Ухвала суду № 56090366, 24.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3247/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження у зв'язку з неявкою сторін в судове засідання апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж 2014» та Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, припинення юридичної особи, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області) звернулась до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж 2014» (далі ТОВ «Престиж 2014») та Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції (далі Реєстраційна служба Миколаївського МУЮ) про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ТОВ «Престиж 2014» та припинення юридичної особи.

В обґрунтування позову зазначалось, що ТОВ «Престиж 2014» перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області. Засновником товариства є ОСОБА_1, за результатами письмового опитування якої встановлено, що остання не має ніякого відношення то ТОВ «Престиж 2014», а саме, реєстраційні документи не підписувала, жодних документів фінансово-господарської діяльності та податкової звітності не вела. На думку позивача, ТОВ «Престиж 2014» створено з метою покриття незаконної діяльності та без наміру провадити фінансово-господарську діяльність, що є підставою для визнання недійсними установчих та реєстраційних документів підприємства, а також його припинення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у задоволені адміністративного позову ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального права, а саме ст. ст. 42, 44, 55-1 Господарського кодексу України. Так, на думку апелянта, оскільки засновник ТОВ «Престиж 2014» не здійснював від імені підприємства безпосередньої самостійної діяльності, направленої на отримання прибутку, то дану діяльність не можливо вважати підприємницькою. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що ТОВ «Престиж 2014» перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області.

Директором та засновником товариства є ОСОБА_1.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено наявність передбачених законом підстав для припинення юридичної особи.

Так, відповідно до пп. 20.1.37 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Частиною 1 ст. 56 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

На підставі частин 1 та 2 ст. 65 названого Кодексу управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Статтею 59 ГК України визначено, що припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Відповідно до ч. 2 ст. 38 названого Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;

- визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності.

Як встановлено матеріалами справи, контролюючим органом не надано доказів на підтвердження ознак фіктивності діяльності ТОВ «Престиж 2014», що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними; не доведено факт недійсності установчих документів відповідача через допущені при його створенні порушення, які не можна усунути; не надано доказів на підтвердження того, що відповідачем проводиться діяльність, що суперечить його установчим документам, або така, що заборонена законом.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що ТОВ «Престиж 2014» не подає до контролюючого органу звітів та не виконує покладені не нього обов'язки, а також щодо того, що за підприємством рахується заборгованість зі сплати податків (зборів), обов'язкових платежів.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про припинення юридичної особи є правильним.

Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на наявність в діяльності ТОВ «Престиж 2014» ознак фіктивності виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України ознаками фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи-підприємця, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними, є, зокрема, реєстрація (перереєстрація) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Згідно ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Виходячи з аналізу наведених норм, висновок про наявність ознак фіктивності має ґрунтуватися на доведеному належними доказами факті створення або передачі суб'єкта господарювання підставним особам або особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність (реалізовувати повноваження).

Відповідно до положень ст. ст. 70 та 72 Кодексу адміністративного судочинства України належним доказом фіктивності підприємництва (протиправних дій певних фізичних осіб) є вирок суду у кримінальній справі.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем не надано до суду доказів, які б свідчили про фіктивність ТОВ «Престиж 2014» у розумінні наведених вище статей Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Із врахуванням обставин справи, а також наведених вище норм законодавства, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області не доведено обґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсними установчих та реєстраційних документів, а також припинення юридичної особи ТОВ «Престиж 2014», а відтак рішення суду першої інстанції є правильним.

Оскільки судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скарги без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко