Рішення № 56092007, 22.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/3/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2016 Справа № 908/35/16

за позовом: Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Навігатор, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міське комунальне підприємство Основаніє, м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 30 132, 74 грн.

суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача ОСОБА_1, на підставі довіреності б/н від 01.02.2016 р. ;

від третьої особи - не зявився;

До господарського суду Запорізької області звернувся Департамен комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Навігатор, м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міське комунальне підприємство Основаніє, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 30 132, 74 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., відповідно до протоколу автоматичного розподілу справи між суддями від 05.01.2016 р., справу 908/35/16 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 06.01.2016 р. порушено провадження у справі № 908/35/16. Справі присвоєно номер провадження № 10/3/16, її розгляд призначено на 08.02.2016 р.

Представник позивача у судове засідання 08.02.2016 р. не зявився. Представник відповідача надав клопотання про відкладення справи, у судовому засіданні 08.02.2016 р. підтримав своє клопотання, відзив до суду не надав.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що незявлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У звязку із неявкою у судове засідання позивача, беручи до уваги надане клопотання про відкладення розгляду справи відповідача, судом було відкладено розгляд справи на 22.02.2016 р. о 09:45 год.

Представник позивача та третьої особи у судовому засіданні 22.02.2016 р. підтримав свої вимоги викладені в позові та надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. Відповідач у судове засідання 22.02.2016 р. вдруге не зявився, на адресу суду направив відзив, в якому підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просить розстрочити виконання рішення суду.

Про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Виходячи з вищевикладеного, сторони належним чином і завчасно були сповіщенні судом про дату, час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України,

- у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі притягти позивача до відповідальності, встановленої пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12), або залишити позов без розгляду (пункт 5 частини першої статті 81 ГПК) (1798-12 ), або вжити обох цих заходів одночасно, а також винести окрему ухвалу, як це передбачено частиною першою статті 90 ГПК (1798-12 ).

Що ж до представника відповідача, то у разі нез'явлення його представника за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК) (1798-12), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК (1798-12) або статтею 90 ГПК (1798-12).

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 22.02.2016 р., розгляд справи був закінчений, в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21 грудня 2001р. між Комунальним підприємством «Виробниче-експлуатаційне житлове об'єднання № 14» (Орендодавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Навігатор» було укладено договір № 173/14 оренди нежитлового приміщення щодо строкового платного користування комунальним майном - нежитловим приміщенням загальною площею 108,08 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Кронштадська, буд. 12-А, строком на 3 роки, для розташування майстерні з виготовлення реклами.

Додатковою угодою від 13.05.2008 р. термін дії договору оренди № 173/14 продовжено на 3 роки.

Надалі дія договору оренди продовжувалась у відповідності до ст. 17 Закону України «Про, оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У відповідності до п.2.1. договору оренди та акту прийому-передачі орендар вступив у строкове платне користування комунальним майном починаючи з 21.12.2001р.

Згідно до п.3.2 договору оренди (зміни внесені додатковою угодою від 2002 р., від 08.02.2010 р.) орендна плата перераховується Орендарем самостійно до місцевого бюджету м. Запоріжжя за місцем знаходження об'єкта, щомісячно не пізніше 10 числа місяця наступного за тим, що підлягає оплаті на рахунок місцевого бюджету Орджонікідзевського району ГУДК України в Запорізькій області.

Додатковою угодою від 14.09.2015 р. до договору оренди змінена загальна площа орендованого приміщення з 108,08 кв.м на 69,23 кв.м. за адресою м. Запоріжжя, вул. Кронштадська б. 2-А та відповідно змінено розмір орендної плати за вересень 2015 р. - 3576, 81 грн. на індекс інфляції вересня.

14 вересня 2015р. сторони підписали акт прийому-передачі нежитлового приміщення з оренди нежитлове приміщення площею 38,85 кв.м.

Додатковою угодою від 2002 р. до договору оренди сторони домовилися внести зміни в преамбулу договору, а саме Орендодавця замінити на Управління житлового господарства міської ради та доповнити в преамбулі Балансоутримувач КП «ВРЕЖО № 13».

Органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у правовідносинах власності на комунальне майно, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі якого сесією Запорізької міської ради шостого скликання від 18.02.2011 року № 6 «Про структуру виконавчих органів Запорізької міської ради, загальну чисельність складу Запорізької міської ради та їх виконавчих органів» створений Департамент комунальної власності та приватизації, який, крім функції щодо власності майна територіальної громади, є орендодавцем комунального майна.

Додатковою угодою від 01.06.2011 р. до договору оренди сторони дійшли згоди замінити сторону в договорі оренди, а саме Орендодавця з Управління житлового господарства запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

Відповідно до пункту 2 рішення № 6 від 25.07.2012 року Запорізької міської ради МКП «ОСНОВАНІЄ» є повним правонаступником комунальних підприємств «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1-4, 6, 9-11, 13», «Ремонтно-ексгілуатаційного підприємства по обслуговуванню гуртожитків», «СПРИЯННЯ» та як правонаступник є виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій.

Відповідно до ч. 1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків від господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з наданих до суду документів, свої зобов'язання за договором оренди позивачем виконано у повному обсязі, а саме, спірне приміщення передано відповідачу в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Пунктом 5.2 договору відповідача зобов'язано своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

У відповідності до п. 9.1. договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та Договором.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Згідно ст.19 Закону Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, в строк визначений договором.

За таких обставин, оскільки однією із ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Однак, порушуючи вищевказані вимоги Закону «Про оренду державного та комунального майна» та умови договору оренди, орендар виконує покладені на нього зобов'язання з порушенням суттєвих умов договору оренди, оскільки протягом дії договору орендна плата вносилась несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість по орендних платежах на час подання позову до суду в розмірі 30 132, 74 грн.

22.02.2016 р. представник позивача надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог. В своїй заяві позивач зазначає, що 21 грудня 2015р. відповідачем була здійснена оплата в розмірі 5076,31 грн. 22 січня 2016р. відповідачем здійснена оплата в розмірі 6500 грн.

Таким чином, сума заборгованості з орендної плати визначена в позовній заяві за договором № 173/14 від 21.12.2001 р. зменшилась на суму 11 576, 31 грн. та на час розгляду справи по суті складає 18 556, 43 грн. Період заборгованості липень 2015 р. (залишок за липень - 1054, 05 грн.) по грудень 2015р. включно.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статті 525 ЦКУ одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Представник відповідача у судове засідання 22.02.2016 р. вдруге не зявився, на адресу суду надав відзив в якому підтримав вимоги викладені в позові та просив суд надати розстрочку виконання рішення суду строком на один рік.

В своєму відзиві відповідач зазначив, що через скрутне матеріальне становище на підприємстві утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 30 132, 74 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно з ч, 1 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами, на підставі ст. ст. 22, 78 ГПК України ТОВ «Рекламне агентство «Навігатор» визнало позов повністю, та вважає, що пред'явлені позивачем вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламне агентство "Навігатор" останні кілька років перебуває у скрутному матеріальному становищі. На сьогодні, підприємство заборгувало заробітної плати на загальну суму 101 418, 65 грн.

Крім того, у 2014 році чистий прибуток відповідача по справі склав лише 10 600 грн. за рік, а у 2015 рік взагалі був збитковим.

На рахунках підприємства взагалі відсутні грошові кошти, а ті що поступають направляються на погашення заборгованості перед кредиторами та виплату заробітної плати співробітників.

Відповідач звертає увагу суду на скрутне матеріальне становище ТОВ «Рекламне агентство «Навігатор» та вважає за доцільне розстрочити виконання рішення суду у момент його винесення строком на 1 рік.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог суд задовольняє позовні вимоги Департамену комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Навігатор, м. Запоріжжя, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міське комунальне підприємство Основаніє, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 18 556, 43 грн.

Клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду суд задовольняє та розстрочує виконання рішення суду строком на один рік, з виплатою заборгованості у розмірі 18 556, 43 коп. у рівних частках кожного місяця по 1 564, 06 коп. в продовж строку розстрочки починаючи з березня 2016 р.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо обґрунтованих доказів для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 121 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Департамену комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Рекламне агентство Навігатор, м. Запоріжжя.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Навігатор»» (69001, м. Запоріжжя, вул. Кронштадська буд 2-А, ідентифікаційний номер 30719926) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРПОУ 37573068) до місцевого бюджету Орджонікідзівського району на розрахунковий рахунок ГУДКСУ в Запорізькій області р/р 33212871700007 ЄДРПОУ 38025409 МФО 813015 код платежу 22080401 - суму заборгованості по орендній платі у розмірі 18556 (вісімнадцять тисяч пятсот пятдесят шість) грн. 43 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Навігатор»» (69001, м. Запоріжжя, вул. Кронштадська буд 2-А, ідентифікаційний номер 30719926) на користь Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРПОУ 37573068) шляхом перерахування на р/р № 35417001078540 в ГУ ДКСУ Запорізької області, МФО 813015. - судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

Видати відповідні накази.

Розстрочити виконання рішення суду строком на один рік, з виплатою заборгованості у розмірі 18556 (вісімнадцять тисяч пятсот пятдесят шість) грн. 43 коп. у рівних частках кожного місяця по 1 546 (одна тисяча пятсот сорок шість) грн. 06 коп. в продовж строку розстрочки починаючи з березня 2016 р.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 24.02.2016 р.