Ухвала суду № 56089032, 24.02.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/843/15-к Головуючий у І інстанції Войтех О.І. Провадження № 11-кп/795/218/2016 Категорія - ч. 3 ст. 185 КК Доповідач Антипець В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіАнтипець В. М.

суддів: Заболотного В. М. Миронцова В. М.

при секретарі Оскірко Ю. І.

з участю сторін кримінального провадження:

захисника-адвоката Котенка А. П.

прокурора Валенчука А. В.

потерпілої ОСОБА_3

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015270160000127,

щодо ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя села Вересоч Куликівського району Чернігівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_3, фактично проживаючого у АДРЕСА_4, не судимого в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката Котенка А. П. на вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_4 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Крім того, відмовлено стороні захисту в задоволенні клопотання про визнання незаконними та недопустимими доказами по справі протоколу огляду місця події-домоволодіння АДРЕСА_5 та висновку експерта № 210 від 05 червня 2015 року.

Задоволено клопотання сторони захисту в частині визнання недопустимим доказами по справі протоколу огляду місця події - квартири АДРЕСА_1; протоколів пред'явлення речей для впізнання від 03 червня 2015 року та висновку експерта № 454 від 15 червня 2015 року.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 1 411 гривень 74 копійки процесуальних витрат за проведення експертиз.

Питання про долю речових доказів і документів було вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Як встановив суд, ОСОБА_4, маючи єдиний умисел на таємне викрадення чужого майна, 30 травня 2015 року, близько 23 години 30 хвилин, через незачинені двері, проник у будинок домоволодіння АДРЕСА_5 Чернігівської області, звідки таємно викрав фотоапарат марки Кенон Повер Шот А 1100 Фй Сі, вартістю 583 гривні 37 копійок; картку пам'яті марки «Кінстон Сі Ді/ Іч Сі» на 16 гігібайт, вартістю 97 гривень 25 копійок; курточку моделі «Пера Пеле» 53 розміру, вартістю 614 гривень; гроші в сумі 2 000 гривень та 800 доларів США, належні ОСОБА_3, завдавши шкоду на загальну суму 20 133 гривні 18 копійок.

В апеляційній скарзі захисник адвокат Котенок А. П. просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження, мотивуючи тим, що сам ОСОБА_4 заперечує свою причетність до вчинення крадіжки, а сторона обвинувачення не зібрала доказів його винуватості у вчинені крадіжки речей з будинку потерпілої ОСОБА_3

На думку захисника, є недопустимим доказом протокол огляду місця події від 03 червня 2015 року, оскільки в дійсності названа слідча дія проводилася 31 травня 2015 року, що підтвердила потерпіла ОСОБА_3, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Відповідно до ч. 2 ст. 86 КПК України недопустимий доказ не може бути використаним при прийнятті процесуальних рішень і на нього не може посилатися суд при ухваленні вироку.

Задовольнивши клопотання сторони захисту про визнання доказів в справі : протоколу огляду місця події - квартири за адресою АДРЕСА_1 від 03.06.2015 року, протоколів пред'явлення речей для впізнання від 03.06.2015 року, висновку експерта №454 від 15.06.2015 року, недопустими доказами, всупереч своєму рішенню, у вироку суду послався на них як докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_4

Показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були понятими під час слідчих дій, проведення яких здійснювалося з порушеннями норм кримінально - процесуального закону, не заслуговують на довіру.

Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є працівниками міліції, які зацікавлені в результатах розгляду кримінального провадження і до їх показань суду належало віднестися критично.

Всупереч вимогам ст. 94 КПК України суд першої інстанції невірно оцінив кожний доказ з дочки зору належності, допустимості та достовірності.

Стороні захисту судом першої інстанції було відмовлено у надані копії запису судового розгляду даного кримінального провадження, по причині не сплати судового збору в розмірі 36 гривень, що відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» є неправомірним, ст. 118 КПК України не передбачено та суперечить змісту прав особи на захист, передбаченого ст. ст. 59, 63, 129 Конституції України і ст. 20 КПК України, а також правам особи на доступ до правосуддя, гарантованого ст. 21 КПК України.

Приймаючи рішення про покладення процесуальних витрат на обвинуваченого, суд першої інстанції не звернув уваги, що до цих витрат не може бути віднесена вартість експертиз, висновки яких визнані недопустимими доказами.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 просить вирок скасувати та закрити кримінальне провадження, а також прослухати технічний запис судового засідання щодо допиту потерпілих та свідків - ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Обвинувачений вважає, що кримінальна справа по обвинуваченню його в крадіжці сфальсифікована слідчою ОСОБА_15 та начальником карного розшуку ОСОБА_16, який є чоловіком останньої.

Зазначає, що огляд місця події - будинку громадянки ОСОБА_3 проводився 31 травня 2015 року, а не 03 червня 2015 року, як вказано слідчим у протоколі, що підтверджується показаннями потерпілої ОСОБА_3, її сином свідком ОСОБА_6 та понятою ОСОБА_7, наданими під час допиту в суді.

Недопустимими доказами у даному кримінальному провадженні є: протокол огляду місця події, протоколи пред'явлення речей для впізнання, висновок експерта, які одержані внаслідок порушень чинного кримінального законодавства і необґрунтовано покладені в основу рішення суду першої інстанції.

Також суд, на думку обвинуваченого, обґрунтовує його вину показами працівників міліції - ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_15, що є неправильним, оскільки вони є зацікавленими особами.

Під час апеляційного розгляду захисник Котенок А. П. просив про скасування вироку суду і закриття кримінального провадження за недоведеністю винуватості його підзахисного в причетності до крадіжки, зауважував про обмеження його права у зв'язку з невидачею судом першої інстанції диска з аудіо записами судових засідань, звертав увагу на визнання судом в якості недопустимого доказу експертного висновку №454 від 15.06.2015 року і одночасне стягнення витрат за проведення експертизи.

Прокурор, вважав висновки суду законними та обґрунтованим, а вирок суду таким, що відповідає нормам кримінального та кримінально-процесуального закону.

Потерпіла ОСОБА_3 не погоджувалася з апеляційними скаргами сторони захисту, пояснюючи, що фактично ні вона, ні інші громадяни, які тяжко працюють та чесно заробляють собі на прожиття, не можуть захистити себе та своє майно від таких як обвинувачений.

Обвинувачений ОСОБА_4 на апеляційний розгляд, не з'явився. Був звільнений з-під варти, згідно повідомлення начальника Чернігівського СІЗО 15 лютого 2016 року, у зв'язку із закінченням строку дії ухвали судді першої інстанції про обрання запобіжного заходу та за відсутності у вироку суду вказівки про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 Про день і час апеляційного розгляду обвинувачений повідомлений під розписку 11 лютого 2016 року, ще перебуваючи в слідчому ізоляторі. Заяв про відкладення розгляду від нього не надходило.

Заслухавши доповідача, захисника, прокурора та потерпілу, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає задовольнити їх частково, в частині стягнення процесуальних витрат.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, близько 23 години 30 травня 2015 року, поблизу із садибою АДРЕСА_5 була пожежа, горів покинутий власниками в чагарниках будинок, у зв'язку з чим власниця - потерпіла ОСОБА_3, її син свідок ОСОБА_6 та дочка ОСОБА_18 повибігали з будинку, залишивши незамкненими вхідні двері, включене світло у будинку, щоб запобігти розповсюдженню пожежі на їх господарство.

Повернувшись у будинок через годину - півтори, свідок ОСОБА_6 у кімнаті, де він спав, виявив сліди перебування сторонньої особи. А саме, підлога була забруднена ґрунтом, вікно відкрите, а москітна сітка знаходилася за вікном, з кімнати зник фотоапарат марки Кенон Повер Шот А 1100 Фй Сі, вартістю 583 гривні 37 копійок; картка пам'яті ( флешка) марки «Кінстон Сі Ді/ Іч Сі» на 16 гігібайт, вартістю 97 гривень 25 копійок; курточка моделі «Пера Пеле» 53 розміру, вартістю 614 гривень; гроші в сумі 2 000 гривень та 800 доларів США, всього майна на 20 133 грн. 18 коп. На флешці були його фотографії та фотографії його близьких.

Версія обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що він куртку, викрадену з будинку потерпілої ОСОБА_3, знайшов дорогою з рибалки і під час огляду кишень знайшов гроші та витратив на власні потреби, детально перевірялася судом першої інстанції і спростована зібраними доказами.

Свідок ОСОБА_19 -співмешканка обвинуваченого, будучи допитаною слідчим суддею пояснювала, що ОСОБА_4 повернувся з рибалки 31 травня 2015 року з с. Вересоч Куликівського району Чернігівської області на таксі, привозив додому фотоапарат із карткою пам'яті, шкіряну куртку, пакети з продуктами харчування та багато грошей. З куртки відірвав нашивку-ярлик, щоб її не впізнали. За гроші, привезені ОСОБА_4, вони викупили заставлену побутову техніку в ломбарді, купили йому на ринку „Нива" взуття та одяг, старшій дитині - велосипед, відвідали кафе.

03.06.2015 року свідок ОСОБА_19 видала шкіряну куртку з відірваною нашивкою ярликом та картку-пам"яті, на якій містилися фотографії ОСОБА_6 та його близьких.

Аудіо запис показань потерпілої ОСОБА_3, свідчить про те, що підпал покинутого не житлового будинку був навмисний, з метою змусити її та членів сім'ї покинути відкритим будинок, оскільки на час виникнення пожежі пройшли проливні дощі і випадкове займання будинку виключалося. Зливи утрамбували землю, що на ній ледь залишилися відбитки слідів ніг, по яких пройшла потерпіла разом із слідчим та зрозуміла, що злодій проник у її будинок через город, коли вони стояли на вулиці та зосередилися на палаючому будинку.

Власниця будинку ОСОБА_3, її син ОСОБА_6 понята свідок ОСОБА_7 пояснювали, що огляд будинку та слідів крадіжки проводився 31 травня 2015 року зранку, тоді як до матеріалів кримінального провадження залучений протокол огляду місця події від 03.06 2015 року ( том 1 а. п. 11-15).

Доводи сторони захисту про недопустимість протоколу слідчої дії такого як огляд місця пригоди від 03.06.2015 року у зв'язку з тим, що дата і час в протоколі не відповідають дійсності, не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав і свобод людини.

У даному кримінальному провадженні огляд будинку потерпілої ОСОБА_3 проводився з письмової згоди, з участю двох понятих, в присутності сина ОСОБА_6, старшим слідчим, направленим за розпорядженням чергового ( том 1 а. п.14-15).

Огляд місця події, як правило, належить до числа слідчих (розшукових) дій, зволікання з проведенням яких може спричинити зміну обстановки, зникнення слідів злочину або особи, якою він був вчинений, предметів, які можуть стати згодом речовими доказами. Цим і зумовлений той факт, що огляд місця події, на відміну від інших слідчих (розшукових) дій, у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ч. З ст. 214 КПК).

Навіть, якщо слідчий помилилася в написанні дати та часу протоколу огляду будинку потерпілої, то названа обставина не є підставою для визнання протоколу огляду будинку від 03.06.2015 року недопустимим доказом. Обставини, зафіксовані в протоколі огляду місця пригоди, підтверджені показаннями свідків, допитаних під присягою, і сумнівів щодо їх достовірності та справжності не викликають.

Так, свідок сусідка і понята ОСОБА_7, 1944 року народження, суду пояснювала, що в її присутності слідчий „мазала" скло у кімнаті будинку потерпілої, звідки були викрадені речі, і знімала відбитки пальців. Про наявність відбитків пальців на склі вікна пояснював і свідок ОСОБА_6

Згідно з висновком дактилоскопічної експертизи № 210 від 05.06. 2015 року, слід пальця, вилучений з вікна під час огляду будинку по АДРЕСА_5, співпав зі слідом великого пальця правої руки з дактилокарти, заповненої на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( том 1 а. п. 65-72).

Саме завдяки дактилокарті, ОСОБА_4 став підозрюваним в причетності до крадіжки речей з будинку потерпілої і за місцем його проживання його цивільна дружина видала куртку свідка ОСОБА_6 та флешку з фотографіями останнього та його близьких родичів.

Ідентифікація особи по відбитку пальця та видача залишку речей, викрадених з будинку потерпілої свідком ОСОБА_19, були здійснені до внесення відомостей про злочин в ЄРДР, що повністю спростовує версію обвинуваченого про штучне створення працівниками міліції такого доказу як відбиток його пальця на вікні.

Доводи захисту, що ОСОБА_4, повертаючись з риболовлі, знайшов куртку, в якій була карта пам"яті від фотоапарату та гроші, спростовуються показаннями сина потерпілої свідка ОСОБА_6, який пояснював, що шкіряна куртка висіла в шафі, він її не носив і грошей в кишенях не залишав. Навпаки, гроші були сховані окремо та знайдені злодієм під час обшуку кімнати.

Посилання захисника адвоката Котенка А. П. про обмеження його прав судом першої інстанції, який не видав йому диски з аудиозаписами судових засідань, були усунені шляхом прослуховування показань потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду.

Проаналізувавши мотивувальну частину вироку, колегія суддів не знайшла посилань на протокол огляду місця події АДРЕСА_2, на протоколи пред'явлення для впізнання від 03.06.2015 року та на експертний висновок № 454 від 15.06.2015 року, а тому аргументи сторони захисту, що суд своє рішення про винуватість ОСОБА_4 в крадіжці чужого майна побудував на доказах, визнаних недопустимими, не відповідають дійсності.

Отже, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 в крадіжці майна потерпілої ОСОБА_3, вчиненій з проникненням в будинок, підтверджуються показаннями свідків, виявленими слідами злочину, в тому числі відбитком пальця обвинуваченого, а також вилученим майном -курткою та карткою пам"яті від фотоапарата, якими користувався свідок ОСОБА_6 Названі докази, мають процесуальні джерела та досліджувалися судом відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Підстав для сумнівів у правильності оцінки доказів, колегія суддів не вбачає.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд в повній мірі врахував суспільну небезпеку вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який має негативні соціальні зв'язки і схильності, не займається суспільно-корисною працею, вживає спиртні напої, характеризується негативно, заподіяної потерпілій шкоди не відшкодував, і призначив покарання, яке є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Разом, з тим, вирок суду підлягає зміні в частині розміру стягнення судових витрат. Згідно обвинувального акту, процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судово-товарознавчої та трасологічних експертиз становили загальну суму 1411 грн. 74 коп. ( том 2 а. п. 128).

Визнавши за клопотанням захисту висновок товарознавчої експертизи №454 від 15.06. 2015 року недопустимим доказом, суд першої інстанції не мав правових підстав для покладення витрат за проведення цієї експертизи на обвинуваченого, а тому виключенню підлягає сума 491,04 коп., а стягненню відповідно 1411,74 - 491,04 =920,70 грн. ( том 1 а. п. 51).

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 409, 532 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника-адвоката Котенка А. П. задовольнити частково.

Вирок Куликівського районного суду Чернігівської області від 23 грудня 2015 року щодо ОСОБА_4 в частині стягнення процесуальних витрат за проведення експертиз змінити, зменшити їх розмір до 920 грн. 70 коп.

В решті цей же вирок залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили негайно і може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

ЗАБОЛОТНИЙ В. М. АНТИПЕЦЬ В. М. МИРОНЦОВ В. М.