Ухвала суду № 56083053, 10.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

1

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №624/42/15к, Провадження №11кп/790/2175/15 Головуючий 1 інстанції Криворотов С.В.

Категорія: ч.2 ст.186 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 року м.Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді Остапчика С.В.,

суддів Мікуліна М.І. і Савченка І.Б.,

при секретарі Рогожинському П.О.,

за участю прокурора Ізотової М.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Харківської області апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області на вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2015 року щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ульянівка Кегичівського району Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, безробітного, раніше судимого:

- 5 вересня 2014 Кегичівським районним судом Харківської області за ч.1 ст.185. Кримінального кодексу України до штрафу 850 гривень;

- 9 жовтня 2014 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік;

- 9 січня 2015 року Кегичівським районним судом Харківської області за ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України, із застосуванням ст.70 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 1 рік 6 місяців,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2015 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України і призначено покарання за ч.2 185 Кримінального кодексу України 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України 3 роки 10 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України 4 роки 3 місяці позбавлення волі, за ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України 2 роки 5 місяців позбавлення волі. На підставі до ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 Кримінального кодексу України за сукупністю злочинів засуджено до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 листопада 2014 року приблизно о 9 годині по АДРЕСА_1 ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, таємно, з корисливих спонукань, метою заволодіння чужим майном, зірвав металевим прутом навісний замок на дверях будинку ОСОБА_4, проник у житло, звідки викрав 3 мобільні телефони: Donod-С3+, Nokia-7373 та Nokia-6300; Bluetooth Jabra-ВТ2045; ювелірні вироби зі сплаву золота 585 проби: 3 каблучки вагою 3,79г, 2,36г та 2,58г; браслет вагою 2,50г; ланцюжок вагою 3г; а також пляшку горілки «Пшенична» 0,5літра, заподіявши шкоду на загальну суму 5385,21 гривень.

Всередині грудня 2014 року в нічний час, у електропоїзді №6660 «Полтава-Лозова», на перегоні ст.Орілька Харківської області, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, таємно, з корисливих спонукань, викрав у ОСОБА_5 мобільний телефон «Fly-DS104D» вартістю 159,46 гривень.

22 грудня 2014 року приблизно о 21 годині 45 хвилин ОСОБА_2 поблизу будинку №5 по вул.Садова смт.Кегичівка Харківської області умисно, з корисливих спонукань, застосувавши фізичну силу, звалив ОСОБА_6 на землю і заволодів із кишені його куртки мобільним телефоном «Lenovo A369i» вартістю 1050 гривень.

22 грудня 2014 року приблизно о 22 годині 20 хвилин на станції Кегичівка Південної залізниці, ОСОБА_2 умисно, з корисливих спонукань, відкрито вихопив з руки ОСОБА_7 сумку, у якій знаходились гаманець, косметичка, два мобільних телефони: «Nokia-2720a-2» з сім-карткою «МТС» на рахунку якої було 30 гривень, та «LG-KP105» з сім-картою «Лайф», гроші в сумі 350 гривень, флеш-карта на 8 ГБ, зубна паста, окуляри, дисконтні картки у кількості 5 шт., дві карти банку «Фінанси та кредит», паспорт, посвідчення ветерана праці, довідка ІПН, трудова книжка, блокнот та 2 книжки релігійного змісту, спричинивши матеріальні збитки на загальну суму 585,17 гривень.

25 грудня 2014 року приблизно о 10 годині на вулиці Волошина смт.Кегичівка Харківської області ОСОБА_2 умисно, з корисливих спонукань, шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_8 заволодів його мобільним телефоном «Samsung GT-87722i», спричинивши матеріальні збитки в сумі 360 гривень.

26 грудня 2014 року приблизно об 11 годині, перебуваючи у домоволодінні ОСОБА_9 по АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, ОСОБА_2 умисно, таємно, з корисливих спонукань, викрав мобільний телефон «Nokia-112» вартістю 214 гривень.

Заступник прокурора Харківської області оскаржив зазначений вирок Кегичівського районного суду Харківської області.

У своїй апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого та ступеню тяжкості кримінального правопорушення, прокурор просив вирок скасувати та ухвалити свій вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України і призначити покарання за ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України - 3 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України - 4 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України - 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 Кримінального кодексу України, шляхом часткового складання призначених покарань, прокурор просив призначити ОСОБА_2 покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Обгрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначив, що суд першої інстанції порушив вимоги закону, застосувавши положення ч.4 ст.70 Кримінального кодексу України, оскільки вирок Кегичівського районного суду від 9 січня 2015 року необхідно виконувати окремо. Також прокурор зауважив, що при призначенні покарання суд не врахував відомості про особу обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_10 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, раніше був неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, характеризується негативно, завдану злочином матеріальну шкоду не відшкодував.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала свою апеляційну скаргу, думку обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_10, суд першої інстанції повною мірою врахував об'єктивні обставини, ступень тяжкості, шкідливі наслідки вчиненого кримінального правопорушення та відомості про особу обвинуваченого, зокрема те, що за 5 епізодами негативні наслідки злочинів усунуті - майно повернуте, обвинувачений у вчиненому щиро розкаявся, характеризується негативно, раніше засуджений за аналогічні злочини. Вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння суд обгрунтовано визнав обставиною, що обтяжує покарання. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнав щире каяття обвинуваченого.

Проаналізувавши обставини кримінального провадження і відомості про особу обвинуваченого, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_10 покарання цілком відповідає вимогам ст.65 Кримінального кодексу України. Воно є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження з його боку нових злочинів.

Отже суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування вироку Кегичівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2015 року і призначення ОСОБА_10 більш суворого покарання.

Натомість, призначивши остаточне покарання за правилами ч.4 ст.70 Кримінального кодексу України і зарахувавши невідбуте покарання, призначеного ОСОБА_2 вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 9 січня 2015 року, суд першої інстанції застосував закон про кримінальну відповідальність, який не підлягав застосуванню.

Колегія суддів вважає, що оскільки вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2015 року ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі, а вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 9 січня 2015 року ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, зазначені вироки повинні виконуватися окремо.

За таких обставин на підставі п.4 ч.1 ст.409 Кримінального процесуального кодексу України вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2015 року підлягає зміненню з виключенням з його мотивувальної та резолютивної частини посилання на застосування ч.4 ст.70 Кримінального кодексу України і зарахування невідбутого покарання, призначеного ОСОБА_2 вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 9 січня 2015 року.

Беручи до уваги наведене, керуючись статтями 404,405,407,408, 413,418,419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити частково.

Вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2015 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання змінити. Виключити з його мотивувальної та резолютивної частини посилання на застосування ч.4 ст.70 Кримінального кодексу України і зарахування невідбутого покарання, призначеного ОСОБА_2 вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 9 січня 2015 року.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 185 Кримінального кодексу України - до 3 років 10 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України - до 4 років 3 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.190 Кримінального кодексу України - до 2 років 5 місяців позбавлення волі, а, на підставі до ч.1 ст.70 Кримінального кодексу України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, - до 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 9 січня 2015 року щодо ОСОБА_2 виконувати окремо.

На підставі ст.72 Кримінального кодексу України у строк покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі зарахувати час попереднього ув'язнення ОСОБА_2 з 17 березня 2015 року до 10 лютого 2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

В решті вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 28 квітня 2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим - у той самий строк після вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя Остапчик С.В.

Судді Савченко І.Б.

Мікулін М.І.