Ухвала суду № 56090075, 16.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16638/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

16 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2015 р. у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 13989,66 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 13989,66 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, підставою для стягнення коштів у сумі 13 989, 66 грн., є порушення відповідачем законодавства щодо перебування на обліку в органах служби зайнятості як безробітного, оскільки з 01.08.2008 року по 26.09.2014 року працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ЕТРА-НВ».

Наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТРА-НВ» №7-к від 26.09.2014 про звільнення ОСОБА_2 з займаної посади датований 26.09.2014. Підставою для звільнення слугувала заява відповідача про звільнення за власним бажанням від 25.09.2014.

Заяву про надання статусу ОСОБА_2 подав до відповідного центру зайнятості 25.09.2014.

Згідно витягу із наказів, статус безробітного останнім отримано 25.09.2014, а допомогу по безробіттю призначено 02.10.2014 (наказ від 02.10.2014 №НТ141002) та розпочато виплату 02.10.2015 (наказ від 02.10.2014 №НТ150402).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, слід зазначити наступне.

Частиною 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З аналізу вказаної норми вбачається наявність обов'язку подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. При цьому, стягнення з застрахованої особи суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг здійснюється у разі умисного невиконання останньою своїх обов'язків та зловживання ними, зокрема в частині не повідомлення органів зайнятості про виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

В контексті зазначеного судом не вбачається наявність умисного невиконання відповідачем своїх обов'язків та зловживання своїми правами, адже на момент подачі відповідної заяви про надання статусу безробітного, останнім було подано заяву про звільнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТРА-НВ».

Крім того, питання відносно офіційного оформлення звільнення відповідача з займаної посади від останнього не залежало. Тобто, подаючи заявою про надання статусу безробітного 25.09.2014 відповідач подав і заяву про звільнення, та не міг знати, що звільнять останнього на наступний день.

Вказане фактично свідчить про відсутність подання недостовірних даних про себе в частині наявного працевлаштування.

Крім того, виплати, зокрема і допомога по безробіттю, витрати на професійне навчання були розпочаті лише 02.10.2014.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, як суб'єкта владних повноважень спростовуються висновками суду першої інстанції, викладеними у постанові, тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 листопада 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Повний текст рішення виготовлено 22.02.2016 р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.