Рішення № 56084960, 23.02.2016, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №478/1632/15-ц 23.02.2016 23.02.2016

Провадження №22-ц/784/420/16

Справа № 487/1632/15-ц

Провадження № 22-ц/784/420/16 Головуючий першої інстанції: Іщенко Х.В.

Категорія: 23 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Базовкіної Т.М..,

суддів: Кушнірової Т.Б.,

Яворської Ж.М.,

із секретарем судового засідання: Гавор В.Б.

за участі: позивача ОСОБА_3, її представника - ОСОБА_4, представника відповідача - Остапчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАЛЬЯНС»

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАЛЬЯНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Реєстраційна служба Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області, про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсним,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2015 р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАЛЬЯНС» (Далі - «ТОВ «АГРОАЛЬЯНС»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмету спору - Реєстраційна служба Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області, про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказувала, що на підставі державного акту серія НОМЕР_1 від 11 серпня 2008 р. про право власності на земельну ділянку є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 14,61 га, що розташована на території Казанківської сільської ради Миколаївської області.

Протягом п'яти років належна їй земельна ділянка за договором оренди № 105 перебувала у користуванні відповідача.

Строк дії договору оренди закінчувався 29 жовтня 2015 р., у зв'язку з чим та бажанням в майбутньому самостійно обробляти земельну ділянку 26 січня 2015 р. вона письмово повідомила відповідача про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі.

Восени 2015 р. вона дізналася, що відповідачем зареєстровано додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2025 р.

Посилаючись на те, що вона не мала наміру укладати додаткову угоду, підписала її під впливом обману з боку представника відповідача, внаслідок повідомлення хибних відомостей, позивач просила визнати додаткову угоду до договору оренди землі недійсною на підставі ст. 230 ЦК України та скасувати її державну реєстрацію.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 грудня 2015 р. з урахуванням ухвали від 13 січня 2016 р. про виправлення описки позов задоволено.

Постановлено визнати недійсною додаткову угоду від 08 липня 2015 р. до договору оренди землі № 105 від 20 травня 2010 р., зареєстровану за № 23014170 21 липня 2015 р. Реєстраційною службою Казанківського районного управління юстиції, скасовано державну реєстрацію додаткової угоди та стягнуто з відповідача на користь позивача 487 грн. 20 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі представник «ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи та вимогам закону і просить рішення суду скасувати та відмовити у позові.

У запереченні на апеляційну скаргу позивач та її представник посилаються на необґрунтованість доводів скарги та доведеність позовних вимог і обґрунтованість висновків суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із таких підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що на підставі державного акту серія НОМЕР_1 від 11 серпня 2008 р. про право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 14,61 га, що розташована на території Казанківської сільської ради Миколаївської області (а.с. 7).

20 травня 2010 р. між ОСОБА_3 (орендодавець) та «ТОВ «АГРОАЛЬЯНС» укладено договір оренди № 105 належної позивачеві земельної ділянки строком на п'ять років. Державна реєстрація договору здійснена 29 жовтня 2010 р. (а.с. 10-11).

26 січня 2015 р. ОСОБА_3 письмово повідомила відповідача про відсутність намірів продовжувати договір оренди землі у зв'язку із бажанням самостійно обробляти земельну ділянку (а.с. 13).

21 липня 2015 р. сторонами підписано додаткову угоду до договору оренди землі № 105, за умовами якої строк дії договору визначено до 31 грудня 2025 р. (а.с. 15).

Задовольняючи позов, суд вважав доведеним, що при підписанні оспорюваної угоди позивач була навмисно введена в оману, щоб поза її волею спонукати до укладення цього правочину.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором оренди землі, як зазначено у ст. 13 Закону України «Про оренду землі», орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Обов'язковою (істотною) умовою договору оренди землі є визначення строку, на якій земля передається орендареві.

Зокрема, з договору оренди землі № 105 від 20 травня 2010 р. вбачається, що сторони домовились про його укладення на 5 років.

Згідно додаткової угоди від 21 липня 2015 р. орендодавець та орендар домовились про внесення змін до договору оренди землі, в тому числі, визначили, що строк дії договору продовжується до 31 грудня 2025 р.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Отже, підставою для визнання правочину недійсним відповідно до зазначеної норми є введення однією стороною іншої сторони правочину в обман щодо обставин, які мають істотне значення.

Згідно із роз'ясненнями, наданими в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Зазначене дає підстави для висновку, що обман може стосуватись тільки обставин, що мають істотне значення, тобто природи правочину, прав та обов'язків сторін, властивостей і якості речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Обман може виражатись в активних та пасивних діях недобросовісної сторони правочину.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи не підтверджується факт вчинення відповідачем будь-яких дій (активних або пасивних), які б свідчили про умисне введення позивача в обман щодо істотних обставин справи.

Зокрема, позивачем не доведено (тоді як цим обґрунтовувався позов), що представником відповідача у день підписання додаткової угоди їй були навмисно повідомлені неправдиві відомості щодо природи правочину, якій укладений 21 липня 2015 р., що призвело до підписання оспорюваного правочину.

Посилання ОСОБА_3 на те, що на останній сторінці додаткової угоди до договору оренди землі міститься лише прикінцеві положення угоди та реквізити сторін не є доказом вчинення обману.

Не свідчить про вчинення орендарем таких навмисних дій й направлення позивачем в січні 2015 р. листа про небажання продовжувати оренді відносини та звернення восени 2015 р. до правоохоронних органів.

Наявність помилок при здійсненні державної реєстрації та викладення дати укладання додаткової угоди у різний спосіб в оригіналі та копіях також не свідчать про наявність обману позивача з боку відповідача.

За такого колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не доведено факт умисних дій відповідача, які призвели до обману ОСОБА_3 та, як наслідок, до укладення додаткової угоди, а тому висновок суду про наявність підстав для задоволення позову є помилковим.

Враховуючи викладене, рішення суду в силу положень п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України необхідно скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАЛЬЯНС» задовольнити.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 30 грудня 2015 року скасувати, ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОАЛЬЯНС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимого щодо предмету спору - Реєстраційна служба Казанківського районного управління юстиції Миколаївської області, про визнання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: