Рішення № 56093145, 23.02.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р.Справа № 922/147/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма", смт. Чкаловське до 1-ого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріждів", м. Люботин,Харківська область , 2-ого відповідача ОСОБА_2 підприємства "Хімторг-Сервіс", м. Дніпропетровськ про стягнення коштів за участю представників:

позивача - не з'явився;

1 відповідача - ОСОБА_3 (дов.б/н від 20.01.16);

2 відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма", звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до 1-ого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріждів", м.Люботин та 2-ого відповідача ОСОБА_2 підприємства "Хімторг-Сервіс", м. Дніпропетровськ, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Хімторг-Сервіс" суму у коштів за невиконання зобов'язання за договором про переведення боргу №20150818 від 18.08.2015року в загальній сумі 1 018 961,70грн., суму сплаченого збору в сумі 15 284,44грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 19 червня 2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність «ГРАКІВСЬКІ КОМБІКОРМА» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КАРАВАНСЬКИЙ ЗАВОД КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ» укладено Договір поставки №19-06/2015, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товар, на виконання Умов договору ТОВ «ГРАКІВСЬКІ КОМБІКОРМА» як Постачальник з 19.06.2015 року до 18.08.2015 року поставлено Покупцю - ТОВ «КАРАВАНСЬКИЙ ЗАВОД КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ» товар на загальну суму 1 551 777,30 грн, що підтверджує видатковими накладними: №1343, №1350 від 09.07.2015, №1379 від 14.07.2015, №1380, №1381 від 15.07.2015; №1383, №1384 від 16.07.2015, №1392, №1393, №1394, №1396, №1404 від 17.07.2015, №1421, №1422, №1423, №1424 від 21.07.2015, №1429, №1431 від 22.07.2015, №1439, №1440, №1441, №1442, №1443, №1445 від 23.07.2015, №1449, №1450, №1451 від 24.07.2015, №1455, №1457 від 27.07.2015, №1461, №1463, №1464 від 28.07.2015, №1467 від 29.07.2015, №1482, №1483 від28.07.2015, №193 від 29.07.2015, №203, №204 від 30.07.2015, №221, №222, №223, №224 від 31.07.2015, №25 від 05.08.2015, №39 від 07.08.2015, №55 від 10.08.2015, №62 від 11.08.2015, №67 від 12.08.2015, №82, №81 від 14.08.2015, №95 від 17.08.2015, №102 від 18.08.2015.ТОВ «КАРАВАНСЬКИЙ ЗАВОД КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ» за поставлений товар на підставі Договору №19-06/2015 від 19.06.2015 року було здійснено часткову оплату товару, а саме: 13.07.2015 року на розрахунковий рахунок Постачальника перераховано 502 958, 40 грн. та 29.07.2015 року повернено Товару на суму 29 857,20 грн., неоплаченим залишився товар на суму 1 018 961, 70 грн.

В подальшому , 18 серпня 2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КАРАВАНСЬКИЙ ЗАВОД КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ» та ОСОБА_2 підприємством «ХІМТОРГ-СЕРВІС» укладено Договір №20150818 про переведення боргу, відповідно до умов згаданого Договору ПП «ХІМТОРГ-СЕРВІС» (Новий боржник) зобов'язано сплатити на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГРАКІВСЬКІ КОМБІКОРМА» суму боргу в розмірі 1 018 961, 70 грн., що виникла з Договору поставки №19-06/2015 від 19.06.2015 року за поставлений Товар.

Як вказує позивач в позовній заяві, станом на 18 січня 2016 року боргові зобов'язання ПП «ХІМТОРГ-СЕРВІС» перед ТОВ «ГРАКІВСЬКІ КОМБІКОРМА» щодо сплати 1 018 961, 70 грн. не виконані, що в свою чергу є невиконанням умов Договору №20150818 від 18.08.2015 року, вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду .

Ухвалою господарського суду від 22.01.2016року порушено провадження у справі№922/147/16, розгляд справи призначено на 09.02.2016року.

Ухвалами господарського суду від 09.02.2016року, та від 16.02.2016року за клопотанням позивача, розгляд справи відкладався.

Представник позивача в судове засідання 23.02.2016року не з'явився, через канцелярію господарського суду, подав до суду заяву (вх.№5971 від 15.02.2016року), в поданій заяві просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні, вказані документи долучені до матеріалів справи на підставі ст.22 ГПК України .

Представник першого відповідача в судовому засіданні 23.02.2015року заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву(вх.№4176/16 від 09.02.2016року), зокрема, в якому вказував на відсутність заборгованості перед позивачем, та просив суд врахувати, що ТОВ "Караванський завод кормових дріжджів" сплатило за вимогою ПП "Хімторг-сервіс" надісланої на адресу першого відповідача 21.01.2016 року грошові кошти в розмірі 1 018 961,70грн., що підтверджує платіжними дорученнями№1585 від 15.10.2015року на суму 600000,0грн., №1586 від16.10.2015року на суму 418 961,70грн.

