Постанова № 56089170, 25.08.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ25 серпня 2015 р. Справа № 804/8436/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства фірми «ОЛБІ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.06.2014 № 0005262204 (форми «Р»),

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства фірми «ОЛБІ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.06.2014 № 0005262204 ( форми «Р»).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з результатами камеральної перевірки даних, задекларованих підприємством у податковій звітності з ПДВ за березень 2014 року, які відображені в акті перевірки від 13.05.2014 № 237/22-04-10/32083863 та винесеним на підставі вказаного акта податковим повідомленням - рішенням від 02.06.2014 №0005262204 ( форми «Р»). Позивач зазначив, що 22.04.2014 під час подання вказаної податкової звітності засобами електронного зв'язку мав місце збій програми через що, не в повному обсязі відобразилася дані податкової декларації, які були задекларовані позивачем. Вказаними обставинами було обумовлено подання підприємством уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно визначних помилок (№ 9028016195 від 16.05.2014). Також, позивачем до вказаного звітного періоду було включено податкові накладні з терміном виписки понад 1095 днів, що на думку податкового органу є порушенням ст. 192 ПК України, проте позивач наголошує на тому, що вказаною статтею не передбачено обмежень у часі по проведенню коригування сум податкових зобов'язань. З огляду на наведене, позивач наголосив на тому, що оскаржене податкове повідомлення - рішення від 02.06.2014 № 0005262204 ( форми «Р»_ є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2014 відкрито провадження у справі № 804/8436/14 та призначено її до розгляду на 10.07.2014 о 11:00.

Відповідачем подані до суду письмові заперечення проти позову, в яких він зазначив, що Приватним підприємством фірмою «ОЛБІ» надано до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області розрахунок коригування сум податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ, в якому наявні помилки, а саме: не зазначені номери податкових накладних, до яких здійснюються розрахунки коригування, а також, до складу податкових зобов'язань у додатку 1 включені податкові накладні з терміном виписки понад 1095 (за 2010 рік). Згідно наявних баз даних податкового органу звітність по податку на додану вартість за 2010 рік не була визнана податковою звітністю за період: березень -серпень 2010 року, про що підприємство позивача було повідомлено. Окрім того, підприємством подано до податкового органу додаток 1 до декларації ( № 9024932966 від 05.05.2014) та додаток 5 (№ 9024932977 від 05.05.2014), а також подано уточнюючий розрахунок (№ 9024932969 від 05.05.2014) за звітній період: березень 2014 року, в якому збільшено податкові зобов'язання за означений період на 1,1 млн. грн. по ПП «Владобуд» та по ТОВ «Захист інвестувань» і зменшено податкові зобов'язання по контрагентам «МПК -Контакт» та ПП «Макоп - Зксим», при цьому, індивідуальні податкові номери вказаних підприємств - покупців в додатку № 1 до декларації відсутні. З огляду на що, податковий орган вважає, що ПП фірмою «ОЛБІ» не задекларовано суму податкових зобов'язань, яка підлягає зменшенню відповідно до ст. 192 ПК України. Також, відповідач зазначив, що уточнюючий розрахунок ( №9024932969 від 05.05.2014) за період - березень 2014 року, заповнений з порушенням вимог п. 48.3 ст. 48 ПК України, а саме: у полі «код ЄДРПОУ юридичної особи» платником зазначений невірний код свого підприємства замість «32083863» вказано «10147693». Також, ПП фірмою «ОЛБІ» був поданий другий уточнюючий розрахунок 16.05.2014, який податковим органом не врахований, оскільки поданий після складання акту камеральної перевірки від 13.05.2014 №237/22-04-10/32083863.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання 25.08.2014 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою повноважного представника відповідача від 11.08.2015, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача на адміністративний позов, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Приватне підприємство фірма «ОЛБІ» (далі - ПП фірма «ОЛБІ») (код ЄДРПОУ 32083863) зареєстроване як юридична особа 24.07.2002 за № 1 224 120 0000 014321 та є платником податку на додану вартість з 26.07.2002, на податковий облік взято Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Як зазначив позивач, податкова звітність подається ним до контролюючого органу засобами електронного зв'язку.

Судом встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП фірма «ОЛБІ» (код 32083863) за березень 2014 року, про що складений акт від 13.04.2014 №237/22-04-10/32083863.

Згідно з висновкам означеного акта ПП фірмою «ОЛБІ» порушено п. 200.1 ст. 200, п. 192.1 ст. 192 ПК України в декларації з ПДВ за березень 2014 року та занижено суму податку на додану вартість, віднесено до складу суму податкових зобов'язань у розмірі 940281,00 грн. внаслідок методологічної помилки, в результаті чого було занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет (п. 25 р. 25.1 р. декларації з ПДВ за березень 2014 року).

Дані камеральної перевірки свідчать про занижену суму податку на додану вартість звітного (податкового) періоду за березень 2014 року у розмірі 940281,00 грн., заявлених у податковій декларації.

З аналізу акта камеральної перевірки встановлено, що позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за березень 2014 року, в якій були наявні помилки, у зв'язку з чим позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно визначених помилок за березень 2014 року.

У вказаному уточнюючому податковому розрахунку невірно вказано код ЄДРПОУ ПП фірми «ОЛБІ» - отже він не вважається податковою звітністю, оскільки складений з порушенням вимог ст. 48 та ст. 49 ПК України, про що підприємство повідомлено листом від 12.05.2014 № 16059/10/04-6318-03.

Також, як зазначено в акті перевірки до податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року (№9022597460 від 22.04.2014) подано додаток 1 - розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (№ 9022597464 від 22.04.2014), в якому не вказано номери податкових накладних, в яких здійснюється коригування, а також до вказаного розрахунку включені податкові накладні, виписані у 2010 році, тобто з терміном виписки понад 1095 днів по підприємствам, перелік яких наведений на 4 арк. акта. Також, у поданому уточнюючому розрахунку ПП фірмою «ОЛБІ» збільшено податкові зобов'язання 2014 року на суму ПДВ 1,1 млн. грн. по ПП «Владобуд» та ТОВ «Захист інвестувань» та зменшено податкові зобов'язання по контрагентам ПТВП «МПК -Континент» та ЧП «Макоп - Зксим» - індивідуальні податкові номери вказаних підприємств в додатку 1 до декларації не зазначені.

На підставі вказаного акта перевірки Державною податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення - рішення від 02.06.2014 № 0005262204 ( форми «Р»), за яким ПП фірмі «ОЛБІ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 940282,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 235070,50 грн.

В акті перевірки також зазначено, що ПП фірма «ОЛБІ» на порушення п. 192.1 ст. 192 ПК України в декларації з ПДВ за березень 2014 року занижено суму податку на додану вартість, віднесено до складу суми податкових зобов'язань у розмірі 940282,00 грн. внаслідок методологічної помилки, в результаті чого було занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет (р. 25, р. 25.1 податкової декларації з ПДВ за березень).

Судом встановлено, що позивачем засобами електронного зв'язку до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року (від 22.04.2014 № 9022597460), копія якої міститься в матеріалах справи.

У вказаній декларації у рядку 1 «Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставною, крім імпорту товарів» у графі «обсяги постачання» вказано суму 4701910, у графі «сума податку на додану вартість» підприємством задекларована сума у розмірі 940382 грн., у рядку 8 «коригування податкових зобов'язань у колонці А зазначено суму 4701409 зі знаком «-», а у колонці «б» також зазначено суму 940382 зі знаком «-».

Суд зазначає, що на момент заповнення вказаної податкової звітності діяв Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678 ( далі - Порядок).

Порядок заповнення податкової декларації визначений розділом V вказаного Порядку. Розділом VI регламентований порядок заповнення уточнюючого розрахунку.

Так, відповідно до п. 9 ч. 3 Розділу V коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8.

У рядку 8.1 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу.

У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, за якими не нараховувався податок на додану вартість.

При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

У розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року (вх. від 22.04.2014 № 9022597464), який розшифровує суму вказану в рядку 8 декларації з ПДВ зазначені ті підприємства, по яким проводиться коригування сум податкових зобов'язань, всього на суму - 4701409 та суму ПДВ - 940281. При цьому у вказаному додатку 1 у графі «номер податкової накладної, за якою проводиться коригування» номери накладних, по яким відкориговано показники, не вказані.

Представник позивача пояснив, що з метою виправлення помилок, допущених при заповненні звітності з ПДВ за березень 2014 року, позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2014 року (від 05.05.2014 №9024932969), в якому було відкориговано дані декларації з ПДВ за березень 2014 року, проте у вказаному уточнюючому розрахунку також допущено помилку та невірно зазначений код ЄДРПОУ - замість вірного «32083863» вказаний неправильний «1014769332».

У відповідності до ст. 48 ПК України (в редакції, що діяла на момент подання звітності) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 ПК України).

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п.48.3 ст.48 ПК України).

Згідно п. 48.7 вказаної статті ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Позивачем не заперечується факт заповнення вказаного уточнюючого розрахунку (від 05.05.2014 № 9024932969) з помилками, про що податковим органом повідомлено його листом від 12.05.2015 №16059/10/04-63-18-03.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за березень 2014 року, а саме, як зазначено в акті камеральної перевірки під час перевірки використано: податкову декларацію № 9022597460 від 22.04.2014; додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість від 22.04.2015 № 9022597464; додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту і розрізі контрагентів» № 9022597475; реєстр отриманих та виданих податкових накладних від 24.04.2014 № 9022967012; реєстр отриманих та виданих податкових накладних від 07.05.2014 № 9025659194, за результатами аналізу якої були виявлені порушення, що знайшли своє відображення в акті від 13.04.2014 №237/22-04-10/32083863.

У зв'язку з наявними помилками у поданій до контролюючого органу звітності, підприємством було подано ще один уточнюючий розрахунок від 16.05.2014, однак податковий орган наголосив на тому, що вказаний уточнюючий розрахунок був поданий вже після вручення акта перевірки від 13.04.2014 №237/22-04-10/32083863, тому ПП фірма «ОЛБІ» не скористалося правом, наданим абз. 1 ст. 50 ПК України.

Статтею 50 ПК України визначені підстави для внесення змін до податкової звітності.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені , цього Кодексу.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

З наведеної норми видно, що платник податків втрачає право на подання уточнень до податкової звітності лише у випадках проведення документальних планових та позапланових перевірок, згідно з матеріалів справи відповідачем проведено саме камеральну перевірку.

Також з матеріалів справи та пояснень представника позивача встановлено, що подання уточнюючої звітності до декларації з ПДВ за березень 2014 року було обумовлено необхідністю збільшення податкових зобов'язань за означений період на суму 1,1 млн. грн. по підприємствам ПП «Владобуд», ТОВ «Захист інвестувань» та зменшення податкових зобов'язань по контрагенту «МПК - Контакт» та ПП «Макоп - Зксим» в порядку ст.192 ПК України.

У відповідності до положень ст.192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

Норма пункту 192.1 цієї статті ПК України не поширюється на випадки, коли постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому був проведений такий перерахунок (п. 192.2 ст. 192 ПК України).

Результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 192.3 ст. 192 ПК України).

Таким чином, у зв'язку з поверненням товару покупцями ПТВП «МПК - Контакт» (податкові накладні від 02.07.2010 № 2071 та від 19.05.2010 №19/05-1) та ПП «Макоп-Зксим», що були поставлені на підставі договору від 01.09.2009 № ОМ-9 за податковими накладними від 07.04.2010 №7/04-2, від 07.04.2010 №7/04-2, позивачем на підставі ст. 192 ПК України проведено коригування сум податкових зобов'язань з ПДВ по операціям постачання на користь означених контрагентів, які фактично не відбулися.

Статус платника податку на додану вартість Приватного підприємства фірми «ОЛБІ» (код ЄДРПОУ 32083863) підтверджено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 по справі № 2а/0470/10504/11, яка набрала законної сили 17.01.2013.

Окрім того, суд зазначає, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2014 у справі № 804/11685/15, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 у цій справі, адміністративний позов Приватного підприємства фірми «ОЛБІ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання декларацій податковою звітністю, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року податковою звітністю; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за лютий - грудень 2010 року датами їх фактичного отримання контролюючим органом, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська відобразити показники податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий-грудень 2010 року в картці особового рахунку Приватного підприємства фірми «ОЛБІ», у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Щодо доводів відповідача про неправомірне включення у податковій звітності за березень 2014 року ПП фірмою «ОЛБІ» податкових накладних з терміном виписки понад 1095 днів,суд зазначає, що норма ст. 102 та ст. 192 ПК України не встановлює обмежень у часі для платника податків по коригуванню податкових зобов'язань у зв'язку з поверненням товару постачальникові.

Згідно ст. 185.1 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Таким чином, повернення покупцем поставленого товару виключає наявність об'єкта оподаткування ПДВ та обумовлює наслідки, визначені ст. 192 ПК України.

Випадки для визначення сум грошових зобов'язань контролюючим органом, наведені в ст. 54 ПК України, проте даною нормою не передбачено визначення платникові податків грошових зобов'язань через наявність методологічних помилок в податковій звітності останнього.

За наведених обставин, суд зазначає, що не може слугувати підставою для визначення платнику податків грошового зобов'язання саме наявність методологічних помилок у поданій ним до контролюючого органу звітності, оскільки помилки в податковій звітності не можуть слугувати підставою для виникнення бази оподаткування, яка в даному конкретному випадку виникає лише при фактичному здійсненні господарських операцій з постачання товарів.

З огляду на що, суд дійшов висновку про необґрунтованість винесеного Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області податкового повідомлення - рішення від 02.06.2014 № 0005262204 ( форми «Р»), за яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 940281,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 235070,50 грн. а тому воно підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94,159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства фірми «ОЛБІ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.06.2014 № 0005262204 (форми «Р») задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 02.06.2014 № 0005262204 ( форми «Р»).

Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства фірми «ОЛБІ» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова