Ухвала суду № 56086862, 25.02.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №576/2218/15 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сапон О.В. Номер провадження 22-ц/788/61/16 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 50

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 листопада 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3

про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 листопада 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку щомісячно на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до закінчення ним навчання, але не більше ніж до досягнення віку 23 років.

Стягнення почато з 27 жовтня 2015 року на користь матері - ОСОБА_4

Вирішено питання судових витрат.

ОСОБА_3 з рішенням не погодився та оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує, що місцевий суд не врахував його матеріальне становище, яке позбавляє можливості сплачувати аліменти. Крім того, позивачкою не доведено, що його син потребує матеріальної допомоги на час навчання.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що з 11 березня 1994 року по 19 грудня 2000 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, за час якого у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач у справі (а.с, 7).

Позивачка ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_5 зареєстровані та проживають у м. Глухові (а.с. 4-5).

Відповідач ОСОБА_3 проживає в с. Вільхівка Харківського району Харківської області. З 20 березня 2015 року призваний на військову службу за мобілізацією (а.с. 38).

На час мобілізації працював на посаді вчителя Вільхівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Харківської районної ради Харківської області (а.с. 51).

З довідки про доходи відповідача вбачається, що загальна сума доходу ОСОБА_3 за період з січня по жовтень 2015 року на посаді вчителя відділу освіти Харківської райдержадміністрації складає 4785,88 грн. (а.с. 50).

З довідки Харківського обласного військового комісаріату вбачається, що сума нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_3 за 2015 рік складає 38457,39 грн.

Як вбачається з розрахункових листків, ОСОБА_4 у 2015 році працювала на посаді електромеханіка систем передавання електрозв'язку 2 категорії в ПАТ «Укртелеком» та отримувала заробітну плату, а саме: за січень - 2599,39 грн., лютий - 2754,62 грн., березень - 2655,86 грн., травень - 2968,46 грн., червень - 2804,90 грн., липень - 2817,90 грн., серпень - 2689,53 грн. та жовтень - 2717 грн. (а.с. 97).

З копій наказу та довідки Глухівського національного педагогічного університету ім. О.Довженка вбачається, що ОСОБА_5 в 2015 році вступив до університету і навчається на 1 курсі денної форми навчання факультету технологічної і професійної освіти за спеціальністю «Технологія виробництва і переробка продуктів сільського господарства» за державним замовленням, термін закінчення навчання - 30 червня 2017 року (а.с.2-3, 95).

Довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» підтверджується отримання ОСОБА_5 стипендії у вересні 2015 року у сумі 715 грн. 40 коп., у жовтні 2015 року - 901 грн. 60 коп. (а.с. 99).

Крім того, ОСОБА_5 на підставі укладеного з Сумським державним університетом договором про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації від 12 вересня 2015 року навчається за дистанційною формою рівня бакалавр за напрямом підготовки електротехніка та електротехнологія, терміном навчання з 2015 року по 2018 рік (а.с. 104), та є студентом третього курсу (а.с. 96).

Витрати ОСОБА_5 за навчання в Сумському державному університеті у сумі 1955 грн., сплачені ним у вересні 2015 року, підтверджуються відповідною квитанцією (а.с. 101).

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що повнолітній син відповідача навчається і потребує матеріальної допомоги, а відповідач, будучи працездатним, в змозі таку матеріальну допомогу надавати.

Рішення суду відповідає вимогам ст.199 Сімейного Кодексу України.

При визначенні розміру аліментів у частці від доходу відповідача місцевим судом враховано можливість надання ним такої допомоги та обставини, зазначені у ст. 182 СК України, зокрема його стан здоров'я та матеріальне становище сторін.

Відповідачем не надано доказів, які б виключали можливість стягнення з нього аліментів у визначеній судом частці від його доходу та інших суттєвих обставин неможливості сплати ним аліментів.

Отримуваний відповідачем дохід, який у середньому складає близько 3700 грн. на місяць, підтверджує можливість сплати ним аліментів у розмірі 1/5 частини заробітку на час навчання сина ОСОБА_5.

Посилання ОСОБА_3 на тяжке матеріальне становище, значні витрати за комунальні послуги, не спростовують висновків суду, оскільки отримуваний ним щомісячний дохід дозволяє нести такі витрати та виконувати обов'язок зі сплати аліментів.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду також не спростовують.

Колегією суддів не виявлено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у оскаржуваній частині.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: