Постанова № 56081562, 10.02.2016, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/1014/16-а

н/п 2-а/640/40/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2016 Київський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Зуб Г.А.

при секретарі Левченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районного військового комісаріату м. Харкова, третя особа тимчасово виконуючий обовязки комісара ОСОБА_2 районного військового комісаріату м. Харкова, підполковник ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

22 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії ТВО комісара ОСОБА_2 районного військового комісаріата м. Харкова, підполковника ОСОБА_3, скасувати постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності №5/93 від 14.01.2016 року як незаконну та стягнути з відповідача судові витрати. В обґрунтування своїх вимог посилається на наступне. 14.01.2016 року третьою особою було винесено постанову №5/93 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 210 ч.1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн. Дану постанову позивач вважає незаконною та такою, що суперечить Закону України «Про військовий обовязок та військову службу», оскільки позивачеві не було направлено ніяких повісток та не було ніяких викликів через що позивач не зявлявся в ОСОБА_2 РВК. Тому позивач вимушений звернутись до суду за захистом свої прав.

Позивач в судове засідання зявився, свій позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 РВК м. Харкова ОСОБА_4 в судове засідання зявився, проти позову заперечував в повному обсязі, посилаючись, що позивач до РВК не зявлявся, на військовий облік військовозобовязаних не ставав та був зобовязаний відповідно до ч.10 ст. 38 ЗУ «Про військовий обовязок та військову службу» (надалі ЗУ «Про ВО та ВС») повідомити в 7-денний термін військовий комісаріат про зміну сімейного стану, адреси місця проживання, освіти, місця роботи і посади. Крім того, дане правопорушення є триваючим, тому вказаний протокол був складений правомірно та винесена постанова відповідає чинному законодавству.

Третя особа ТВО комісара ОСОБА_2 РВК м. Харкова, підполковник ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином та своєчасно, причину неявки суду не повідомив.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з ч. 1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Так, по справі встановлено, що відносно позивача 14.01.2016 року було складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності по ст. 210 ч.1 КУпАП України, а саме - за те, що він 14.01.2016 року о 10.20 год. звернувся до ОСОБА_2 РВК по вул. Чубаря, 16 для постановки на військовий облік військовозобовязаних, але з 01.11.2011 року він не перебував на обліку, тим самим порушив правила військового обліку, а саме своєчасно не став на військовий облік військовозобовязаних, чим порушив ст. 37 п.2 пп.2. аб. 7 ЗУ «Про військовий обовязок та військову службу». (а.с. 5).

На підставі вказаного протоколу, 14.01.2016 року відповідачем була винесена оскаржувана постанова №5/93, відповідно до якої позивач не перебував на військовому обліку військовозобовязаних, таким чином порушив ЗУ «Про ВО та ВС», а саме ст. 37 п.1, пп.2 абз. 7 та ст. 38 п.10 вказаного закону. У звязку з чим позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн. (а.с. 6).

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно ст. 86 КАС Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Диспозиція ст. 210 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах.

Статтею 9 КУпАПадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За правилами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно статті 252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, посадова особа під час розгляду справи, повинна переконатись чи наявний певний обсяг обставини які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, а саме чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тобто чи наявні підстави для притягнення її до відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що позивач навчався в НТУ «ХПІ» до лютого 2012 року, про що відповідні довідки надав до ОСОБА_2 РВК м. Харкова та відповідно до ст. 17 ЗУ «ПРО ВО і ВС» мав відстрочку від призову на строкову військову службу для здобуття освіти на весь період навчання. 14.01.2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо видачі військового квитка у звязку з досягненням 25 років.

Відповідно до до п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про ВО і ВС», взяттю на військовий облік призовників та військовозобов'язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України: які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.

Відповідно до ч. 10 ст. 38 ЗУ «Про ВО і ВС», призовники та військовозобов'язані в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи і посади зобов'язані особисто в семиденний строк повідомити про це орган, де вони перебувають на військовому обліку.

Згідно змісту ст. 210 КУпАПвбачається, військовозобовязаний зобовязаний своєчасно подати у військово-обліковий орган відомості про зміну місця проживання,освіти, тощо. Тобто, після закінчення НТУ «ХПІ», позивач повинен був надати дані відомості до ОСОБА_2 РВК м. Харкова, що позивачем здійснено не було.

Але, в протоколі від 14.01.2016 року зазначено,

що позивач з 01.11.2011 року не перебував на обліку, а саме своєчасно не став, чим порушив ст. 37 пп.2, абз. 7.

Крім того, в судовому засіданні зясовано, що позивача не викликали до ОСОБА_2 РВК м. Харкова, а він сам туди зявився 14.01.2016 року. що визнається представником відповідача.

За правилами ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами.

Приписами ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у 2 (двох) екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Другий екземпляр протоколу позивачеві вручений не був, що суперечить ст. 254 КУпАП, він лише був з ним ознайомлений.

Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету ОСОБА_5 Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами:

1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину;

2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані;

3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї;

4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію;

5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що фабула правопорушення не відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема в постанові вказано, що позивач порушив ст. 37 п.1 пп.2 абз. 7 та ст. 38 п. 10 ЗУ «Про ВО і ВС», не зазначено коли було вчинене позивачем правопорушення та не перебування на обліку не є порушенням ч.1 ст.210 КУпАП.

Відповідно ч.2 п. 2.2 Рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 р. № 5-рп/2015 складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належить до різних стадій адміністративного правопорушення

Кодексом України про адміністративне правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

З протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 210 КУпАП, вбачається, що протокол складений 14.01.2016 року, розгляд адміністративної справи призначено на 14.01.2016 р.,

а відповідно постанови № 5/93 від 14.01.2016 р. розглянуто адміністративну справу 14.01.2016 р.

Таким чином враховуючи рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 року суд вважає, що мінімальний розрив у часі між складанням протоколу та винесенням постанови, мав бути не менше трьох днів, як це передбачено ст. 277-2 КУпАП.

Крім того, судом встановлено, що в постанові від 14.01.2016 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення, датою набрання законної сили вказана дата винесення постанови, а саме 14.01.2016 року, що не відповідає вимогам ст. 291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами України.

Враховуючи те, що відповідач в судовому засіданні не надав жодних доказів правомірності винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому оцінюючи всі докази в сукупності, суд прийшов до висновку, що відсутні докази, що підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.210 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення та оскаржувана постанова винесені з порушенням вимог закону, а саме не було дотримано вимоги закону щодо порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувану постанову слід скасувати як незаконну.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій ТВО комісара ОСОБА_2 РВК м. Харкова, підполковника ОСОБА_3, то в її задоволенні слід відмовити, оскільки, ТВО комісара ОСОБА_2 РВК м. Харкова ОСОБА_3 не є відповідачем по справі, а зазначений позивачем як третя особа.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі наведеного, ст.ст. 7,23,247,251,254,256,268,280,283 КУпАП, керуючись ст.ст.6,17,71,104,158,160,161,162,163, ч.2 ст.171-2 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районного військового комісаріату м. Харкова, третя особа тимчасово виконуючий обовязки комісара ОСОБА_2 районного військового комісаріату м. Харкова, підполковник ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування постанови задовольнити частково.

Скасувати постанову №5/93 по справі про адміністративне правопорушення від 14 січня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 85 (вісімдесят пять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України в особі ГУДКУ України в Харківській області на користь ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 551 (пятсот пядесят одна) гривень 20 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії цієї постанови.

СУДДЯ