Постанова № 56079617, 22.02.2016, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2237/15-а

22 лютого 2016 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Безбородько В.А.

секретаря Дмитрук С.І.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про визнання неправомірними дій відповідача щодо зарахування пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі та перерахунку пенсії із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про визнання неправомірними дій відповідача щодо зарахування пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі та перерахунку пенсії із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, суду пояснив, що він, 27 вересня 1959року народження, є пенсіонером і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі , де отримує пенсію по інвалідності з 13.07.2013р.

У період з 23 березня 1992року по 01 лютого 1993рік він працював у ТзОВ «Підприємство Шукач» на посаді помічник рамника.

Дане підприємство знаходилося в м. Ноябрськ, Тюменської області, (Росія) Ямало-Ненецкого автономному окрузі (Росії), який згідно ОСОБА_4 Міністрів СССР від 10.10.1967року №1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесений до районів Крайньої Півночі.

У періоди з 17 травня 1993року по 31 травня 2005рік, з 01.03.2007р. по 29.01.2010р., з 09.02.2010р. по 20.11.2011р. та у період з 01.12.2011р. по 12.10.2012р. він працював в Відкритому акціонерному товаристві «Ноябрьськелектромережабуд» на посадах лісоруб 5-го та 4-го розрядів.

Вищевказане підприємство знаходилося на території в м. Ноябрськ, Тюменської області, (Росія) Ямало-Ненецкого автономному окрузі (Росії), який згідно ОСОБА_4 Міністрів СССР від 10.10.1967року №1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесений до районів Крайньої Півночі.

Весь стаж роботи на вищевказаних підприємствах підтверджується відповідними записами у його трудовій книжці від 17.06.1980р. з посиланням на дату та номер наказів про прийняття та звільнення з роботи.

У звязку із встановленням інвалідності, він у 2013 році звернувся до відповідача із заявою про призначення мені пенсії по інвалідності.

Для призначення пенсії по інвалідності ним було подано відповідачу оригінал та копію трудової книжки, довідки про заробітну плату в тому числі довідки видані йому 29.10.2014р. за №626-630 ВАТ «Ноябрьськелектромережабуд» за весь період роботи даному підприємстві з районними коефіцієнтами та північною надбавкою.

03.08.2015р. він звернувся до УПФУ в Надвірнянському районі із заявою про зарахування йому стажу в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні, а саме один з половиною рік за один рік роботи у районах Крайньої Півночі та врахування районних коефіцієнтів та північної надбавки до заробітної плати.

Проте, відповідач своїм листом №134/К-15 від 10.08.2015р. відмовив йому у пільговому зарахуванні стажу на підприємствах в районах Крайньої Півночі, крім того, при призначенні пенсії відповідач не врахував до заробітної плати районних коефіцієнтів та північних надбавок.

Вважає, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку трудового стажу на пільгових умовах та відмови в зарахуванні заробітної плати з районними коефіцієнтами та північною надбавкою є неправомірними і необґрунтованими.

Просить постановити рішення, яким задоволити його позовні вимоги та поновити строк позовної давності, так як він пропущений з вини відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні не визнала позовні вимоги, підтримала надані письмові заперечення на позов, зазначаючи, що, особам, що досяглипенсійного віку після набрання чинностіЗаконом України «Про пенсійне забезпечення», тобто з 01 січня 1992 року, при наявності стажу роботи на Крайній Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, стаж обчислювався в одинарному розмірі, у звязку з тим, що з 01 січня 1992 року не застосовувалося пільгове обчислення стажу роботи. Крім того, пільги щодо обчислення стажу надавались працівникам, що переводились, направлялись чи запрошувалися на роботу в райони Крайньої Півночі і місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, із інших місцевостей країни при умові, що ці працівники уклали трудові договорипро роботу в цих районах на пять років. Оскільки позивач таких трудових договорів при призначенні йому пенсії не надав,працював вахтовим методом тому немає підстав вважати, що на нього поширювалися норми закону щодо пільгового обчислення стажу. Таким чином, вимоги позивача є безпідставними. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 71 КАС України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та зясувавши фактичні обставини справи, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності з 13.07.2013р. та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, Івано-Франківської області.

У період з 23 березня 1992року по 01 лютого 1993року він працював у ТзОВ «Підприємство Шукач» на посаді помічник рамника.

Дане підприємство знаходилося в м. Ноябрськ, Тюменської області, (Росія) Ямало-Ненецького автономному окрузі (Росії), який згідно ОСОБА_4 Міністрів СССР від 10.10.1967року №1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесений до районів Крайньої Півночі.

У періоди з 17 травня 1993року по 31 травня 2005рік, з 01.03.2007р. по 29.01.2010р., з 09.02.2010р. по 20.11.2011р. та у період з 01.12.2011р. по 12.10.2012р. він працював в Відкритому акціонерному товаристві «Ноябрьськелектромережабуд» на посадах лісоруб 5-го та 4-го розрядів.

Вищевказане підприємство знаходилося на території в м. Ноябрськ, Тюменської області, (Росія) Ямало-Ненецького автономному окрузі (Росії), який згідно ОСОБА_4 Міністрів СССР від 10.10.1967року №1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах крайньої Півночі і в місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесений до районів Крайньої Півночі.

03.08.2015р. ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в Надвірнянському районі із заявою про зарахування йому стажу в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні, а саме один з половиною рік за один рік роботи у районах Крайньої Півночі та врахування районних коефіцієнтів та північної надбавки до заробітної плати.

Листом №134/К-15 від 10.08.2015р. ОСОБА_1 повідомлено про те, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу PCP, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Робота в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі, з 1 березня 1960 року зараховується до стажу як один рік роботи за один рік і шість місяців, за умови, що працівник мав право на пільги встановлені ст.5 Указу Президії Верховної ОСОБА_4 СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» і від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Пільги щодо обчислення стажу надавались особам, що прибули на Крайню Північ і в місцевості прирівняні до районів Крайньої Півночі та уклали строкові трудові договори про роботу в цих районах. Трудові договори, що заключалися на визначений термін, по закінченню цього терміну переукладались на такий же термін чи продовжувались на термін не менше одного року. Так як письмовий трудовий договір за період роботи в в районах Крайньої Півночі позивачу ОСОБА_1 не надавався, то для обчислення стажу роботи в місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі в півтора кратному розмірі (один рік роботи за один рік і шість місяців) підстав немає.

Даючи правову оцінку суд виходить з такого.

Згідно з п.5розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Цим же пунктом передбачено тимчасово, до ухвалення відповідного закону, період роботи до 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген, зараховувати до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що було чинним до 01.01.1991р.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної ОСОБА_4 СРСР від 01.08.1945р. «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затв. постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967р.

Відповідно до Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови ОСОБА_4 Міністрів Союзу РСР № 148 від 10.02.1960р. «Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу РСР від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Указом від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об»єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).

П.п.«д» п.5 вказаного Указу передбачає, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Відповідно до Положення «Про затвердження основних положень про вахтовий метод організації робіт», затв. постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС і Мінохорони здоровя СРСР № 794/33-82 від 31.12.1987р., вахтовий метод - це особлива форма організації робіт, яка ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцями їх постійного проживання за умови, коли не може бути забезпечено щоденне повернення працівників до місця постійного проживання. Робота організується по спеціальному режиму праці, як правило, при зведеному обліку робочого часу, а міжвахтовий відпочинок надається у місцях постійного проживання.

Працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом в райони Крайньої Півночі або прирівняні до них місцевості з інших районів країни, надаються пільги, передбачені ст.ст.1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», з врахуванням змін та доповнень, внесених ст.ст.1 і 2 Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу РСР від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» (п.5.9 цього Положення).

Інші пільги у зв»язку із роботою в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, цим робітникам не надаються.

Таким чином, на працівників, які працювали вахтовим методом у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та в районах Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені п.п.1-4 Указу Президії Верховної ОСОБА_4 Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а додаткові пільги, установлені п.5 цього Указу, зокрема, зарахування одного року роботи у місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі, та в районах Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.

Щодо періодів стажу після 1991 року, чинним законодавством не передбачено врахування цих періодів роботи в пільговому обчисленні.

