Рішення № 56092181, 02.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.02.2016 Справа № 905/3589/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М., за участю секретаря судового засідання Сотір Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу №905/3589/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний проектний територіальний інститут "Донбасцивільпроект" імені ОСОБА_1" м. Донецьк

до відповідача: ОСОБА_2 об'єднання капітального будівництва м. Краматорськ Донецька область

про стягнення заборгованості в сумі 19 170,00 грн., витрат від інфляції в сумі 15067,62грн. та 3 % річних в сумі 1714,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

18.12.2015року Приватне акціонерне товариство "Науково-дослідний проектний територіальний інститут "Донбасцивільпроект" імені ОСОБА_1" м. Донецьк (далі по тексту ПАТ «НД ПТІ «ДЦП») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 об'єднання капітального будівництва м. Краматорськ Донецька область (далі по тексту - ООКБ) про стягнення боргу в сумі в сумі 19 170,00 грн., витрат від інфляції в сумі 15067,62грн. та 3 % річних в сумі 1714,27 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.12.2015року за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/3589/15.Розгляд справи выдкладався.

Позовна заява мотивована тим, що на підставі договору на виконання авторського нагляду №5236/2012 від 07.12.2012року позивач належним чином виконав свої зобовязання з здійснення авторського нагляду, що підтверджується актом №2 здачі приймання виконаних робіт від 17.12.2012року на суму 19170,00грн., оплата виконаних робіт відповідачем здійснена не була, що стало підставою для звернення за захистом порушеного права до суду.

В обґрунтування зазначених у позові обставин і вимог позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору на виконання авторського нагляду №5236/2012 від 07.12.2012року, протоколу узгодження договірної ціни, кошторису №1 на виконання робіт, календарного плану робіт, акту №2 здачі приймання виконаних робіт від 17.12.2012року, вимоги про виконання зобовязання №07/11 від 13.11.2015року, опису вкладення у цінний лист, фіскального чеку ДП «Укрпошта» №1334 від 13.11.2015року, виписки з ЄДРПОУ щодо позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 15, 16, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 1, 2, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України(далі-ГПК України).

22.12.2015року представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за відсутності представника підприємства, вказує, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник позивача у судове засідання 02.02.2016року не зявився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Судом задоволене клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Представник відповідача у судове засідання 02.02.2016року, як і у попередні судові засідання, не зявився, правової позиції не висловив, відзиву не надав, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення поштової кореспонденції на адресу місцезнаходження підприємства, зазначену у ЄДРПОУ.

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Адреса місцезнаходження ООКБ, яка зазначена у витягу з ЄДРПОУ: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд.1а.

Кореспонденція суду, що направлялась на юридичну адресу відповідача, повернута на адресу суду з вказанням «за закінченням терміну зберігання».

Крім того, 28.01.2016року відповідачу судом з метою повідомлення про час та місце наступного судового засідання, направлена телефонограма, яка прийнята представником відповідача ОСОБА_3

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За приписами статей 22, 75 ГПК України за обставинами справи суд визнає, що неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, тому вважає можливим розглянути справу без його участі.

Відповідно до положень статті 811ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані в порядку статті 43 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, зважаючи на таке.

За змістом частин першої, другої статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 ГК України).

07.12.2012року між юридичними особами: ООКБ (Замовник) та ПАТ «НД ПТІ «ДЦП» (Виконавець) укладено договір №5236/2012 на виконання авторського нагляду, п.1.1 якого сторони обумовили, що згідно абз.3 п.3 Постанови КМУ від 11.07.2007року №903 «Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва обєкту архітектури» Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання по здійсненню авторського нагляду за виконанням будівельно-монтажних робіт по обєкту: Завершення будівництва клубу КП "ОСОБА_2 дітячо - молодіжний санаторно оздоровчий комплекс "Перлина Донеччини" м.Святогорськ (1 черга) корегування".

Зміст та строки виконання основних етапів визначаються календарним планом, що є невідємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

Положеннями пункту 2.1 договору сторони передбачили, що обсяг, вартість та строки виконання робіт визначаються доданим до договору графіком, які є невідємною частиною договору. Вартість робіт за здійсненню авторського нагляду складає 19170,00грн., у тому числі ПДВ 20% - 3195,00грн.

Сторонами підписані в якості додатків до договору у відповідності до п.8.2 протокол узгодження договірної ціни, кошторис №1 на виконання робіт, календарний план робіт, належним чином засвідчені копії яких додані до матеріалів справи.

Розділом 4 договору «Організація авторського нагляду» передбачено, що Виконавець здійснює авторський нагляд за розробленою Замовником проектно-кошторисною документацією, приймає рішення про можливість заміни передбачених проектом обладнання та матеріалів, консультує Замовника по суті прийнятих Виконавцем рішень у робочій документації. Авторський нагляд за обєктом здійснюється спеціалістами згідно графіку виконання робіт, що періодично відвідують обєкт за викликом Замовника по мірі виникнення необхідності та рішення керівництва. Виконавець приймає участь у рішенні питань, які виникають на обєкті та консультує Замовника.

Відповідно до пункту 8.1 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2012року, а в частині зобовязань до повного виконання сторонами за договором, з урахуванням строку виконання робіт.

Положеннями статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору як угоди (правочину) є сукупністю визначених на розсуд сторін та погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обовязки, що складають зміст договірного зобовязання (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Зі змісту спірного договору вбачається, що у відповідності до вимог статті 181 ГК України сторони досягли згоди і визначилися між собою за всіма його істотними умовами щодо: предмету договірного зобовязання, обєму робіт, а також їх вартості та строку виконання, відповідальності за порушення його умов.

Зазначений правочин укладений у письмовій формі, підписаний повноважними представниками юридичних осіб, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, без зауважень і складання протоколу розбіжностей, скріплений відтисками печаток підприємств. Його зміст не суперечить актам цивільного законодавства, він сторонами не оспорений та у судовому порядку недійсними не визнаний.

Відтак, в силу положень статті 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що укладений договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому виниклі між сторонами спірні правовідносини за правилами абзацу другого частини 1 статті 193 Господарського кодексу України - до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, - регулюються відповідними нормами зобовязального права і глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами частини 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою закону належною підставою для виникнення у замовника обов'язку оплатити виконану виконавцем роботу за договором підряду відповідно до чинного законодавства є прийняття замовником виконаних робіт, підтверджене відповідними доказами.

Згідно п.2.3 договору Виконавець надає Замовнику звіт про фактично виконану роботу, фактичні витрати на відрядження та акт здачі-приймання виконаних робіт.

При завершенні робіт або її етапів Виконавець предявляє Замовнику акт здачі-приймання виконаних робіт по авторському нагляду з наданням до нього журналу ведення робіт по авторському нагляду(п.3.1 договору).

Як обумовлено сторонами у п.3.3, п.3.4 договору Замовник протягом 5 днів з моменту отримання акту здачі приймання виконаних робіт та звітних документів, вказаних у п.3.1 договору, зобовязаний направити Виконавцю підписаний акт здачі приймання вартості робіт по авторському нагляду або мотивовану відмову від приймання робіт. У разі мотивованої відмови сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та строків їх виконання.

Між сторонами у справі підписано акт №2 здачі приймання виконаних робіт від 17.12.2012року, який підтверджує факт прийняття робіт та відповідність виконаних позивачем робіт за договором на суму 19170,00грн, у тому числі ПДВ 20% - 3195,00грн.

Вищенаведений акт підписано посадовими особами Замовника та Виконавця за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств. Акт містить посилання на договір, що беззаперечно свідчить про його підписання саме на виконання договору №5236/2012.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.

Таким чином, з огляду на підписання без заперечень акту здачі приймання виконаних робіт за договором у порядку п.3.2 договору, відсутність мотивованої відмови від підписання, суд вважає, роботи прийнятими належним чином на підставі даних відповідних звітних документів, які у порядку п.3.1 відповідачу надавались. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як передбачено у п.2.2 договору оплата здійснюється на розрахунковий рахунок Виконавця при наявності коштів за вказаним обєктом після підписання акту здачі приймання виконаних робіт.

Згідно п.2.4 договору джерело фінансування кошти державного бюджету.

За приписами ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На підставі вищевикладеного, відповідно до умов п.2.2. договору, положень ст.253, ч.1 ст.530, зобов'язання оплатити роботи виникли у відповідача після підписання акту, що кореспондується з приписами ч.1 ст.854 ЦК України, згідно якої замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.

Одночасно, умови п.2.4 у співвідношенні з п.2.2 договору обумовлюють факт виконання зобовязання з оплати виконаних робіт наявністю коштів державного бюджету.

Відповідач доказів відсутності фінансування робіт за договором з коштів державного бюджету суду не надав.

Крім того, суд приймає до уваги, що за змістом статті 511 ЦК України зобовязання не може створювати обовязку для третьої особи.

Навіть у випадку покладення виконання обовязку боржником на іншу особу, відповідно з вимогами частини 2 статті 528 ЦК України, відповідальним за виконання зобовязання залишається боржник, а не така особа.

Наявність чи відсутність фінансування відповідача не залежить від волі та дій позивача, що порушує його право на отримання коштів за виконані роботи за вказаним вище договором.

У разі відсутності коштів для оплати Замовник мав право та фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не приймати їх результати.

Аналогічна позиція викладена у постанові від 15.05.2012року № 11/446 Верховного Суду України та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_3 ЛТД та Оліус проти України від 18 травня 2005 року.

Таким чином, ООКБ не звільняється від виконання грошового зобовязання, у разі, якщо неналежне виконання зумовлено відсутністю фінансування.

13.11.2015року ПАТ «НД ПТІ «ДЦП» направлено відповідачу вимогу №07/11 про виконання зобовязання з оплати робіт в сумі 19170грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, фіскальним чеком ДП «Укрпошта» №1334 від 13.11.2015року.

Відповідач у порушення ст.ст. 33,43 ГПК України не надав доказів оплати заборгованості за договором.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобовязань у відповідності до умов зазначеного вище договору, строк виконання зобовязання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобовязаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 19170,00грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 19170,00грн.

Позивач на підставі ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача за період з 18.12.2015року по 10.12.2015року: 3%річних в сумі 1714,27грн. та витрати від інфляції в сумі 15067,62грн.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3%річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобовязання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобовязання, позивач мав підстави для нарахування вказаних сум, з огляду на дату підписання акту 17.12.2012року, з 18.12.2012року.

Перевіривши за допомогою Інформаційно пошукової системи Ліга здійснені позивачем розрахунки 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок здійснено позивачем вірно, за вказаний період сума 3%річних складає 1714,27грн., тому в цій частині позовні вимоги задовольняються.

Щодо порядку розрахунку втрат від інфляції суд зазначає, що за приписами ст. 625 ЦК України визначення періоду нарахування у календарних датах є неможливим внаслідок законодавчо встановленого порядку визначення індексу інфляції за місяць. Однак, фактично здійснюючи розрахунок позивач використовував індекси інфляції за період з січня 2013року по листопад 2015року, що є правомірним.

За наслідками перевірки за допомогою Інформаційно пошукової системи Ліга суд визнає розрахунок позивача арифметично невірним, здійснює розрахунок самостійно за період з січня 2013року по листопад 2015року, позовні вимоги щодо стягнення втрат від інфляції в сумі 15066,10грн. підлягають задоволенню, в іншій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ст.49 ГПК України, оскільки позовні вимоги задоволені частково, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1217,88грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 11, 253, 509, 511, 526, 528, 530, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний проектний територіальний інститут "Донбасцивільпроект" імені ОСОБА_1" м. Донецьк до відповідача ОСОБА_2 об'єднання капітального будівництва м. Краматорськ Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 19170,00 грн., витрат від інфляції в сумі 15067,62грн. та 3 % річних в сумі 1714,27 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 об'єднання капітального будівництва ( 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, буд.1а, ідентифікаційний код 31501181) на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний проектний територіальний інститут "Донбасцивільпроект" імені ОСОБА_1" (83050, м.Донецьк, бул.Шевченко, буд.4, ідентифікаційний код 02497816) заборгованість в сумі 19170,00 грн., 3% річних в сумі 1714,27грн., витрати від інфляції в сумі 15066,10грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 1217,88грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 02.02.2016року оголошено та підписано повний текст рішення суду.

Суддя А.М. Осадча