Ухвала суду № 56091571, 23.02.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 лютого 2016 року Справа № 910/5617/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Васищак І.М. і Палій В.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства "Агросинтез 1", м. Київ (далі - Підприємство),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 (фактично постанову прийнято 20.01.2016)

зі справи № 910/5617/14

за позовом комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", м. Київ,

до Підприємства

про стягнення 26 717,81 грн.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - публічне акціонерне товариство "Київенерго", м. Київ,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати "Рішення Апеляційного господарського суду від 25.01.2016".

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно з частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі та докази сплати судового збору.

До касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третій особі - публічному акціонерному товариству "Київенерго", а також матеріали скарги не містять й відміток про її безпосереднє вручення адресату, що є порушенням вимог частини четвертої статті 111 ГПК України, оскільки треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору).

Таку ж правову позицію викладено і в пункті 61 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України".

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Водночас, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Отже, враховуючи викладене, скаржником при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 2 192,40 грн., але до касаційної скарги додано копію платіжного доручення від 02.02.2016 № 16 про сплату лише 1 378 грн. судового збору.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини першої статті 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Між тим у даній касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального та процесуального права припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанцій у прийнятті оскаржуваної постанови, у чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування і яким чином це вплинуло на прийняття зазначеного судового рішення.

Доводи скаржника стосуються встановлення фактичних обставин справи та оцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Як вказано в пункті 62 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" (в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3), якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Разом з тим, суд звертає увагу скаржника на те, що в касаційній скарзі останній просить скасувати рішення апеляційного господарського суду від 25.01.2016, однак матеріали справи не містять процесуального документа із зазначеною датою.

Керуючись пунктами 3, 4 та 6 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Повернути касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 зі справи № 910/5617/14 приватному підприємству "Агросинтез 1".

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Васищак

Суддя В. Палій