операціях,-

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області, ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління МВС України у Луганській області, третя особа - Головне управління Національної поліції в Луганській області про стягнення винагороди за участь в антитерористичних операціях.

05 лютого 2016 року представником позивача надано уточнену позовну заяву відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Ліквідаційної комісії Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області за період жовтень-грудень 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, у розрахунку на місяць, а саме: за жовтень 2014 р. - 7628,26 грн.; за листопад 2014 р. 5290,31 грн.; за грудень 2014р.-5809,73 грн. Загальна сума стягнення складає 18728,30 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_1, проходила службу в органах внутрішніх справ з 24.09.1993 р. по 25.09.2015 р. Згідно наказу Головного управління МВС України у Луганській області № 338 о/с від 25.092015 року була звільнена з органів внутрішніх справ у запас ЗС України за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складем органів внутрішніх справ, у званні майора міліції, з 25.09.2015 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні. 22 роки 00 місяців 01 днів, в пільговому обчисленні 24 роки 04 місяців 07 днів.

З 22.07.2014 по 12.08.2015 позивач безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

07.12.2015 року позивач отримала від Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області Довідку № 54/16790 від 07.12.15 р. про нарахування та виплату грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях за період з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2015 року. З вказаної довідки дізналась, що їй за період жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО, хоча в ці місяці (жовтень-грудень) 2014 року позивач безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Позивач посилається на Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 р. № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та видалення коштів з резервного фонду державного бюджету», п.3 Наказу МВС України від 31.122007 р № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ», Закон України «Про оплату праці».

Позивач, представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеному у позові, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник першого відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, просив суд розгляд справи проводити без його участі.

14.01.2016 представником ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області надано письмові заперечення, відповідно до яких зазначено, що згідно наказу АТЦ при СБУ від 13.12.2014 № 98 позивач 6ула включена до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерирористичній операції на території Луганської області, забезпеченні її проведення у період часу з 22.07.2014 по 30.09.2014.

Виплата винагороди за вказаний період позивачу була здійснена у березні 2015 року.

Наказом АТЦ при СБУ від 07.06.2015 № 158 позивач була включена складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченій проведення, з 01.10.2014.

Наказом АТЦ при СБУ від 14.10.2015 № 287 позивач була виключена складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь Антитерористичній операції на території Луганської області, забезпеченні проведення, з 25.09.2015.

В свою чергу виплати винагороди за участь в АТО у 2014 році була передбачена постановою КМУ від 4 червня 2014 р. № 158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету.

На виконання цієї постанови МВС України було розроблено наказ від 23.07.2014 № 719 Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно- технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України (зареєстрований в МЮУ 08.08.2014 № 939/25716).

Відповідно до цього наказу зазначається, виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою починаючи з 01 травня 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди), за останньою займаною штатною посадою на час участі в зазначених операціях і заходах.

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів витих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Таким чином винагорода за участь в АТО повинна виплачуватись саме за кількість днів в яких особа приймає безпосередню участь в антитерористичній операції.

Відповідно до довідки Сєвєродонецького MB позивач до безпосередньої участі в АТО у період часу з 01.10.2014-31.10.2014 не залучалась.

У задоволенні позовних вимог просив суд відмовити.

Представники ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління МВС України у Луганській області, Головного управління Національної поліції в Луганській області, управління Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили.

Суд заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши письмові докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами доказів, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно із пунктом 15 частини 1 статті 3 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу ".

Згідно з вимогами статті 9 цього Закону, правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією та спеціальними законами України.

Законодавець урегулював питання, пов'язані з прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням з публічної служби (припиненням) спеціальними законами, до яких, зокрема, відноситься і Закон України "Про міліцію ".

Статтею 18 Закону України "Про міліцію", встановлено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про міліцію " № 565-ХІІ від 20.12.1990, Положенням про проходження служби рядовим і начальницькім складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР № 114 від 29.07.1991 (далі - Положення № 114), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, проходила службу в органах внутрішніх справ з 24.09.1993 по 25.09.2015.

