Рішення № 56091860, 10.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.2016 Справа № 905/3694/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Паніної Я.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Запчастина», м. Макіївка Донецької області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська»», с. Свердлове, м. Макіївка Донецької області

про стягнення 58 314,81 грн.

за участі уповноважених сторін:

від позивача не зявився

від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід-Запчастина», м. Макіївка Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська»», с. Свердлове, м. Макіївка Донецької області, основного боргу у розмірі 35 801,25 грн., пені у розмірі 1 790,06 грн., інфляційних витрат у розмірі 19 418,65 грн. та 3% річних у розмірі 1 304,85 грн. (Всього 58 314,81 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 106 від 15.05.2014р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копії вказаного договору та протоколу розбіжностей до нього від 15.05.2014р., копії видаткових накладних № ВЗ-0002054 від 03.06.2014р. та № ВЗ-0002578 від 10.07.2014р., копії довіреностей № 123 від 02.06.2014р. та № 167 від 08.07.2014р. на отримання цінностей.

25 січня 2016 року через канцелярію суду від представника позивача надійшли витребувані ухвалою суду копії документів.

Суд долучив до матеріалів справи документи.

Справа слуханням відкладалась.

05 лютого 2016 року через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення та докази на підтвердження поставки, а саме: копії специфікації № 1 від 15.05.2014р. до договору, рахунків-фактур № ВЗ-0002189 від 09.07.2014р. та № ВЗ-0001702 від 03.06.2014р., товарно-транспортної накладної № НОМЕР_1 від 02.06.2014р. До того ж позивач надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами, оскільки неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті та не може вважатись підставою для відкладання розгляду справи, так як матеріалів у справі цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст.43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ :

15 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Схід-Запчастина», м. Макіївка Донецької області (надалі по тексту - постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська»», с. Свердлове, м. Макіївка Донецької області (надалі по тексту покупець) укладений договір № 106, згідно умов якого постачальник зобовязався поставити у власність покупця продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами у даному договорі та специфікації, що є невідємною частиною договору, а покупець зобовязався прийняти та оплатити поставлену йому продукцію на умовах, визначених цим договором.

У відповідності з п.5.3. договору, розрахунки за поставлену постачальником продукцію з даним договором здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (пяти) робочих днів з 90 календарного дня від дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого покупцем рахунку та за умови надання постачальником належним чином оформленої податкової накладної та документів, передбачених розділом 4 даного договору.

У виконання умов договору сторонами підписана специфікація № 1 від 15.05.2014р. на поставку продукції.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку продукції із зазначенням її найменування, номенклатурного номеру, кількісних та якісних показників, ціни, умов поставки і оплати та строк поставки. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського Кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання умов договору, за видатковими накладними № ВЗ-0002054 від 03.06.2014р. та № ВЗ-0002578 від 10.07.2014р. позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на підставі довіреностей № 123 від 02.06.2014р. та № 167 від 08.07.2014р. на отримання цінностей на загальну суму 35 801,25 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про продукцію, а також містять відомості про фактичне отримання продукції. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірної продукції.

З урахуванням умов оплати відповідно до договору за видатковою накладною № ВЗ-0002054 від 03.06.2014р. відповідач повинен був оплатити продукцію до 05.09.2014р., за видатковою накладною № ВЗ-0002578 від 10.07.2014р. до 13.10.2014р.

Згідно з нормами ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити продукцію після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати продукції.

На підтвердження передачі відповідачеві рахунку-фактури, позивач у письмових поясненнях від 05.02.2016р. зазначив, що у видатковій накладній № ВЗ-0002578 від 10.07.2014р. є посилання на рахунок-фактуру № ВЗ-0002189 від 09.07.2014р., що свідчить про отримання відповідачем вказаного рахунку-фактури.

Відповідно ч.1 ст.666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч.2 ст.666 ЦК України).

При прийманні продукції, відповідачем жодних актів про відсутність супровідних документів не складалось та суду вони не представлені. В подальшому відповідач із відповідними претензіями на адресу позивача не звертався, отриману продукцію відповідачу не повернув і іншого відповідачем не доведено. Вказане свідчить про передання відповідачу усіх документів у повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу не сплачена та підтверджена матеріалами справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Запчастина», м. Макіївка Донецької області, щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 35 801,25 грн. суд вважає таким, що підлягає задоволенню.

У звязку з тим, що відповідачем порушені строки виконання грошового зобовязання позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у розмірі 1 790,06 грн., інфляційних витрат у розмірі 19 418,65 грн. та 3% річних у розмірі 1 304,85 грн.

Оцінюючи вимоги позивача в цій частині господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання грошового обовязку з оплати вартості товару підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п.6.8. договору, у разі несвоєчасної оплати продукції, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, але не більше 5% від варто своєчасно не оплаченої продукції.

Отже, сторонами самостійно узгоджено розмір пені та здійснений позивачем розрахунок, який не суперечить вимогам Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, тобто з урахуванням шестимісячного терміну, а також який не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності до представленого позивачем розрахунку пеня складає 1 790,06 грн.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, з огляду на прострочення виконання грошового зобовязання з оплати вартості поставленої продукції, вимоги позивача до відповідача в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України інфляційні витрати та відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Крім того, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та ст.ст. 17, 18 Закону України «Про інформацію» використовується та є офіційним індекс, розрахований Державною службою статистики України, який наводиться з одним десятковим знаком після коми.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат у розмірі 19 418,65 грн., вважає його нарахованим без дотримання вимог п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», відповідно до якого розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

А тому, стягненню підлягають інфляційні витрати за видатковою накладною № ВЗ-0002054 від 03.06.2014р. за період з 01.10.2014р. 24.11.2015р. у розмірі 18 672,10 грн., № ВЗ-0002578 від 10.07.2014р. за період з 01.11.2014р. 24.11.2015р. у розмірі 267,50 грн. Всього у розмірі 18 939,60 грн.

З урахуванням того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.5.3. договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 3% річних у розмірі 1 304,85 грн. в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати у розмірі 1 218 грн. відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Запчастина», м. Макіївка Донецької області, до Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська»», с. Свердлове, м. Макіївка Донецької області, про стягнення 58 314,81 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Колосниківська»», с. Свердлове, м. Макіївка Донецької області (86193, Донецька область, м. Макіївка, с. Свердлове, вул. Свободи, 7, ЄДРПОУ 00176584) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід-Запчастина», м. Макіївка Донецької області (86115, Донецька область, м. Макіївка, вул. Магістральна, буд. № 204, прим. № 1, ЄДРПОУ 36652101) основну заборгованість у розмірі 35 801,25 грн., пеню у розмірі 1 790,06 грн., інфляційні витрати у розмірі 18 939,60 грн., 3% річних у розмірі 1 304,85 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 218 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 10.02.2016р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2016р.

Суддя Л.Д. Подколзіна