Рішення № 56091689, 23.02.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.02.16р. Справа № 910/26550/15

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "ЖИТЛОРЕМБУДСЕРВІС" Деснянського району м. Києва

до Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості у розмірі 149 813,66 грн. за договором на розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку із спеціальним режимом його використання

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Бурганова С.В. представник - дов. № 1 від 12.01.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "ЖИТЛОРЕМБУДСЕРВІС" Деснянського району м. Києва звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" суму основного боргу у розмірі 115 302,82 грн., пеню - 57,18 грн., 3% річних - 1 810,10 грн. інфляційні втрати - 32 643,56грн. за договором на розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку із спеціальним режимом його використання № В41-0042/Т/312166 від 24.06.2014р.

Позивач в судове засідання не заявився, в ході розгляду справи підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позов просить припинити провадження у справі або залишити без розгляду, у зв'язку з тим, що до банку застосовано процедуру ліквідації, відповідно до ст. 45 Закону № 4452 протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, яку було опубліковано 22.01.2015р. в газеті "Голос України" № 10(6014), всі кредитори банку набули право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. 19.02.2015р. позивач використав своє право кредитора та звернувся до відповідача з відповідними кредиторськими вимогами на суму 7 130,67 грн. Саме цю суму і було внесено до реєстру кредиторів у сьому чергу.

Крім заявленої позивачем в вимозі кредитора суми, за комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" рахується сума 115 302,82 грн., але на ці кошти 12.09.2014р. постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби було накладено арешт на суму, яка значно перевищує розмір коштів на рахунку - на суму 11 802 174,11 грн.

У судовому засіданні 25.01.2016р. розгляд справи відкладався на 15.02.2016р., 15.02.2016р. розгляд справи відкладався на 23.02.2016р.

Ухвалою суду від 15.02.2016р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 09.03.2016р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 23.02.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2014р. між Публічним акціонерним товариством "АКТАБАНК" (далі - відповідач, банк) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" (далі - позивач, клієнт) укладено договір № В41-0042/Т/312166 на розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку із спеціальним режимом його виконання (зарахування страхових коштів) (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору банк відкриває клієнту поточний рахунок із спеціальним режимом його використання № 26048001312166 (далі - рахунок) у національній валюті для зарахування страхових коштів згідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне страхування" (далі - Закон про єдиний внесок) та здійснений та здійснення розрахунково-касового обслуговування клієнту (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок клієнта, видачею його коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій, пов'язаних із зарахуванням страхових коштів які можуть бути використані клієнтом виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам у відповідності до закону про єдиний внесок) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства.

Згідно п. 2.1. договору банк відкриває рахунок клієнту на підставі поданої їм заяви встановленої форми про відкриття рахунку та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства України і нормативних актів Національного банку України.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що банк здійснює обслуговування рахунку клієнта і надає йому інші послуги відповідно до ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов цього договору.

Банк лає право використовувати кошти на рахунку клієнта, гарантуючи право клієнта безперешкодно розпоряджатися цими коштами (п. 3.1.1. договору).

Клієнт має право розпоряджатися коштами, що є на його рахунку виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам у відповідності до Закону про єдиний внесок, за винятком випадків обмеження права клієнта на розпорядження коштами згідно вимог чинного законодавства України та/або випадків, встановлених цим договором (п. 3.2.1. договору).

Відповідно до п. 3.3.1. договору банк зобов'язується належним чином виконувати умови цього договору та вимог чинного законодавства України.

Цей договір укладений на невизначений строк, набирає чинності з дня його підписання обома сторонами. Невід'ємною частиною договору є також додатки та додаткові угоди до цього договору, які в подальшому будуть узгоджені та підписані сторонами.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 576 від 16.09.2014р. "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 16.09.2014р. прийнято рішення №90 про запровадження з 17.09.2014р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКТАБАНК"

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "АКТАБАНК" було запроваджено строком на 3 місяці. а саме, з 17.09.2014р. по 17.12.2014р.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на своєму офіційному сайті повідомили, що відповідно до Постанови Правління НБУ від 15.01.2015р. № 19 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вкладників прийнято рішення від 16.01.2015р. №6 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "АКТАБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "АКТАБАНК" з відшкодуванням збоку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Приходько Юлію Вікторівну строком на 1 рік з 16.01.2015р. по 15.01.2016р. включно.

19.02.2015р. позивач надіслав на поштову адресу ПАТ "АКТАБАНК" вимогу до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АКТАБАНК" Приходько Ю.В., в якій просив визнати кредиторські вимоги позивача до відповідача щодо повернення грошових коштів, які знаходяться на рахунку із спеціальним режимом його використання № 26048001312166 а ПАТ "АКТАБАНК", а також, перерахувати їх на вказані в вимозі реквізити.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунково-касового обслуговування та інших умов договору виконав не в повному обсязі, а саме, припинив здійснювати свої зобов'язання, які безпосередньо визначені у договорі, у зв'язку з чим, у відповідності до виписки ПАТ "АКТАБАНК" по рахунку № 26003002312166 за період з 01.02.2015р. по 10.03.2015р., заборгованість відповідача перед позивачем за договором № В41-0042/Т/312166 не виплачена, що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд прийшов до висновку в задоволенні позовних вимог відмовити на підставі наступного.

У силу ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, а також визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України також передбачено захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання або споживачів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Статтею 1068 ЦК України у ч.ч. 1, 3, 4 передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка; банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Натомість, клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

У силу ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 16.09.2014 № 576 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 90 від 16.09.2014 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "АКТАБАНК", згідно з яким з 17.09.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці до 17.12.2014, рішенням № 144 від 15.12.2014 термін її продовжено строком до 17.01.2015.

Постановою Правління Національного банку України від 15.01.2015 № 19 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "АКТАБАНК" було вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "АКТАБАНК".

16.01.2015 на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за № 6 в ПАТ "АКТАБАНК" розпочато процедуру ліквідації строком на 1 рік, яку 30.12.2015 Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 253 продовжено до 15.01.2018.

Відповідно до положень частин 1,2,3 ст.1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону (п.2 ч.1 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

З дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення (ч.1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що кредитор банку - це юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Системний аналіз законодавчих норм дозволяє дійти висновку, що позивач як юридична особа є кредитором відповідача.

Відтак, після запровадження Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 25.03.2015 по справі № 910/9232/14.

У зв'язку з тим, що до банку застосовано процедуру ліквідації, відповідно до ст. 45 Закону № 4452 протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду, яку було опубліковано 22.01.2015р. в газеті "Голос України" № 10(6014), всі кредитори банку набули право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.

19.02.2015р. позивач використав своє право кредитора та звернувся до відповідача з відповідними кредиторськими вимогами на суму 7 130,67 грн. Саме цю суму і було внесено до реєстру кредиторів у сьому чергу.

Крім заявленої позивачем в вимозі кредитора суми, за комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" рахується сума 115 302,82 грн., але на ці кошти 12.09.2014р. постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби було накладено арешт на суму, яка значно перевищує розмір коштів на рахунку - на суму 11 802 174,11 грн.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 36 Закону під час тимчасової адміністрації та ліквідації не здійснюються, зокрема:

- задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

- примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

- нарахування неустойки (штрафу, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, нараховані позивачем, всупереч закону, штрафні санкції не підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, згідно ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Національним банком України рішення про відкриття банківської ліцензії та ліквідацію банка-боржника.

Згідно ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження арешт накладений знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що у зв'язку з накладенням арешту на рахунки відповідача на загальну суму 11 802 174,11 грн., що значно перевищує суму, яка знаходиться на рахунках відповідача та складає суму даного позову 7 716 668,18 грн., в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34,36, 38, 43, 49, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 24.02.2016р.

Суддя Н.Г. Назаренко