Рішення № 56092362, 16.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.2016Справа №910/233/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/233/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.», м. Львів,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Міранокс», м. Київ,

про стягнення 16 694,17 грн.,

без участі представників сторін, у зв'язку з їх неявкою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» (далі - ТОВ «Прогрес Д.Ф.») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Міранокс» (далі - ТОВ «Міранокс») про стягнення за неналежне виконання умов договору оренди опалубки від 11.06.2015 № б/н (далі - Договір): боргу у сумі 15 437,98 грн. та 1 256,19 грн. пені, а всього 16 694,17 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2016 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 02.02.2016.

02.02.2016 позивач подав суду додаткові письмові пояснення, в яких підтримав позовні вимоги повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 розгляд справи було відкладено на 16.02.2016, у зв'язку з неявкою представників відповідача.

11.02.2016 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвал суду.

16.02.2016 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги повністю та зобов'язався перерахувати грошові кошти за першої можливості.

Представники сторін у судове засідання 16.02.2016 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11.06.2015 ТОВ «Прогрес Д.Ф.» (наймодавець) та ТОВ «Міранокс» (наймач) укладено Договір, за умовами якого:

- наймодавець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується передати наймачеві у користування за плату опалубку, перелік якої визначений в актах приймання-передачі (пункт 1.1 Договору);

- за користування опалубкою наймач сплачує наймодавцеві орендну плату відповідно до рахунку пред'явленого наймодавцем (пункт 3.1 Договору);

- орендна плата починає нараховуватися з дня підписання акту приймання-передачі та нараховується до дня повернення наймачем комплекту опалубки та підписання сторонами акту приймання-передачі (повернення) включно (пункт 3.2. Договору);

- загальна сума орендної плати становить: вартість оренди за один календарний день помножену на фактичну кількість календарних місяців оренди (пункт 3.3 Договору);

- Договір вступає в силу у момент підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 5.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - директором Фітелем Василем Богдановичем, який діяв на підставі статуту та від відповідача - керівником Колот Юлією Петрівною, яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором з оренди майна.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що 12.06.2014 позивач як наймодавець передав, а відповідач як наймач прийняв в оренду опалубку, що підтверджується актом приймання-передачі від 12.06.2014 № 1, який підписано повноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

З червня по липень 2015 року позивач надав відповідачу послуги з оренди опалубки на суму 22 200,74 грн., що підтверджується актами надання послуг від 22.06.2015 № 316 на суму 7 400 грн. та від 08.07.2015 № 317 на суму 14 800,74 грн., які підписано повноваженими представниками сторін без зауважень та скріплено печатками.

22.07.2014 відповідач повернув позивачу опалубку, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) від 22.07.2014 № 2, який підписано повноваженими представниками сторін та скріплено печатками. У вказаному акті були вказані пошкодження на суму 2 750 грн., які були відшкодовані позивачем за рахунок застави (застава складає 5 000 грн.).

Відповідач частково сплатив за оренду опалубки, також, позивач вирахував частину застави в рахунок погашення боргу, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем склала - 15 437,98 грн.

15.09.2015 позивач надіслав відповідачу претензію від 11.09.2015 № б/н, з вимогою погасити борг.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 15 437,98 грн. боргу з орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 1 256,19 грн. пені (період нарахування: з 23.07.2015 до 11.09.2015).

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Підпунктом 4.1.5 пункту 4.1 Договору передбачено, що у випадку протермінування наймача щодо сплати орендної плати, наймач сплачує наймодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з орендної плати за весь період такого протермінування.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та по суті визнав позовні вимоги.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Міранокс» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 5, офіс 314; ідентифікаційний код: 38912417) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Д.Ф.» (79071, м. Львів, вул. Кульпарківська, 230; ідентифікаційний код: 39006413): 15 437 (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять сім) грн. 98 коп. заборгованості; 1 256 (одну тисячу двісті п'ятдесят шість) грн. 19 коп. пені та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 23.02.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук