Ухвала суду № 56084312, 24.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/4184/13-ц Провадження № 22-ц/772/65/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Сопрун В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області в складі :

головуючого: Сопруна В.В.,

суддів: Матківської М.В., Шемети Т.М.,

при секретарі: Кирилюк Л.М.,

за участю: представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - ОСОБА_2,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні тим, що відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 27 квітня 2012 року ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна - прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-010/331/2008 від 4 серпня 2008 року, укладеним між ЗАТ «ОТБ Банк» та ОСОБА_3, за договором поруки № SR-010/331/2008 від 4 серпня 2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_4 та за договором поруки № SR-010/331/2008/1 від 4 серпня 2008 року, укладеним між банком та ОСОБА_5

Відповідно до кредитного договору ОСОБА_3 отримав кредит на суму 33 799,50 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом до 4 серпня 2023 року.

Додатковими договорами від 2 лютого 2009 року, від 24 липня 2009 року та від 3 лютого 2010 року, укладеними між банком та ОСОБА_3, вносились зміни до кредитного договору щодо процентної ставки.

Кредитне зобов'язання ОСОБА_3 забезпечувалось договорами поруки.

Посилаючись на те, що боржник не виконав належним чином своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з урахуванням уточнених позовних вимог просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором, з яких: по тілу кредиту в розмірі 33 543,35 доларів США, що еквівалентно 767 538,93 гривень; заборгованість по відсоткам 2 682,54 доларів США, що еквівалентно 61 381,88 гривень; пеню за несвоєчасне виконання зобов»язань в розмірі 3025 565,37 гривень, а також судовий збір.

Справа неодноразово розглядалась судами різних інстанцій, останнім рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за по тілу кредиту в сумі 32 783,47 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 14.04.2015 року становить 750 151,40 грн., заборгованість по відсоткам - 2 682,54 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 14.04.2015 року становить 61 381,88 грн., пеню, нараховану за несвоєчасне виконання зобовязань за кредитним договором в сумі 700 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ«ОТП Факторинг Україна»судовий збір у розмірі 3441грн.

Додатковим рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 13 січня 2016 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором та судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши осіб, які зявилися в судове засідання, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішенням, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 04.08.2008 р. між ТОВ«ОТП Факторинг Україна»(правонаступник ПАТ«ОТП Банк»відповідно до умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н від 27.04.2012 року, а ПАТ«ОТПБанк»правонаступник ЗАТ«ОТП Банк») та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №МL-010/331/2008, згідно з яким відповідач отримав кредитні кошти в сумі 33799,50 доларів США на споживчі цілі на умовах, визначених в договорі, з остаточним терміном повернення кредиту, сплати відсотків та комісійних не пізніше 04.08.2023 року. За користування кредитними коштами договором встановлено плаваючу процентну ставку, що складається з фіксованого відсотку (5,49 % річних) + FIDR.

Відповідно до Договору позичальник зобов'язався погашати кредит та нараховані проценти щомісячними платежами рівними частинами в сумі 717,45 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, між позивачем та відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договора поруки №SR-010/331/2008 від 04.08.2008 року та №SR-010/331/2008/1 від 04.08.2008 року відповідно, за якими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 взяли на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_3 боргових зобов'язань за кредитним договором (п.п. 1.1, 1.2 договорів поруки).

В подальшому, 02.02.2009 року між ЗАТ«ОТП Банк»та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір №1 до кредитного договору № ML-010/331/2008 від 04.08.2008 року.

24.07.2009року між ЗАТ«ОТП Банк»та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір №2 до кредитного договору № ML-010/331/2008 від 04.08.2008 року, у відповідності до якого сторони домовились, що на період з 04.08.2009року до 04.01.2010 року, буде використовуватись фіксована процентна ставка у poзмipi 6,50% річних. На період з 04.10.2010 року буде використовуватись плаваюча процентна ставка в poзмipi фіксованого відсотку 6,26 % річних + FIDR.

03.02.2010 року між ЗАТ«ОТП Банк»та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір №3 до кредитного договору № ML-010/331/2008 від 04.08.2008 року, у відповідності до якого сторони домовились, що на період з 03.02.2010року до 04.01.2010 року, буде використовуватись фіксована процентна ставка у poзмipi 13,76 % річних (FIDR + 6,26 %). На період з 04.02.2010 року по 04.05.2010 року встановлюється процентна ставка у poзмipi 6,50 %. На період 04.05.2010 року по 04.01.2010 року встановлюється процентна ставка у poзмipi 14,27 % річних.

На період з 04.11.2010 року до дати закінчення кредитного договору встановлюється процентна ставка у poзмipi 14,27 % (FIDR + 6,77 %).

В зв'язку з укладенням ОСОБА_3 додаткових договорів до кредитного договору №ML-010/331/2008 від 04.08.2008 року відповідно між позивачем та ОСОБА_4, ОСОБА_5 було укладено додаткові угоди до договорів поруки від 24.07.2009 року та додаткові угоди №2 до договорів поруки від 03.02.2010 року та засвідчили свою згоду з зміненими умовами кредитного договору.

Відповідно до ст. ст.1050,1054 ЦК Українинаслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника вимагати повернення всієї суми кредиту.

Правовідносини які склалися між сторонами регулюютьсяст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особамист. 536 ЦК України.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно залишив без задоволення вимогу позивача про стягнення щомісячних платежів щодо основної суми кредиту за період з лютого 2009 року по січень 2010 року в сумі 759,88 доларів США, оскільки пропущено строки позовної давності. Позивач з позовом до суду звернувся в грудні 2013 року, а тому підлягають стягненню заборгованість в межах строків позовної давності, тобто не раніше грудня 2010 року, про що наголошував представник відповідачів ОСОБА_6, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Згідно із ч.4ст.559 ЦК Українипорука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно із підпунктом 1.91. пункту 1.9 Частини №2 кредитного договору зазначено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником зобов'язань за цим договором. При цьому зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідно вимоги та повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги. Це ж саме правило кореспондується у підпункті 2.1.3 пункту 2.1 додаткового договору №1 від 02.02.2009 року та підпункті 2.1.4.1 пункту 2.1.4 додаткового договору №2 від 24.07.2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з досудових вимог від 24.02.2012 року, 06.06.2012 року та 09.04.2014 року, направлених ОСОБА_3, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» ставилось питання про дострокове виконання боргових зобов'язань у повному обсязі, що фактично змінювало строк виконання зобов'язання за кредитним договором.

Таким чином, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що ПАТ «ОТП «Банк» на підставі ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК Українита умов кредитного договору змінив строк виконання зобов'язання за кредитним договором, а тому днем настання строку виконання ОСОБА_3 основного зобов'язання є наступний день після спливу тридцяти календарних днів з дати відправлення ПАТ «ОТП «Банк» на адресу ОСОБА_3 досудової вимоги від 24.02.2012 року, що також узгоджується із правовою позицією ВСУ справа №6-616цс15 від 06.07.2015 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в частині позовних вимог до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки позивач протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який як встановлено було змінено, ПАТ «ОТП «Банк» не пред'явив вимог до поручителів, отже зобов'язання за вказаними договорами поруки на момент пред'явлення позову до суду припинилися, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також безпідставні.

Відповідно до ч.3 ст..549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно зменшено пеню за несвоєчасне погашення кредиту, з 3025563,37 грн. до 700000 грн., оскільки вона значно перевищувала розмір збитків.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 03.09.2014 року у справі №6-100 цс14, за правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобовязання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Частиноютретьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право судузменшитирозмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги безпідставні, необґрунтовані і висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» відхилити.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: підпис ОСОБА_7

Судді: підписи ОСОБА_8

ОСОБА_9

З оригіналом вірно: ОСОБА_7