Ухвала суду № 56089967, 02.02.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2016 Справа №607/18290/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого В.М. Братасюка

за участю секретаря О.І. Чичкевич

представників позивачки ОСОБА_1, ОСОБА_2В.Ю. відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника третьої особи ОСОБА_6

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом заяву ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, третя особа Служба у справах дітей Тернопільської РДА про відібрання дитини ,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Тернопільської РДА про відібрання дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повернення дитини матері.

Через канцелярію суду ОСОБА_5 зареєстровано позов в статусі третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору про відібрання дитини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_7, ОСОБА_10, та передачу дитини на виховання її тітці ОСОБА_7 Маряні, та стягнення з ОСОБА_7, ОСОБА_10 аліменти на утримання дитини в розмірі 1\4 частини всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Вирішуючи питання прийняття позову третьої особи за самостійними вимогами на предмет спору суд зазначає наступне.

Згідно частини першої ст. 34 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, пред'явивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обов'язки позивача.

Разом з тим, ЄСПЛ у п. 106 рішення «Хабровскі проти України» (заява 61680\10) від 17 квітня 2013 року наголошує, що у справах, пов'язаних з виконанням рішень у сфері сімейного права, Суд неодноразово встановлював, що вирішальним є те, чи вжили національні органи усіх необхідних для сприяння виконанню заходів, що можуть обґрунтовано вимагатися за особливих обставин кожної справи. Розглядаючи питання про те, чи становило невиконання рішення суду недотримання права заявника на повагу до сімейного життя, Суд повинен забезпечувати справедливий баланс між інтересами усіх причетних осіб та загальним інтересом забезпечення дотримання верховенства права. У справах цього типу адекватність заходу визначається швидкістю його виконання, оскільки сплив часу може мати невиправні наслідки для взаємовідносин між дитиною та одним із батьків, який не живе з нею.

Приписи частини другої ст.34 ЦПК України передбачають розгляд провадження з початку після вступу у справу третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору.

Разом з тим суд зауважує, що позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, третя особа Служба у справах дітей Тернопільської РДА перебуває на розгляді суду з листопада 2015 року, при цьому ОСОБА_5 була достеменно обізнана про факт судових розгляді спору 21.12.2015 року та 12.01.2016 року, що підтвердив в судовому засіданні 21.12.2015 року відповідач ОСОБА_11 на запитання головуючого судді про причину неявки ОСОБА_5, та стверджується заявою ОСОБА_8 від 11.01.2016 року про відкладання судового розгляду 12.01.2016 року у звязку з її перебуванням на оздоровленні в санаторії Закарпатської області України, хоча жодних підтверджень суду про перебування на оздоровленні в січні 2016 року ОСОБА_5 суду не надала, і в період грудень 2015 року до 29.01.2016 року зустрічних вимог не висувала.

Згідно ст. 157 ЦК України, суд розглядає спір в розумний строк.

Визначення розумного строку наводить ЄСПЛ у п. 25 Рішення «Соломахін проти України» від 24.09.2012 року (заява №24429/03) - що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи та поведінка заявника та відповідних органів влади (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ECHR2000-VII).

Відтак зважаючи на недобросовісність користування процесуальними правами ОСОБА_5, котра належними доказами не підтвердила факту поважності причини неявки в судове засідання 12.01.2016 року, мала можливість звернутися з власними позовними вимогами в період з початку грудня 2015 року до 29.01.2016 року, але не заявила вимог, початок розгляду справи по суті та дослідження доказів у справі (допит свідків), предмет позову (відібрання малолітньої дитини), необхідність уникнення невиправних наслідків для взаємовідносин між дитиною та одним із батьків, який не живе з нею, порушенням розумних строків розгляду справи, та відсутність спільності предмета позову за первісним позовом (про відібрання дитини), та зустрічним (в частині стягнення аліментів), суд вважає справедливим не обмежуючи права ОСОБА_5 на доступ до суду розяснити останній звернутися з її вимогами в загальному порядку, а у прийнятті заяви як від третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, спільно з первісним позовом - відмовити.

Керуючись ст. 34, 157, 208, 210, ЦПК України,суд, -

ухвалив :

У прийнятті для розгляду спільно з первісним, позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_5 про відібрання дитини ОСОБА_9, Володимировича, ІНФОРМАЦІЯ_1 без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_7, ОСОБА_10, та передачу дитини на виховання її тітці ОСОБА_7 Маряні, та стягнення з ОСОБА_7, ОСОБА_10 аліменти на утримання дитини в розмірі 1\4 частини всіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку відмовити.

Розяснити право на звернення з даними вимогами в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.М. Братасюк