Постанова № 56089188, 25.01.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2016 року Справа № 2а-0870/4330/11 Провадження №СН/808/7/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Бабаченко В.С.,

за участю:

представника позивача Шайтанова А.С.,

представників відповідача Щербини О.О.,

представника прокурора Стешенка В.Є.

представника третьої особи: Мєхтієвої К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

за участю Прокуратури Запорізької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

02.06.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (з урахуванням процесуальної заміни позивача) Публічного акціонерного товариства "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (далі - ПАТ «ЗАлК», позивач) до (з урахуванням процесуальної заміни відповідача) Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000860808/0 від 29.12.2010, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року в розмірі 3094502 грн.

За наслідками розгляду справи №2а-0870/4330/11, СН№808/7/15, порушеної за зазначеним вище позовом, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012, адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.03.2015 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2012 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позові та додаткових поясненнях. На обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване рішення відповідача вмотивовані тим, що в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон №168), п.5.7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №250/2054, позивачем: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за серпень 2010 року на суму 2 291 731 грн.; завищено заявлену в вересні 2010 року суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 3 094 502 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за вересень 2010 року на суму 1 485 958 грн.; занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за вересень 2010 року на суму 802 771 грн. Викладені в акті перевірки від 16.12.2010№406/080-08/00194122 висновки, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення відповідача, позивач вважає хибними, оскільки законодавчо визначений порядок формування податкового кредиту з ПДВ не ставиться в залежність від реалізації продукції позивача за цінами нижче собівартості такої продукції. Перевищення собівартості продукції ПАТ «ЗАлК» над ціною її реалізації пов`язано виключно з діючими економічними та ринковими факторами. Вартість продукції підприємства напряму залежить від котирувань Лондонської Біржі Металів на алюміній, а отже, ціна реалізації продукції підприємства відповідає рівню звичайних цін. Контролюючі органи не мають права вимагати від підприємства встановлення ціни реалізації продукції на товари, ціни на які не регулюються державою. На підставі викладеного, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову. На обґрунтування заперечень зазначає, що фахівцями СДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «ЗАлК» з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ за серпень 2010 року, від'ємного значення ПДВ за вересень 2010 року, суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2010 р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в серпні 2010 року. За наслідками перевірки був складений акт № 406/08-08/00194122 від 16.12.2010. Зважаючи на виявлені перевіркою порушення пп.7.4.1, пп.7.4.4, п.7.4, пп.7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України про ПДВ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000860808/0 від 29.12.2010, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2010 р. на 3 094 502 грн. Вважає спірне податкове повідомлення - рішення обґрунтованим, та таким, що винесене у відповідності до норм діючого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи та прокурора проти позову заперечили з підстав, аналогічним запереченням відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заперечення відповідача, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, на підставі наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями СДПІ проведена виїзна позапланова виїзна перевірка ПАТ «ЗАлК» з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ за серпень та вересень 2010 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №406/080-08/00194122 від 16.12.2010, в якому зроблено висновки про порушення ПАТ «ЗАлК»:

-пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», «Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 та зареєстрованого в Мінюсті України від 09.07.1997 за №250/2054, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за серпень 2010 року на 2 291 731 грн.;

-пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», «Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 та зареєстрованого в Мінюсті України від 09.07.1997 за №250/2054, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено заявлену у вересні 2010 року суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 3 094.502 грн.;

-пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», «Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 та зареєстрованого в Мінюсті України від 9 липня 1997 року за №250/2054, із змінами та доповненнями, п.5.7,5.9 розділу 5 Порядку заповнення і подачі податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 та зареєстрованого в Мінюсті України від 09 липня 1997 року за №250/2054, із змінами і доповненнями, в результаті чого ПАТ «ЗАлК» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за вересень 2010 року на суму 1 485 958 грн.;

-пп.7.4.1, пп.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), п.5.7, п.5.9 розділу 5 «Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166 та зареєстрованого в Мінюсті України від 9 липня 1997 року за №250/2054, із змінами і доповненнями, в результаті чого ПАТ «ЗАлК» занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за вересень 2010 року на суму 802 771 грн.

На підставі акту перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000860808/0 від 29.12.2010, якими ПАТ «ЗАлК» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 094 502 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, скарги ПАТ «ЗАлК» залишені без задоволення, а податкове зазначене повідомлення-рішення залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів перевірки та матеріалів справи, за висновками податкового органу позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по неприбутковим операціям, які мали місце у періоді, що перевірявся, а саме - здійснено реалізацію продукції власного виробництва за ціною нижче її виробництва. Неприбуткові операції не відповідають меті господарської діяльності, яка полягає у одержані прибутку, що виключає право платника на віднесення сум ПДВ, які сплачені у вартості товару, що використаний у виготовленні кінцевої продукції, до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, визначальними ознаками для віднесення витрат до валових витрат підприємства є те, що такі витрати мають бути понесені платником податку як компенсація, в тому числі, вартості товарів, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняються більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складаються із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності з пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбаванням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього).

Згідно з підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 1.20.2 цієї статті для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Відповідно до підпункту 1.20.5-1 цієї статті, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом.

Відповідач, заперечуючи правильність здійсненого позивачем розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2010 року, обґрунтовує свої доводи тим, що позивачем щомісячно включались до складу податкового кредит суми ПДВ по операціях з придбання товарів, послуг, які не використано в оподатковуваних операція у межах господарської діяльності платника, оскільки обсяг продажу однієї тони виготовленої алюмінієвої продукції є меншим ніж обсяги придбаних товарів, послуг, з яких складається собівартість однієї тони реалізованої продукції, тобто діяльність позивача не направлена на отримання доходу.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів наявності розумних економічних або інших причин (ділової мети) продажу готової продукції без компенсації понесених витрат на придбання товарів, послуг для її виробництва.

Разом з тим, систематичний продаж продукції за ціною, що формувалась без врахування витрат на придбання товарів, послуг для виробництва алюмінієвої продукції, та одержання внаслідок таких операцій збитків на значні суми (що, в свою чергу, призводить до виникнення формальних підстав для відшкодування з бюджету ПДВ) не може бути визнано економічно виправданим.

На думку суду, розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок відшкодування з бюджету ПДВ. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Таким чином, судом встановлено з матеріалів справи та пояснень представника позивача, що позивач за наслідками вчинення вищезазначених операцій систематично ніс витрати, які значно перевищують доходи, що є підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Судові витрати слід віднести на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічному акціонерному товариству "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС , за участю Прокуратури Запорізької області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000860808/0 від 29.12.2010 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко