Ухвала суду № 56091584, 23.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 лютого 2016 року Справа № 910/6618/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,перевіривши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015у справі№ 910/6618/15-г Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТехноСерв Україна"доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"прозобов'язання на підставі договору від 07.08.2013 виконати платіжні доручення

ВСТАНОВИВ:

Подана Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі № 910/6618/15-г Господарського суду міста Києва не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як встановлено колегією суддів, Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Разом з тим, скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" у зв'язку із неплатоспроможністю скаржника та його скрутним фінансовим станом.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

З аналізу положень чинного в Україні законодавства вбачається, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник посилається на постанову Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 "Про відкладення банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк ", якою відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про ліквідацію банку, що є свідченням важкого фінансового стану. Крім цього, скаржник зазначає що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 №484-VШ уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб були позбавленні пільг на оплату судового збору, що зробило неможливою роботу щодо захисту прав і законних інтересів вкладників банків, держави, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Колегія суддів вважає вищевказані доводи скаржника необґрунтованими, оскільки наведені скаржником обставини не свідчать про неможливість сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення. Окрім того, відповідно до чинної редакції Закону України "Про судовий збір" уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, а отже судовий збір повинен сплачуватися на загальних засадах.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції, враховуючи положення статті 129 Конституції України, якою визначено одну із засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відхиляє клопотання Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Подання Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" касаційної скарги без надання доказів сплати судового збору, є підставою для повернення касаційної скарги згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, положень розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Всеукраїнський акціонерний банк" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2015 у справі № 910/6618/15-г Господарського суду міста Києва повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир