Вирок № 56081333, 19.02.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

19.02.2016

Справа № 639/10598/13-к

Провадження № 1-КП/639/8/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2016 року м. Харків

Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі: головуючого Кіся Д.П., суддів - Чижиченко Д.В., Курило В.О., за участю: секретарів судових засідань ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, сторін кримінального провадження: прокурорів Колесніка Є.О., Сагуна М.О., Лазарєва А.А., обвинуваченої ОСОБА_4, захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/10598/13-к (в ЄРДР №12013220500002470 від 04.10.2013 року) за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 РСР, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, незаміжньої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючої до взяття під варту за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 116 КК України,

в с т а н о в и л а :

03.10.2013, приблизно 23:00 години, ОСОБА_4, знаходячись за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2, разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_7, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, психологічною підставою якого стало виражене емоційне напруження (стрес), що обмежив можливість усвідомлення нею значення своїх дій, їх контролю та регуляції, яке виникло внаслідок протизаконного насильства з боку ОСОБА_7, що виразилось в побитті і душінні ОСОБА_4, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8, взявши в процесі боротьби з останнім ніж, тримаючи його в правій руці, та, знаходячись на відстані приблизно 10 см. від потерпілого в положенні стоячи, нанесла йому один удар ножем в область грудної клітки, чим спричинила ОСОБА_7, проникаюче колото-різане поранення грудної клітки з пошкодженням лівої легені та передньої стінки правого шлуночка серця, яке призвело до розвитку гострої крововтрати, що згідно висновку експерта ХОБСМЕ №2794-ДМ/13 від 11.11.2013 відноситься до категорії тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння, від якого ОСОБА_7 помер.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 пояснила, що у 2000 році почала проживати у цивільному шлюбі з раніше неодноразово судимим ОСОБА_8 у власному помешканні за адресою м. Харків, вул. Селянська, буд. 50. У 2007 році згаданий будинок був знищений під час пожежі, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_8 продовжили проживати разом у флігелі поруч зі згорілим будинком. Відносини з ОСОБА_8 у неї були нормальні, але, коли останній знаходився в стані алкогольного сп'яніння, то часто бив її, пізніше просив вибачення. Вона жаліла ОСОБА_8, сподівалася, що зможе «витягти» його із компанії друзів, з якими він регулярно зловживав спиртними напоями, та продовжувала співмешкати з ним. У 2010 році померла мати ОСОБА_8, після чого він почав проживати у будинку матері за адресою м. Харків, пров. Головинський, буд. 1. ОСОБА_4, на запрошення свого сина та невістки, почала проживати в їх помешканні по вул. Плеханівській в м. Харкові. В зазначений період часу ОСОБА_4 допомагала родині сина ОСОБА_9, доглядала онуків, періодично підробляла торгівлею на ринку. При цьому, вона регулярно відвідувала ОСОБА_8, готувала йому їсти, прибирала, періодично ночувала у нього. ОСОБА_8 в цей період часу не працював, постійно зловживав спиртними напоями.

Напередодні подій, які розглядаються по справі, вона ночувала в помешканні ОСОБА_8 за адресою м. Харків, пров. Головинський, буд. 1. 03.10.2013 року вдень вона займалась хатніми справами ходила до магазину, готувала їсти. Приблизно о 20-00 годині, коли зовсім стемніло, до неї у кімнату зайшов один з рибалок, що сиділи з ОСОБА_8 ОСОБА_10, та повідомив її, що ОСОБА_8 (ОСОБА_8) поводиться дуже агресивно, і їй небезпечно залишатися з ним на одинці. ОСОБА_4 заглянула в кімнату до ОСОБА_11, та побачила, що ОСОБА_8 знаходиться там, та спить в положенні полусидячи. Далі вона пішла в гості до сусідки ОСОБА_12, де пробула близько однієї години.

Повернувшись до помешкання ОСОБА_8, ОСОБА_4 пройшла у кімнату, де вона раніше готувала їжу, та взяла в руки каструлю з супом, щоб поставити її в холодильник, присіла навприсядки біля холодильнику, та відкрила дверцята. В цей момент, ззаду до неї підійшов ОСОБА_8, та штовхаючи її в плече ручкою виделки почав вимагати, щоб вона дала йому спиртне. Вона вирвала виделку з руки ОСОБА_8, відкинула її в бік столу, сказавши щоб той заспокоївся. Тоді ОСОБА_8 схопив її за волосся та став тягнути, вона впала на сідниці, розвернулася вправо, та поповзла до виходу з кімнати. ОСОБА_8 тягнув її за волосся назад. ОСОБА_4 сіла обличчям до виходу, та намагалася взути кросівки. ОСОБА_8 мовчки став навколішки, та почав стягувати кросівок з ноги ОСОБА_4 Остання, в свою чергу, почала бити другим кросівком ОСОБА_8 по голові. Раніше в таких ситуаціях вона завжди намагалася втекти від ОСОБА_8 та перечекати поки він заспокоїться. Далі ОСОБА_8 повернувся до ОСОБА_4 обличчям, наніс їй два удари долонею в область лівого вуха, та повалив її спиною на підлогу, головою до електроплитки, ногами до виходу, сів на неї зверху в районі стегон, так, що ОСОБА_4 не могла рухати ногами, а потім почав надавлювати коліном на її грудну клітину. Після цього, ОСОБА_8 потягнувся, та взяв з маленького столу ніж, та притиснув його до грудної клітини ОСОБА_4 ОСОБА_4 почала викручувати ОСОБА_8 пальці руки, в якій він тримав ніж, та вкусила її. Тоді ніж випав. Вона, схопивши, намагалась заховати його під диван, але не змогла його просунути, і ніж залишився у неї у руці. Далі ОСОБА_8 почав душити її руками, поки вона лежала на підлозі, а потім, тримаючи за шию руками, підняв її. Тоді її відчуття страху та відчаю різко змінилося сильним бажанням відштовхнути від себе ОСОБА_8. Вона стиснутими в кулаки руками, в правій тримаючи ніж, знаходячись на відстані приблизно 10 см від ОСОБА_8, із силою почала «відштовхувати» його від себе. На той час ОСОБА_8 опустив руки. Внаслідок того, що ОСОБА_4 його штовхала, ОСОБА_8 вперся спиною в стіл, а вона продовжила його штовхати. Потім ОСОБА_8 почав хитатися. ОСОБА_4 обхопила руками ОСОБА_8, та намагалась повернути його, щоб покласти на диван, але не втримала, та впала на підлогу разом з ним. Коли вона піднялася з підлоги, побачила свої розкидані кросівки, здивувалася, чому в кімнаті такий безлад, побачила на підлозі ніж, злякалася та відштовхнула його кудись рукою за допомогою шарфика. Потім почала кашляти, мацати свої груди та шию, побачила на своїх руках кров, та швидко опустила руки в миску з водою, в який раніше мила посуд. Потім вона сіла на диван. Далі вона сиділа на дивані, болю не відчувала, відчувала спустошення, тремтіння у ногах. Як приїхала швидка допомога та міліція, про що говорила, та як доїхала до відділку міліції чітко не пам'ятає. Тільки знаходячись у відділку міліції, вона відчула сильний біль в горлі та помітила, що її одяг просякнутий кров'ю.

Окрім змісту вищезазначених показань ОСОБА_4, її вина у скоєнні відповідного злочину, зокрема і стан сильного душевного хвилювання в момент заподіяння смерті ОСОБА_8 підтверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом доказами.

Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що з обвинуваченою знайома достатньо давно. Їй відомо, що ОСОБА_4 зійшлась з ОСОБА_8 приблизно 10 років тому. Певний час вона (ОСОБА_4Б.) з потерпілим проживали разом за адресою: м. Харків, вул. Селянська, 50, але потім будинок згорів та вони жили у флігелі. Далі ОСОБА_4 жила періодично то з сином та невісткою за адресою: АДРЕСА_3, то з потерпілим за адресою: м. Харків, пров. Головинський, буд. 1, де також проживала мати останнього. При цьому ОСОБА_4 намагалась облаштувати вказаний будинок, здійснювала догляд за ОСОБА_8 та її матірю, готувала їжу, прибирала. Останнім часом, зі слів ОСОБА_4, їй (ОСОБА_12Г.) стало відомо, що ОСОБА_8 регулярно, коли знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, б'є її, кидається на неї, в тому числі з ножем, та намагається душити її. Неодноразово вона бачила синці на обличчі ОСОБА_4 На запитання, чому вона його не покине, ОСОБА_4 пояснювала, що, коли ОСОБА_8 тверезий, то є нормальною людиною, та вона намагалась перевиховати його.

Свідок ОСОБА_13 невістка ОСОБА_4, повідомила, що обвинувачена ОСОБА_4 останні роки часто приїжджала до неї на певний час пожити за адресою: АДРЕСА_3, у звязку з тим, що ОСОБА_8, коли вживав спиртне бив її. Із жалості ОСОБА_4 їздила до ОСОБА_8, де готувала йому їжу та прала. Спиртні напої ОСОБА_4 вживала рідко на свята. У стані алкогольного сп'яніння обвинувачену вона не бачила. Охарактеризувала ОСОБА_4 як добру, хорошу людину, мати та бабусю, спокійну та поступливу. На агресію з боку ОСОБА_8 не відповідала, намагалася уникати конфліктів, ховатися.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що проживає в другій половині (в інший квартирі) будинку за адресою: м. Харків, пров. Головинський, буд. 1. Потерпілого ОСОБА_8 знає з дитинства, може охарактеризувати його з негативної сторони. Він зловживав спритними напоями. При цьому, коли випивав, поводився неадекватно. В свою чергу ОСОБА_4 (ОСОБА_4) нормальна, спокійна людина, щоб вона з кимось билася вона не бачила, п'яною її вона також ніколи не бачила. Через стіну вона чула як ОСОБА_4 та ОСОБА_8 періодично сварилися.

Наявними в матеріалах справи даними підтверджуються показання свідків та обвинуваченої ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_8раніше був неодноразово судимий, характеризувався негативно. Згідно характеристики, складеної ДІМ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_15 потерпілий ОСОБА_8 вів аморальний спосіб життя, був схильний до вживання спиртних напоїв, скоєнню правопорушень та злочинів.

(т. 3 а.с. 45, 50)

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що 03.10.2013 року він майже весь день знаходився в будинку потерпілого ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2, оскільки в той період він проживав в зазначеному будинку в окремій кімнаті. Вдень та у вечорі ОСОБА_8 вживав спиртне з рибалками, які прийшли до нього в гості. У вечорі він (ОСОБА_11І.) ліг спати, а вночі його розбудив ОСОБА_16 син обвинуваченої ОСОБА_4, та повідомив, що його мати вбила ОСОБА_8 (ОСОБА_8). Він підвівся пішов з ОСОБА_16 у кімнату. Де на полу обличчям донизу лежав ОСОБА_8, не подаючи ознаки життя. Пульс у ОСОБА_8 був відсутній. В цій же кімнаті на дивані сиділа ОСОБА_4, яка перебувала у шоковому стані. Він спитав в неї навіщо вона це зробила, на що вона відповіла: «Він це заслужив». Потім вони викликали швидку, працівники якої по приїзду викликали міліцію. ОСОБА_4 весь цей час, доки їх не забрали у райвідділ, сиділа на дивані та майже ні на що не реагувала. При цьому свідок охарактеризував ОСОБА_4 з позитивної сторони, як добру людину. Він також повідомив, що після того як ОСОБА_4 та ОСОБА_8 переїхали в зазначений будинок, то останній почав зловживати спиртними напоями. Будучи в стані алкогольного спяніння, він постійно кривдив ОСОБА_4, розпускав руки, бив її. Хоча коли не пив ОСОБА_8 був нормальною, доброю людиною. ОСОБА_4 до подій, що розглядаються, терпіла образи, тільки словесно виганяла друзів ОСОБА_8, з якими той пив. ОСОБА_4 намагалась уникати конфліктів, агресії з її боку не було, відповідала словесно, те, що відбулося, на думку свідка, є наслідком «переповнення чаши терпіння». Із алкогольних напоїв ОСОБА_4 вживала лише інколи пиво.

Свідок ОСОБА_16 син обвинуваченої ОСОБА_4 пояснив, що останнім часом його мати проживала разом з ОСОБА_8 за адресою: м. Харків, пров. Головинський, буд. 1. Він також жив у вказаному будинку. ОСОБА_8 зловживав спиртними напоями, та коли випивав, то ображав його мати, бив її. Про це йому відомо зі слів матері та по слідам відповідних побоїв, оскільки в його присутності ОСОБА_8 мати не бив. 03.10.2013 року ОСОБА_8 також весь день вживав спиртне зі своїми знайомими, які часто приходили до нього в гості. У вечорі він (ОСОБА_4С.) ліг спати та вночі почув крики матері. Зайшовши у кімнату, він побачив, що мати, лежачи на підлозі, тримала потерпілого. При цьому вона повідомила, що «кольнула його ножем». Тоді він запитав у ОСОБА_8, як той себе почуває, на що він відповів, що нормально, але, побачивши, що той втрачає свідомість, він пішов до кімнати ОСОБА_11 і вони викликали швидку. Чи була кров на руках матері він не пам'ятає.

В процесі огляду місця події домоволодіння, розташованого за адресою: м. Харків, пров. Головинський, 1, зафіксовано факт виявлення трупу ОСОБА_8, обстановка у вказаному домоволодінні, місцезнаходження осіб, а також факт вилучення двох ножів з речовиною бурого кольору з рукоятями біло-зеленого кольору, а також 4 столових ножів та двох тампонів з РБК. Зазначена слідча дія зафіксована в протоколі від 04.10.2013 року.

В ході вказаного огляду місця події, зокрема було встановлено, що ОСОБА_4 знаходилась в домоволодінні сидячи на дивані. Також в ньому знаходився ОСОБА_11 В кімнаті, де лежав труп ОСОБА_8, було виявлено емальовану миску з речовиною рожевого кольору. Як вказувалось вище, у цій мисці обвинувачена, згідно її показань, наданих суду, помила руки після того як виявила на них кров.

(т. 2 а.с. 10-20)

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи №2794-ДМ/13 від 11.10.2013: при експертизі трупу ОСОБА_8 виявлені наступні ушкодження:

на тулубі колото-різане поранення на передній поверхні грудної клітини зліва в проекції 4-го міжреберя по середньо-ключичній лінії, проникаюче в грудну порожнину з пошкодження по ходу ранового каналу тканини лівої легені та в порожнину навколосерцевої сумки з ушкодження по ходу ранового каналу передньої стінки правого шлуночку серця;

на голові дві садни на обличчі в лобній області праворуч; садна на правій виличній області; сінець та садна на правій щеці; садна на повіках правого ока з розповсюдженням в праву скроневу область; садна на спинці та правому крилі носа; синець в лівій навколоочній області, садно на верхній губі; садна в проекції тіла нижньої щелепи праворуч;

на кінцівках розлитий синець на задній поверхні правої кисті; дві рани типу різаних на задній поверхні лівої кисті в проекції 3-ої та 4-ої пястних кісток.

Перелічені ушкодження утворились прижиттєво, незадовго до настання смерті за такими механізмами:

проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням легені та серця утворилось внаслідок однократного впливу гострим предметом, що володіє колючо-ріжучими властивостями травмуючої поверхні, та могло утворитися від дії плоского, однобічно-гострого, гострокінцевого клинка колючо-ріжучого знаряддя, який має обушок «П»-подібного поперечного перетину з вираженими ребрами, шириною на глибині заглиблення не менш 2,5 см. при довжині клинка на цьому рівні не менше 10 см. Переліченими властивостями володіють наданні на експертизу ножі кухонні великі (пакунки №№1784924 та 1784905);

рани на лівій кисті утворились внаслідок двократної дії гострим предметом, що має колючо-ріжучі/ріжучі властивості. Цими характеристиками володіють всі ножі, надані на експертизу (вилучені в ході огляду місця події 04.10.2013). Характер та локалізація цих ушкоджень свідчить на користь можливості їх утворення при самозахисті;

інші ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості травмуючої поверхні яких в ушкодженнях не відобразились, за механізмом удару, ковзання та удару-ковзання.

Причиною смерті ОСОБА_8 стало проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням лівої легені та передньої стінки правого шлуночку серця, яке призвело до гострої крововтрати.

Таким чином, між спричиненим ОСОБА_8 вказаним пораненням та настанням смерті є причинний зв'язок.

За ступенем тяжкості наведені ушкодження мають ознаки:

проникаюче колото-різане поранення грудної клітини тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя;

рани на лівій кисті та інші ушкодження легких тілесних ушкоджень.

Після заподіяння ОСОБА_8 проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням легені та серця його смерть настала в продовж перших десятків хвилин. Можливість здійснення потерпілим самостійних дій після отримання вказаної травми є малоймовірною.

При судово-медичній експертизі в крові трупу ОСОБА_8 був виявлений етиловий спирт в кількості 2,57 %о, що за офіційною таблицею відповідає сильному алкогольному спянінню.

(т. 2 а.с. 84-90)

Відповідно висновків судово-медичної криміналістичної експертизи №349-МК/13/2794-ДМ/13 від 21.10.2013 року, при судово-медичній експертизі шкіряного клаптика з рани з області передньої поверхні грудної клітини зліва від трупу ОСОБА_8 (№2794-ДМ/13), встановлена колото-різана рана, про що свідчить наскрізний характер, рівні, добре порівнянні краї, гладкі стінки, скошеність правої стінки та підритість лівої, наявність основного розрізу з верхнім «М»-подібним кінцем, який плавно переходить донизу в додатковий розріз, що закінчується гострокутовим кінцем. Ця рана утворилась від дії плоского, однобічно-гострого, гостроконечного клинка колющо-ріжучого знаряддя, що має «П»- подібний обушок з вираженими ребрами.

(т. 2 а.с. 91-92)

Згідно висновків судово-медичної цитологічної експертизи №720-Ц від 14.10.2013 року кров трупу ОСОБА_8 відноситься до групи АВ (ІV), в ній міститься супутній антиген Н. В результат проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа, вилученого в ході огляду місця події 03.10.2013 року за адресою: АДРЕСА_4, на клинку (обєкт №1) виявлені сліди крові людини, які могли виникнути від потерпілого ОСОБА_8

(т. 2 а.с. 108-112)

Відповідно до висновків судово-медичної цитологічної експертизи №721-Ц від 14.10.2013 року в результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа, вилученого в ході огляду місця події 03.10.2013 року за адресою: АДРЕСА_4, на клинку (обєкт №1) виявлені сліди крові людини, які могли виникнути від потерпілого ОСОБА_8

(т. 2 а.с. 102-107)

Згідно висновків судово-медичних імунологічних експертиз №2858-И/13 та №2859-И/13 від 11.10.2013 року на двох фрагментах марлевого бинту (тампонів), вилучених в ході огляду місця події, яка мала місце 03.10.2013 року за адресою: АДРЕСА_4, виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_8 не виключається.

(т. 2 а.с. 128-133)

Вищезазначені 2 фрагменти марлевого бинту (тампонів) та ножі були оглянуті та постановою слідчого долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.

(т. 2 а.с. 154-156, 171-174, т. 3 а.с. 3, 4, 11, 12)

Також було оглянуто та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів речі з трупу ОСОБА_8, а саме: брюки спортивні темного кольору, шкарпетки, труси чоловічі футболка чоловіча темного кольору, футболка чоловіча утеплена, та зразки зрізів нігтьових пластин і волосся трупу ОСОБА_8

(т. 3 а.с. 1-2, 9, т. 2 а.с.167)

При обшуку, затриманої в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4, було виявлено та вилучено одягнені на останній светр зелено-чорного кольору, вовняний; майку білого кольору; кофту червоного кольору; джинсові брюки чорного кольору, які мали сліди бурого кольору, що зафіксовано в протоколі від 04.10.2013.

(т.2 а.с. 35-39)

Згідно висновків судово-медичних експертиз №2869-И/13 від 15.10.2013 року, №2870-И/13 від 19.10.2013 року, 2871-И/13 від 22.10.2013 року, 2872-И/13 від 22.10.2013 року на вилучених у ОСОБА_4 брюках, светрі жіночому зелено-чорного кольору, майці, спортивній кофті виявлена кров людини, походження якої від ОСОБА_8 не виключається.

(т. 2 а.с. 114-127)

Зазначені светр зелено-чорного кольору, вовняний; майка білого кольору; кофта червоного кольору; джинсові брюки чорного кольору також були визнані та долучені до матеріалів кримінального провадження №12013220500002470 в якості речових доказів.

(т. 2 а.с. 157-166, т. 3 а.с. 5-8)

Вказані речові докази (светр зелено-чорного кольору, вовняний; майка білого кольору; кофта червоного кольору; джинсові брюки чорного кольору) та висновки експертиз узгоджуються з показаннями ОСОБА_4 про те, що після того як вона намагалась «відштовхнути» ОСОБА_8, тримаючи ніж у руках, та той почав хитатися, вона обняла його, намагалась посадити на диван, але вони разом впали на підлогу, при цьому потерпілий ОСОБА_8 знаходився зверху неї.

25.05.2015 року під час проведення, за дорученням суду в порядку ст. 333 КПК України, слідчого експерименту за участі ОСОБА_4 остання показала про обставини та механізм боротьби між нею та ОСОБА_8, зокрема і яким чином вони з потерпілим були розташовані один до одного в момент, коли вона почала «відштовхувати» останнього від себе, тримаючи при цьому ніж у правій руці.

(т. 1 а.с. 171-184)

Згідно висновку судово-медичної експертизи №69-ДМ/15/2794-ДМ/13 від 16.06.2015 року показання надані ОСОБА_4 під час проведення слідчого експерименту від 25.05.2015 року, не суперечать обєктивним судово-медичним даним в частині способу спричинення колото-різаного поранення грудної клітини, встановленого при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_8 та його орієнтовної локалізації. Показання обвинуваченої в частині орієнтації клинка ножа при нанесенні ушкодження лезвійною частину вгору суперечать судово-медичним даним, встановленим при експертизі трупу ОСОБА_8, так і при судово-медичній криміналістичній експертизі кожного лоску з колото-різаної рани грудної клітини. Разом з тим, механізм утворення даного ушкодження (процес взаємодії пошкоджуючого фактору та пошкоджуємої частини тіла або організму в цілому, що призводить до виникнення ушкодження), в тому числі, що включає в себе направлення удару, глибину заглиблення клинка тощо, в показаннях ОСОБА_4 при проведенні слідчого експерименту від 25.05.2015 року не відображені.

(т. 1 а.с. 196-202)

Колегія суддів відзначає, що дійсно, як під час допиту в судовому засіданні, так і при проведенні 25.05.2015 року слідчого експерименту за участі обвинуваченої ОСОБА_4, остання стверджувала, що не пам'ятає моменту нанесення ушкодження ножем потерпілому, та пам'ятає подальші події тільки епізодично, хоча і визнавала, що окрім неї вказане ушкодження ОСОБА_8 ніхто інший заподіяти не міг.

Проте, як зазначено у висновку судово-психологічної експертизи №7601 від 16.02.2016 вказане може свідчити на користь часткового звуження свідомості обвинуваченої в момент події, що розглядаються по справі. З аналізу зазначеного епізоду витікає, що у обвинуваченої мало місце зростання емоційного напруження, яке супроводжувалося частковим звуженням свідомості, зниженням контролю та регуляції поведінки, яке за своєю динамікою не набрало ознак фізіологічного афекту (не зафіксовано рухових автоматизмів, а саме великої кількості нанесених потерпілому ушкоджень), але є типовими для стану вираженого емоційного напруження (стресу).

Відповідно до вказаного висновку до індивідуально-психологічних особливостей особистості обвинуваченої ОСОБА_4, що мають яскраво виражений характер та здійснили суттєвий вплив на її поведінку в ситуації, що розглядається по справі відносяться: вразливість, нерішучість, схильність до гальмівних реакцій; зниження вольової регуляції, наростання імпульсивності у стресових ситуаціях та потреба в збереженні свого життя та здоров'я. На момент скоєння інкримінованого їй діяння, обвинувачена ОСОБА_4 знаходилась в стані вираженого емоційного напруження (стресу), що може розглядатися як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання. Стан вираженого емоційного напруження (стресу) суттєво вплинув на свідомість і поведінку обвинуваченої ОСОБА_4, та обмежив можливість усвідомлення значення своїх дій, їх контролю та регуляції.

(т. 1 а.с. 229-236)

В довідці КЗОЗ «Харківська міська клінічна лікарня №3» №248 від 04.10.2013 року, а також в Журналі первинного обстеження осіб, які поміщаються в ІТТ зафіксовано наявність у ОСОБА_4 забиття-садни мяких тканин шиї, чим також підтверджуються показання свідків та обвинуваченої про факт протизаконного насильства потерпілого ОСОБА_8 стосовно ОСОБА_4, зокрема твердження останньої про те, що потерпілий намагався її душити.

(т. 3 а.с. 67-68)

Згідно висновків актів амбулаторних судово-психіатричних експертиз №829 від 21.10.2013 року та №1197 від 29.12.2014 року ОСОБА_4 ознаки психозу, слабоумства чи інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період, до якого відноситься правопорушення, в якому вона обвинувачується, ОСОБА_4 знаходилась поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. (т. 1 а.с. 81, 83; т. 3 а.с. 136-138)

Достовірність та обєктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у звязку з чим суд їх прийняв. Матеріали досудового розслідування ОСОБА_4 були відкриті відповідно до ст. 290 КПК України, про що свідчать відповідний протокол та не заперечувалось нею в судовому засіданні.

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені докази, колегія суддів дійшла висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 в обсязі предявленого обвинувачення (ст. ст. 337, 338 КПК України) є доведеною. Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфікуються за ст. 116 КК України умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства з боку потерпілого.

При цьому суд не знаходить підстав для кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_4 за ст. 118 КК України як умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони, адже судовим розглядом встановлено, що відповідний стан не виник, оскільки у відповідь на насильство з боку потерпілого обвинувачена ОСОБА_4 заподіяла йому смерть в стані сильного душевного хвилювання не з метою захисту. Про це свідчать і показання самої обвинуваченої про обстановку в приміщенні, вихід з якого, після того як вона з потерпілим піднялися з підлоги, для неї не був обмежений, а отже, вона могла його покинути. Крім того, в будинку знаходились інші особи, зокрема її син ОСОБА_16 та свідок ОСОБА_11, яких вона могла покликати на допомогу. При цьому з досліджених судом доказів вбачається, що в момент нанесення удару ножем потерпілому останній вже не тримав ОСОБА_4 за шию. Це підтверджується, зокрема висновком судово-медичної експертизи №2794-ДМ/13 від 11.10.2013 року, відповідно до якого при експертизі трупу ОСОБА_8 виявлені дві рани типу різаних на задній поверхні лівої кисті в проекції 3-ої та 4-ої пястних кісток, які утворились внаслідок двократної дії гострим предметом, що має колючо-ріжучі/ріжучі властивості. ОСОБА_4 пояснила, що ці ушкодження могли утворитися у потерпілого лише коли вона, тримаючи ніж в руці, намагалась «штовхати» ОСОБА_8 до столу. Крім того, як обвинувачена, так і свідки вказували, що потерпілий і раніше застосовував до ОСОБА_4 аналогічне насилля, в тому числі намагався душити, але вона тоді не відповідала на це насилля, а просто його уникала. Також, як вказувалось вище, одразу після вказаних подій на запитання свідка ОСОБА_11, навіщо ОСОБА_4 вбила потерпілого, та відповідала, що так йому і треба, він заслужив.

Перевіркою даних про особу обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; незаміжня; раніше не судима; має постійне місце реєстрації та проживання, які не співпадають; за місцем проходження за адресою: АДРЕСА_2, характеризується негативно, а за адресою: АДРЕСА_3 добре.

Обставин, що помякшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4, судом не встановлено. При цьому в силу ч. 3 ст. 66 КК України не можна віднести до такої обставини вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними діями потерпілого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4, передбачених ст. 67 КК України, судом також не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самою обвинуваченою, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченої, її відношення до скоєного злочину, наслідки злочину у виді смерті людини.

При цьому суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_4, попередження скоєння нею нових злочинів, та досягнення цілей покарання щодо обвинуваченої в цілому, є неможливим без реального відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 116 КК України, та призначити їй покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту її фактичного затримання, як зазначено в протоколі затримання, тобто з 04 жовтня 2013 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом від 26.11.2015 № 838-VIII) зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк її попереднього увязнення - з 04.10.2013 по 19.02.2016, з розрахунку, що одному дню попереднього увязнення відповідає два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 залишити раніше обраний у вигляді тримання під вартою.

Речові докази, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області: 2 фрагменти марлевого бинту (тампонів), брюки спортивні темного кольору, шкарпетки, труси чоловічі, футболку чоловічу темного кольору, футболку чоловічу утеплену, зразки зрізів нігтьових пластин і волосся трупу ОСОБА_8, светр зелено-чорного кольору; майку білого кольору; кофту червоного кольору; джинсові брюки , 4 ножі кухонні, 2 ножі зі слідами речовини бурого кольору (т. 3 а.с. 14-18) знищити.

Процесуальні витрати в сумі 1956 (одна тисяча девятсот пятдесят шість) грн. 00 коп. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_4 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р Харківського НДЕКЦ МВС України №31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій, прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення направити потерпілому.

Головуючий Д.П. Кісь

Судді Д.В. Чижиченко

ОСОБА_17