Постанова № 56090344, 16.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/13179/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Хорол-Інвест ЛТД" та Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Хорол-Інвест ЛТД" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Торгівельна компанія "Хорол-Інвест ЛТД" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2015 року № 0000201502.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач та відповідач, кожен окремо, подали апеляційні скарги, в якій позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, а відповідач, в свою чергу просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянти посилаються на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на їх переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що підставі наказу від 17 грудня 2014 року № 231 та направлення від 17 грудня 2014 року № 1837, згідно підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності нарахування ПП «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» (код ЄДРПОУ 36603007) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за червень-липень 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 13 січня 2015 року № 24/26-53-15-02/36603007.

Відповідачем за результатами перевірки встановлено порушення вимог пунктів 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4, 200.6, абзацу «б» пункту 200.14 статті 200, пунктів 201., 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством завищено податковий кредит на суму від'ємного значення (р.19) у декларації за травень 2014 року в розмірі 50000,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за червень 2014 року в розмірі 50000,00 грн., завищено податковий кредит та суму від'ємного значення (р.19) у декларації за червень 2014 року в розмірі 109167,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за липень 2014 року в розмірі 1091667,00 грн.

На підставі складеного акта перевірки від 13 січня 2015 року № 24/26-53-15-02/36603007 податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2015 року № 0000201502, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 159167,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 79584,00 грн.

Не погоджуючись з вище вказаним податковим повідомленням-рішенням та висновками акта перевірки, позивач звернувся до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «Укрсоцбанк» (продавець) та ПП Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 13 червня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2591, за умов якого, продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв об'єкт нерухомого майна - відділення № 130 Дніпродзержинської філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» (вбудоване приміщення № 21), загальною площею 51,3 кв.м., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, вулиця Мурахтова, будинок 4, приміщення 21, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 384161512104.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано копію договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 13 червня 2014 року, акт прийому-передачі нежилого приміщення від 11 липня 2014 року, податкову накладну від 12 червня 2014 року № 991 на загальну суму 355000,00 грн., в т.ч. ПДВ 59166,67 грн. та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Одночасно, що між ПАТ «Укрсоцбанк» (продавець) та ПП Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 13 червня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2590, за умов якого, продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв об'єкт нерухомого майна - - територіальне відділене без балансове відділення Дніпродзержинської філії акціонерно-комерційного банку «Укрсоцбанк» (вбудоване приміщення № 4), загальною площею 64,9 кв.м., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпродзержинськ, бульвар Будівельників, будинок 9, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 383945312104.

На підтвердження реальності виконання вказаного договору позивачем надано копію договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 13 червня 2014 року, акт прийому-передачі нежилого приміщення від 11 липня 2014 року, податкову накладну від 12 червня 2014 року № 993 на загальну суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000 грн. та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Крім того, між ПАТ «Укрсоцбанк» (продавець) та ПП Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення від 28 травня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2341, за умов якого, продавець передав у власність покупцю, а покупець прийняв об'єкт нерухомого майна - нежиле приміщення, загальною площею 58,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Космонавтів, будинок 27, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 371575412110.

Так, на виконання умов вказаного договору позивачем надано копію договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 28 травня 2014 року, акт прийому-передачі нежилого приміщення, податкову накладну від 28 травня 2014 року № 1853 на загальну суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50000 грн. та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Під час проведення перевірки, контролюючим органом встановлено, що до складу податкового кредиту за травень 2014 року позивачем включено податкову накладну від 28 травня 2014 року № 1853, виписану ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі договорів купівлі-продажу нежилого приміщення від 28 травня 2014 року.

Так, з наданої до перевірки податкової накладної від 28 травня 2014 року № 1853 вбачається, що позивачем визначено одиницю товару/послуги як «послуга», однак, за посиланням відповідача, придбання об'єкту нерухомого майна не може бути послугою, у зв'язку з чим, у позивача були відсутні підстави для включення суми податку до складу податного кредиту.

Разом з тим, відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що ПП «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» здійснює діяльність у сфері купівлі та продажу власного нерухомого майна.

Нерухоме майно, за договором купівлі-продажу нежилого приміщення від 28 травня 2014 року придбане позивачем з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а саме: матеріали справи підтверджують, що згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ПП «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» є власником відповідного житлового приміщення за вказаним договором від 28 травня 2014 року.

При цьому факт придбання зазначеного вище нерухомого майна та його існування в натурі відповідачем не ставиться під сумнів.

З вищенаведеного вбачається, що ПП «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» придбало у контрагента нерухоме майно для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Разом з тим, суд першої інстанції погоджується з висновком податного органу, що Позивач порушив порядок заповнення податкових накладних від 12.06.2014 року №991 та №993, виписаних ПАТ «Укрсоцбанк» на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень від 13.06.2014 року, оскільки проведення оплати за договором і складання податкових накладних 12.06.2014 року, тобто до дати укладення договорів купівлі-продажу (13.06.2014 року), а тому суперечить вимогам законодавства та дає підстави для відсутності у Позивача права для формування податкового кредиту на підставі зазначених податкових накладних.

Однак, колегія суддів не погоджується з даним висновком, з огляду на наступне.

Між Позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк» було досягнуто згоди, щодо придбання Позивачем нежитлових приміщень за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзерджинськ, вул. Мурахтова, 4, прим. 21, та Дніпропетровська область, м. Дніпродзерджинськ, бул. Будівельників, буд. 9 належних останньому. Обов'язковою умовою придбання вказаних приміщень була повна, оплата за договорами до їх підписання.

Укладення договорів купівлі-продажу було заплановано та погоджено з нотаріусом на 12.06.2015 року.

З метою виконання домовленостей сторін щодо оплати, а також виконання обов'язкової умови щодо проведення безготівкових розрахунків за договорами та підтвердження даного факту приватному нотаріусу, який мав посвідчити договори купівлі-продажу Директором ПП «Хорол-інвест ЛТД» було сформовано та направлено в банк: - платіжне доручення №9 від 12.06.2014 року на суму 300 000, 00 (триста тисяч) гривень, призначення платежу - за оплату приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, бульв. Будівельників, буд. 9, згідно дог.б/н від. 12.06.2014 р. в т.ч. ПДВ 20% 50000, 00 грн. - платіжне доручення №8 від 12.06.2014 року на суму 355 000, 00 (триста п'ятдесят п'ять тисяч) гривень, призначення платежу - за оплату приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Мурахтова, буд. 4, пр. 21 згідно дог. б/н від. 12.06.2014 р. в т.ч. ПДВ 20% 59166, 67 грн.

Після повної оплати Сторонам стало відомо про неможливість укладення договору 12.06.2014 року через технічні причини, тобто обставини незалежні ні від сторін, ні приватного нотаріуса КМНО Саваріної О.С., де було заплановано укладення договору.

В зв'язку з чим фактичне підписання договору та реєстрація права власності на придбані приміщення було перенесено на 13.06.2014 року.

На час, коли складались податкові накладні №991 та 993 від 12.06.2014 року, сторонам уже було відомо про неможливість укладення договорів 12.06.2014 року та перенесення дати укладення на 13.06.2014 року, саме тому, в податкових накладних в графі вид цивільно-правового договору було зазначено: договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 13.06.2014.

Крім того, в платіжних дорученнях, додаткових накладних, договорах купівлі-продажу чітко зазначено адреси придбаних приміщень. Право власності на вказані приміщення зареєстровані в установленому законом порядку. Інших приміщень 12.06.2014 року позивачем не придбавалось у ПАТ «Укрсоцбанк».

Позиція позивача підтверджується довідкою №11.1-186/67-24336 від 03.12.2015, видана ПАТ «Укрсоцбнк», де зазначено, що кошти за придбані приміщення по договорам купівлі-продажу від 13.06.2014 року були перераховані 12.06.2014 року в повному обсязі.

За змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу платник податку 201.1. Платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Тобто в податкових накладних №991 та 993 від 12.06.2014 року були внесені всі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України, вони були прийняті податковим органом.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Приватним підприємством «Торгівельна компанія «Хорол-Інвест ЛТД» та Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» обставини використання придбаних товарів/робіт/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

На підтвердження реальності господарських операції з купівлі-продажу нерухомого майна, податковому органу та суду надані наступні документі: договори купівлі-продажу, витяги про державну реєстрацію права власності, платіжні доручення про оплату та податкові накладні.

Платіжні доручення та податкові накладні містять одне й те ж призначення платежу і воно співпадає з нежилими приміщеннями, право власності на які придбано за договорами купівлі-продажу та зареєстровано за Позивачем.

На підставі викладеного, винесене податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2015 року № 0000201502 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність свого рішення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції в частині відмови у визнанні протиправним податкового повідомлення рішення від 31.01.2015 року щодо визначення суми 109167, 00 грн. основного боргу та 54584, 00 грн. штрафних санкцій прийнята з помилковим застосуванням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову в частині незадоволених позовних вимог.

Крім того, згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відстрочено сплату судового збору по день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, судовий збір за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 5353,52 грн. підлягає стягненню з податкового органу.

Відповідно до ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Хорол-Інвест ЛТД" - задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 р. скасувати в частині відмови у визнанні протиправним податкового повідомлення рішення від 31.01.2015 року щодо визначення суми 109167, 00 грн. основного боргу та 54584, 00 грн. штрафних санкцій та ухвалити нову.

Адміністративний позов Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Хорол-Інвест ЛТД" - задовольнити в частині незадоволених позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 31.01.15 р. № 0000201502.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року залишити в силі.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському р-ні, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 5353,52 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Повний текст рішення виготовлено 22.02.2016 р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.