Рішення № 56092084, 22.02.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 лютого 2016 р. Справа № 903/1278/15

за позовом Луцької міської ради, м.Луцьк

до Виробничо-торгового підприємства Світязь, м.Луцьк

про внесення змін в договір оренди земельної ділянки

Суддя Пахолюк В.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 головний спеціаліст, юрист, довіреність №1.1-8/31 від 05.01.2016 р.,

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність, № 63 від 03.04.14р.

Спір розглянуто відповідно до ч.3 ст.63 ГПК України з продовженням строку її розгляду.

У судовому засіданні з 01.02.2016 р. до 22.02.2016 р. було оголошено перерву для надання відповідачем доказів державної реєстрації додаткової угоди № 1 від 23.11.2015 р. до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2002 р., укладеного між Луцькою міською радою та ПВТП «Світязь».

Суть спору:

Позивач - Луцька міська рада, звертаючись до господарського суду, просить внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Луцькою міською радою та Виробничо-торговим підприємством Світязь від 19.08.2002 р., який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27.08.2002 р. № 461, а саме в п.2.1 Договору, виклавши його в новій редакції:

2.1. Плата за оренду земельної ділянки вноситься Орендарем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі 3% грошової оцінки земельної ділянки.

Обґрунтовуючи заявлену вимогу вказує, що зобовязання між сторонами виникли на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.08.2002 року, відповідно до якого відповідачу передана в оренду земельна ділянка, загальною площею 5 323 кв.м., строком на 25 років. Предметом даного договору є земельна ділянка призначена для обслуговування складських приміщень на вул. Офіцерській, 16а, 20а в м.Луцьку.

Відповідно до п. 2.2. Договору грошова оцінка земельної ділянки станом на 15.01.2002 року становить 602 575, 20 грн.

Згідно п. 2.1. Договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у розмірі 1, 5 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Підпунктом а) пункту 3.3. розділу 3 договору оренди передбачено можливість зміни орендної плати у разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

26.03.2008 року Луцькою міською радою було прийнято рішення № 25/62 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Луцька, відповідно до якого було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м.Луцька в залежності від її місцезнаходження та функціонального використання для економічного регулювання земельних відносин при укладені цивільно-правових угод та визначення розміру земельного податку.

24.06.2009 року Луцькою міською радою прийнято рішення № 42/20 Про впорядкування орендної плати за землю, яким встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно з додатком до якого вбачається, що для відповідача він становить 3% річних.

Листом № 1.1-16/5917 від 16.10.2015 року Луцькою міською радою на адресу відповідача надіслана пропозиція про укладення додаткової угоди до договору оренди землі в частині внесення змін в розмір орендної плати за землю та направлено примірник додаткової угоди, однак відповіді на дану пропозицію відповідач не надіслав.

При нормативному обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на умови договору оренди земельної ділянки та законодавчі акти, які регулюють орендні правовідносини.

Відповідач у письмових поясненнях від 18.12.2015 р. (вх.. № 01-54/12590/15), посилаючись на укладення 23.11.2015 р. між Луцькою міською радою та ПВТП Світязь додаткової угоди № 1 до договору оренди землі, розяснення Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, вважає, що в позові Луцькій міській раді слід відмовити.

На підтвердження викладених у поясненнях обставин до матеріалів справи долучає копію додаткової угоди № 1 від 23.11.2015 року до договору оренди землі, зареєстрованого в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 27.08.2002 р. за № 461.

Водночас, представником позивача акцентовано увагу суду на недотримання відповідачем необхідної процедури оформлення права оренди землі щодо державної реєстрації додаткової угоди.

Нормами чинного законодавства, а саме, ст.125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Зазначена правова позиція відображена у п.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин.

Враховуючи зазначені обставини, судом на підставі ухвали від 21.12.2015 р. розгляд справи було відкладено та витребувано у відповідача докази державної реєстрації додаткової угоди № 1 від 23.11.2015 р. до договору оренди землі, зареєстрованого в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею 27.08.2002 р. за № 461.

01.02.2016 р. представником відповідача ПВТП «Світязь» подано клопотання про відкладення та продовження строку розгляду спору з метою надання доказів реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки. При цьому, зазначає, що станом на 01.02.2016 р. на замовлення ПВТП «Світязь» здійснюється виготовлення технічної документації земельної ділянки.

Представник позивача не заперечує проти задоволення даного клопотання.

У судовому засіданні з 01.02.2016 р. до 22.02.2016 р. було оголошено перерву для надання відповідачем доказів державної реєстрації додаткової угоди № 1 від 23.11.2015 р. до договору оренди земельної ділянки від 19.08.2002 р., укладеного між Луцькою міською радою та ПВТП «Світязь».

В судовому засіданні 22.02.2016 р. представник відповідача повідомив про те, що процедура державної реєстрації додаткової угоди є довготривалою та на даний час не завершена, а тому не заперечує проти вирішення спору по суті.

Дослідивши наявні докази по справі, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, господарським судом встановлено наступне.

19.08.2002 року між позивачем Луцькою міською радою, як орендодавцем та відповідачем Виробничо торговим підприємством «Світязь», як орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 5 323 кв.м. строком на 25 років для обслуговування складських приміщень на вул. Офіцерській, 16а, 20а в м. Луцьку (надалі Договір).

Даний договір посвідчено 19.08.2002 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстровано в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди 27.08.2002 за№ 461.

Як зазначено п.1.1. Договору оренди Луцька міська рада на підставі рішення № 2/33 від 26.07.2002 р. «Про надання земельної ділянки на умовах оренди ВТП «Світязь» для обслуговування складських приміщень на вул. Офіцерській, 16а, 20а», надає, а Виробничо-торгове підприємство «Світязь» приймає на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 5 323 кв.м. згідно з планом землекористування, що є невідємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору грошова оцінка земельної ділянки станом на 15.01.2002 р. згідно довідок № 37 та № 38, виданих Луцьким міським управлінням земельних ресурсів становить 602 575, 20 грн.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що плата за оренду земельної ділянки вноситься «Орендарем» щорічно у вигляді орендної плати у розмірі 1,5 % грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Згідно п.3.3. Договору правом «Орендодавця» є внесення змін в розділ 2 даного договору (плата за землю) щодо розміру і строків орендної плати в разі зміни ставки земельного податку в законодавчому порядку.

Судом встановлено, що договір оренди укладений між Луцькою міською радою та Виробничо-торгове підприємство «Світязь» у відповідності до Типової форми договору на право тимчасового користування землею (в т.ч. на умовах оренди), що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. № 197 та була чинною на момент виникнення договірних правовідносин.

Всі істотні умови укладеного договору відповідають типовій формі договору оренди, що затверджена вищеназваною постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2004 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» внесено зміни щодо примірної форми договору оренди земельної ділянки, а саме щодо підстав перегляду розміру орендної плати (зміна умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, в інших випадках передбачених законом) та відповідальності за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді пені.

Слід зазначити, що існуючий договір оренди земельної ділянки між Луцькою міською радою та Виробничо-торговим підприємством «Світязь» укладений у відповідності до вимог законодавства чинного на момент підписання договору сторонами.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 309-VI від 03.06.2008 р. в Закон України «Про оренду землі» були внесені зміни, зокрема, частини 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній і комунальній власності надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», для інших категорій земель трьохкратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності не може перевищувати 12% їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування - 04.06.2008 р.

У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 р. (від 02.12.2010 р. № 2755- VI), Закон України «Про плату за землю» втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку за землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.

Як передбачено ст. 14.1.136 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Стаття 14.1.147 Податкового кодексу України вказує, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 288.1 Податкового кодексу визначено, що підставою нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ст.ст. 288.5., 288.5.1 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно з ст. 288.5.2 Податкового кодексу не може перевищувати:

а)для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

б)для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом;

в)для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповіді сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки.

Статтею 289.1 Податкового кодексу передбачено, що для визначення розміру податку орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Рішенням Луцької міської ради № 25/62 від 26.03.2008 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька» було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м. Луцька в залежності від її місцезнаходження і функціонального використання.

Рішенням Луцької міської ради № 42/20 від 24.06.2009 р. «Про впорядкування орендної плати за землю» було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з додатком.

Додатком до цього рішення встановлено, що відсоток від грошової оцінки земельної ділянки встановлюється в залежності від функціонального використання земельної ділянки.

Якщо земельна ділянка використовується для обслуговування будівель складських приміщень, що належить до категорії функціонального використання земельної ділянки «інші види діяльності», то річний розмір орендної плати становить 3 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Згідно п. 5 ст. 59 вищезазначеного Закону рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Рішенням Луцької міської ради № 42/20 від 24.06.2009 року «Про впорядкування орендної плати за землю» приведено розмір орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства України. Дане Рішення було оприлюднено на офіційному сайті Луцької міської ради та опубліковано у газеті «Луцький замок» № 27 від 02.07.2009 року.

Згідно ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обовязковими до виконання на відповідній території.

Слід врахувати, що вищезазначені рішення Луцької міської ради не скасовані у встановленому законом порядку, а відтак є чинними та обовязковими до виконання.

Судом враховано розяснення п.2.19 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. (зі змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» згідно якого у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Відповідно до ОСОБА_2 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Головного управління Держземагенства у Волинській області від 29.07.2015 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 5 323 кв.м. для обслуговування складських будівель становить 5 113 114, 11 грн.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотними умовами договору.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розмір, форми і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди (крім випадків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення такої згоди спір вирішується в судовому порядку.

Отже, чинним законодавством передбачено можливість зміни договору оренди землі за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Згідно ч.1. ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зокрема, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (ч. 2 і 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

Враховуючи вимоги чинного законодавства Луцькою міською радою 16.10.2015 р. за вих.. № 1.1.-16/5917 на адресу відповідача була надіслана пропозиція укласти додаткову угоду до договору оренди землі в частині внесення змін (збільшення) розміру орендної плати та направлено примірник додаткової угоди.

Відповідач жодної відповіді на відповідний лист не надав, що і стало підставою звернення з зазначеним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Оскільки зміни до договору оренди землі від 19.08.2002 р. вносяться в судовому порядку, враховуючи норму ч.3 ст.653 ЦК України, зобовязання сторін змінюються з моменту набрання рішення суду законної сили.

У звязку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 628, 632, 651, 652, 653 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, ст.ст. 288, 289 Податкового кодексу України, ст.ст. 15, 21, 30 Закону України Про оренду землі, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Внести зміни до договору оренди землі, укладеного між Луцькою міською радою та Виробничо-торговим підприємством Світязь від 19.08.2002 р., який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 27.08.2002 р. № 461, а саме в п.2.1 Договору, виклавши його в новій редакції:

2.1. Плата за оренду земельної ділянки вноситься Орендарем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі 3% грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно ч.3 ст.653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобовязання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

3. Стягнути з Виробничо-торгового підприємства Світязь (43000, м.Луцьк, вул..Офіцерська, 20а, код ЄДРПОУ 13364650) на користь Луцької міської ради (43025, м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) судовий збір в сумі 1 218 грн.

Згідно ч.5 ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.02.2016 р.

Суддя В.А.Пахолюк