Через канцелярію господарського суд (вх.№6128 від 23.02.2016року) надав для долучення до матеріалів справи належним чином засвідчену копію договору поставки 319-06/2015 від 19.06.2015року.

Представник першого відповідача в судовому засіданні 23.02.2016року заперечував проти клопотання позивача, оскільки вважає вказане клопотання затягуванням судового процесу .

Представник другого відповідача в призначене судове засідання 23.02.2016року своїх повноважного представників не направив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав.

Господарський суд, розглянувши клопотання позивача щодо відкладення розгляду справи відмовляє в його задоволенні , з наступних підстав.

Відповідно до ст.28 Господарського процесуального кодексу України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, за змістом наведених положень, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.

При цьому, слід зазначити, що ГПК не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Згідно частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи свідчать, що судом, було двічі задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи,а саме: ухвалами господарського суду від 09.02.2016року та від 16.02.2016року, тобто судом, було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника першого відповідача, суд встановив, наступне.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

19 червня 2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальність «ГРАКІВСЬКІ КОМБІКОРМА» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КАРАВАНСЬКИЙ ЗАВОД КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ» укладено Договір поставки №19-06/2015, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товар, на виконання Умов договору ТОВ «ГРАКІВСЬКІ КОМБІКОРМА» як Постачальник з 19.06.2015 року до 18.08.2015 року поставлено Покупцю - ТОВ «КАРАВАНСЬКИЙ ЗАВОД КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ» товар на загальну суму 1 551 777,30 грн, що підтверджується видатковими накладними: №1343, №1350 від 09.07.2015, №1379 від 14.07.2015, №1380, №1381 від 15.07.2015; №1383, №1384 від 16.07.2015, №1392, №1393, №1394, №1396, №1404 від 17.07.2015, №1421, №1422, №1423, №1424 від 21.07.2015, №1429, №1431 від 22.07.2015, №1439, №1440, №1441, №1442, №1443, №1445 від 23.07.2015, №1449, №1450, №1451 від 24.07.2015, №1455, №1457 від 27.07.2015, №1461, №1463, №1464 від 28.07.2015, №1467 від 29.07.2015, №1482, №1483 від28.07.2015, №193 від 29.07.2015, №203, №204 від 30.07.2015, №221, №222, №223, №224 від 31.07.2015, №25 від 05.08.2015, №39 від 07.08.2015, №55 від 10.08.2015, №62 від 11.08.2015, №67 від 12.08.2015, №82, №81 від 14.08.2015, №95 від 17.08.2015, №102 від 18.08.2015.ТОВ «КАРАВАНСЬКИЙ ЗАВОД КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ» за поставлений товар на підставі Договору №19-06/2015 від 19.06.2015 року було здійснено часткову оплату товару, а саме: 13.07.2015 року на розрахунковий рахунок Постачальника перераховано 502 958, 40 грн. та 29.07.2015 року повернено Товару на суму 29 857,20 грн., неоплаченим залишився товар на суму 1 018 961, 70 грн.

В процесі розгляду справи перший відповідач заперечував проти заявлених позовних вимог вказував на відсутність заборгованості перед позивачем, та просив суд врахувати, що ТОВ "Караванський завод кормових дріжджів" сплатило за вимогою ПП "Хімторг-сервіс" надісланої на адресу першого відповідача 21.01.2016 року грошові кошти в розмірі 1 018 961,70грн., що підтверджує платіжними дорученнями№1585 від 15.10.2015року на суму 600000,0грн., №1586 від16.10.2015року на суму 418 961,70грн.

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 604 - 609 ЦК, відповідно до яких зобов'язання припиняється:

- зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України);

- зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо) (ст. 600 ЦК України);

- зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги (ст. 601 ЦК України);

- зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація) (ст. 604 ЦК України).

- зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України).

- зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі (ст. 606 ЦК України).

- зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 ЦК України).

- зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю (ст. 609 ЦК України).

18 серпня 2015 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КАРАВАНСЬКИЙ ЗАВОД КОРМОВИХ ДРІЖДЖІВ» та ОСОБА_2 підприємством «ХІМТОРГ-СЕРВІС» укладено Договір №20150818 про переведення боргу, відповідно до умов згаданого Договору ПП «ХІМТОРГ-СЕРВІС» (Новий боржник) зобов'язано сплатити на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ГРАКІВСЬКІ КОМБІКОРМА» суму боргу в розмірі 1 018 961, 70 грн., що виникла з Договору поставки №19-06/2015 від 19.06.2015 року за поставлений Товар.

У відповідності до ст. 520 та ст. 521 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, відповідно до приписів якої, правочин щодо відповідної заміни у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому боржнику.

Згідно 1.1., п.1.2. договору про переведення боргу первісний боржник переводить, а Новий боржник приймає на умовах цього Договору на себе виконання повного грошового зобов'язання Первісного боржника, що виникло з договору №19-06/2015 від 19.06.2015 року, укладеного між Первісним боржником та Кредитором, та стає боржником і зобов'язується сплатити Кредитору повну суму боргу у розмірі 1 018 961,70 гри., на умовах, визначених в цьому договорі. Новий боржник виконує свої зобов'язання перед Кредитором в порядку і строки, встановлені цим Договором.

Згідно п.1.3.договоруКредитор не заперечує проти переводу боргу, визначеного у п. 1.1. цього Договору і, підписуючи з свого боку цей Договір, дає свою згоду на переведення зазначеного боргу в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Розділом другим договору, а саме п.2.1. договору, сторонами визначено, що новий боржник сплачує Кредитору повну суму боргу у розмірі 1 018 961,70 грн. у вигляді безготівкового розрахунку в строк до 31.12.2015 року.

Розділом третім договору , зокрема п.3.1,3.2.,3.3. сторонами визначено, що на виконання умов цього Договору Первісний боржник передає Новому боржнику всю інформацію і документацію, яка підтверджує його права і обов'язки перед Кредитором в момент підписання цього Договору, а саме: Договір № №19-06/2015 від 19.06.2015 року та інші документи акти звірки, видаткові накладні, ТТН).

З моменту набуття чинності цим Договором у Нового боржника виникає право вимоги Первісного боржника в сумі визначеній в п.1.1. цього Договору. Новий боржник вправі відмовитися від виконання своїх обов'язків, якщо Основний договір між Первісним боржником та Кредитором буде визнаний недійсним у встановленому порядку.

Як вказував позивач в позовній заяві, строк виконання договору №20150818 від 18.08.2015року в частині повної сплати суми боргу в розмірі 1 018 961,70 грн. визначено до 31.12.2015року, однак станом на 18 січня 2016року боргові зобов'язання, як ТОВ Караванський завод кормових кормів" ( первісний боржник) так і ПП "Хімторг - сервіс" (новий боржник) перед ТОВ «ГРАКІВСЬКІ КОМБІКОРМА» щодо сплати 1 018 961, 70 грн. не виконані, що в свою чергу є невиконанням умов Договору про переведення боргу№20150818 від 18.08.2015 року, вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду .

Надаючи правову кваліфікацію вищевикладеним обставинам, господарський суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про зміну боржника - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що договір про переведення боргу № 20150818 від18.08.2015року року укладений з дотриманням вимог діючого законодавства, не визнаний недійсним у встановленому порядку, а первісний боржник (ТОВ "Караванський завод кормових дріжджів") у зобов'язанні був замінений другим відповідачем по справі (ПП "Хімсторг -сервіс") за згодою кредитора, а також, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості другого відповідача (нового боржника), інше сторонами під час розгляду справи не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 1018961,70грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з ПП "Хімсторг -сервіс" (другого відповідача .

Що, стосується першого відповідача - ТОВ "Караванський завод кормових дріждів". Суд зазначає наступне.

За змістом ст.18 Господарського процесуального кодексу України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Відповідачем слід вважати особу, яка залучається до участі у справі за вказівкою позивача чи з ініціативи суду, внаслідок припущення, що вона порушила чи оспорює права позивача. Зазвичай відповідачем є особа, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах.

З системного аналізу ст.ст.1, 21, 24, 65 Господарського процесуального кодексу України слідує, що набуття особою процесуального статусу відповідача закон пов'язує не з дійсною наявністю матеріальних правовідносин сторін, а лише з фактом пред'явлення позову до особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.05.2014 року по справі 910/5899/13.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Хімторг-Сервіс" (другого відповідача) суму у коштів за невиконання зобов'язання за договором про переведення боргу №20150818 від 18.08.2015року в загальній сумі 1 018 961,70грн., суму сплаченого збору в сумі 15 284,44грн.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За таких підстав, враховуючи положення ст.ст.1, 21, 24, 65 Господарського процесуального кодексу України, оскільки набуття особою процесуального статусу відповідача закон пов'язує лише з фактом пред'явлення позову до особи, а також відсутність заявленої позовної вимоги в прохальній частині позову до Відповідача - 1, позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" до 1-ого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріждів", м. Люботин задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на другого відповідача .

Керуючись ст.ст. 11, 604,712 ЦК України, 33, 43, 44, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" до ОСОБА_2 підприємства "Хімторг-Сервіс", м. Дніпропетровськ задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 підприємства "Хімторг - Сервіс" (49050, м. Дніпропетровськ, пр-т Гагаріна,105, код 37136474) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Граківскі комбікорма" (63544, Харківська область, Чугуївський район, смт. Чкаловське, вул. Польова,1, код 37525412) - суму коштів за невиконання зобов'язання за договором про переведення боргу №20150818 від 18.08.2015року в загальній сумі 1 018 961,70грн., суму сплаченого збору в сумі 15 284,44грн.

В задоволенні позову ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Граківські комбікорма" до 1-ого відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Караванський завод кормових дріждів", м. Люботин відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 24.02.2016 р.

Суддя ОСОБА_4