Згідно наказу Головного управління МВС України у Луганській області № 338 о/с від 25.092015 року ОСОБА_1 була звільнена з органів внутрішніх справ у запас ЗС України за пунктом 64 «ж» (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складем органів внутрішніх справ, у званні майора міліції, з 25.09.2015 року, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: двадцять два роки і один день, в пільговому обчисленні двадцять чотири роки чотири місяці сім днів (а.с.5,9,10).

З 22.07.2014 по 12.08.2015 позивач безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області, що підтверджується довідками про безпосередню участь особи в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 12.08.2015 № ВДЗ/8837/А та від 19.01.2015 № ВДЗ/1298/А (а.с.6,7).

З вищенаведеного вбачається, що позивач дійсно брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності , суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

07.12.2015 року позивач отримала від Сєвєродонецького міського відділу ГУМВС України у Луганській області Довідку № 54/16790 від 07.12.15 р. про нарахування та виплату грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях за період з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2015 року.

З зазначеної довідки вбачається, що позивачу за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО, при цьому вищевказаними довідками підтверджено безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області (а.с.8,32).

Частиною 1 статті 18 Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію" (далі - Закон № 565-XII) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення).

Згідно ч.1 ст. 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 року № 1294 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Відповідно до ст.1 Закону України від 20.03.2003 № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція (далі АТО) - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Так, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» військовослужбовцям у 2014 році виплачувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Вказана постанова регулює розмір та порядок перерозподілу видатків державного бюджету для виплати винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 р. виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Згідно п. 3 наказу МВС України від 31.12.2007 № 499 «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31.12.2007 р. № 499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Матеріалами справи підтверджено, що у порушення вищевказаних норм позивачу за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в антитерористичних операціях в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, у розрахунку на місяць, а саме: за жовтень 2014 року 7628,26 грн.; за листопад 2014 року 5290,31 грн.; за грудень 2014 року 5809,73 грн. Всього 18728,30 грн. (на підставі довідки Сєвєродонецького МВ ГУМВС України у Луганській області).

В своїх запереченнях перший відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач по справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період (а.с.29-30).

Відповідно до відповіді на лист Міністерства внутрішніх справі від 02.07.2015 №15/2-3750 здійснювати виплати в поточному році за зобов'язаннями минулих років, особам які не перебувають в трудових відносинах з ГУМВС України в Луганській області можливо лише за відповідним рішенням суду (а.с.88).

Згідно відповіді на лист Міністерства внутрішніх справі від 03.12.2015 №15/2-7026 розпорядники коштів повинні брати бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, підстав для здійснення у 2015 році виплати винагороди за безпосередню участь в АТО за період 2014 року немає (а.с.87).

Суд не погоджується з даними висновками з наступних підстав.

Відповідно до п.2 наказу від 23.07.2014 №719 «Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України».

Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно з вимогами ст.2 Закону України «Про оплату праці» в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях встановлених п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» входить до структури заробітної плати.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за жовтень-грудень 2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно п.2 ч.1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що однією із заявлених позивачем позовних вимог є саме стягнення з ліквідаційної комісії Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області за період жовтень - грудень 2014 року винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, то суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення з другого відповідача на користь позивача суми грошового забезпечення за один місяць, а саме за жовтень 2014 року у розмірі 7628,26 грн.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, тому питання про судові витрати не вирішується у зв'язку з їх відсутністю.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області, ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління МВС України у Луганській області, треті особи - Головне управління Національної поліції в Луганській області, управління Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення винагороди за участь в антитерористичних операціях,- задовольнити.

Стягнути з ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на користь ОСОБА_1 за період з жовтня по грудень 2014 року винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, у розрахунку на місяць, а саме: за жовтень 2014 року 7628,26 грн.(сім тисяч шістсот двадцять вісім гривень 26 коп.); за листопад 2014 року 5290,31 грн.(п'ять тисяч двісті дев'яносто гривень 31 коп.); за грудень 2014 року 5809,73 грн.(п'ять тисяч вісімсот дев'ять гривень 73 коп.).

Допустити до негайного виконання дану постанову суду в частині стягнення з ліквідаційної комісії Сєвєродонецького міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення за жовтень 2014 року у розмірі 7628,26 грн. (сім тисяч шістсот двадцять вісім гривень 26 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 25 лютого 2016 року.

Суддя Т.І. Ковальова