Зокрема, Тимчасовою Угодою між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15 січня 1993 року встановлені спеціальні правила врахування таких періодів роботи лише при визначенні права на пенсію, а не при обчисленні розміру стажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював в періоди з 23.03.1992 року по 01.02.1993 року, з 17.05.1993 року по 31.05.2005 року, з 01.03.2007 року по 29.01.2010 року, з 09.02.2010 року по 20.11.2011 року та з 01.12.2011 року по 12.10.2012 року вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі , про що свідчать довідки ВАТ «Ноябрьськелектромережабуд» від 29.10.2014 року за №№ 626-630, записи в трудовій книжці, що повністю спростовує твердження позивача, що він в районах крайньої Півночі працював постійно.

За час роботи в управлінні вахтово-експедиційним методом місячна та річна норми робочого часу позивачавідпрацьовувалась. Згідно з нормативними актами Уряду і відомств до заробітної плати позивача виплачувався районний коефіцієнт і північна надбавка, а також надавалась додаткова відпустка в кількості 12 днів за роботу в МПКП та 18 днів за роботу в РКП.

Також у трудовій книжці позивача здійснена відмітка про його роботу вахтово-експедиційним методом у районах Крайньої Півночі.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини, справи суд дійшов висновку про те, що на позивача, який працював вахтовим методом в районах Крайньої Півночі , поширюються пільги, передбачені ст.14 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені ст.5, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі , за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі №338/1079/14-а та від 02 грудня 2015 року у справі №338/357/15-а, а в силу вимогст.244-2 КАС Українивисновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача з врахуванням пільгового стажу за періоди його роботи в районах Крайньої Півночі в кратному розмірі, а тому в цій частині позову необхідно відмовити.

Однак, суд прийшов до переконання, що протиправним є неврахування відповідачем при розрахунку ОСОБА_1 пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період його роботи у ВАТ «Ноябрьськелектромережабуд» за весь період роботи на даному підприємстві з районними коефіцієнтами та північною надбавкою.

Роботи на вищевказаному підприємстві він виконував на території районів Крайньої Півночі, і тут отримував заробітну плату з урахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки, які вказані в поданих ним довідках про заробітну плату.

При призначенні йому пенсії ним було подано довідки видані 29.10.2014р. за №626-630 ВАТ «Ноябрьськелектромережабуд» за весь період його роботи в даному підприємстві з районними коефіцієнтами та північною надбавкою, видані з виплатою заробітної плати поквартально.

Згодом у 2015році йому повідомили, що необхідно представити довідки про заробітну плату з помісячною розбивкою. Довідки про заробітну плату № 97, 100-102, 106 з помісячною розбивкою заробітної плати видані йому 16.09.2015р. ВАТ «Ноябрьськелектромережабуд» за весь період роботи на даному підприємстві і надані відповідачу 15.10.2015р.

Однак при розрахунку пенсії відповідачем не було взято до уваги вищевказані доплати.

Згідно із ст. 41 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було передбачено, що до заробітку

для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно

до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» нараховується

збір на обовязкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини

фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу

(прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до підпункту "д" пункту 15 Інструкції про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування, затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960р., в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися районний коефіцієнт та надбавка.

Згідно із Положенням про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03.08.1972р., Законом СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР" від 15.05.1990р. особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсій враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта.

Також, неврахування відповідачем при розрахунку пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати суперечить положенням Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992року на отримання, гарантованої міжнародною Угодою, пенсії в більшому розмірі. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною ОСОБА_4 України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

Статтею 6 даної Угоди визначено, що для встановлення права на пенсію, громадянам держав - учасниць Угоди, враховується трудовий стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.

Оскільки позивач працював в районах Крайньої Півночі та подав відповідачу довідки про заробітну плату, відповідно на нього поширюється дія Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992року і він має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії за весь період роботи у даній місцевості.

Крім того, на підтвердження того, що до заробітної плати застосовувався районний коефіцієнт 1,7 та північна надбавка в розмірі 1,8 ним повторно було подано до відповідача довідки про заробітну плату №97, 100-102, 106 видані 16.09.2015р. ВАТ «Ноябрьськелектромережабуд» за весь період його роботи на даному підприємстві.

До аналогічних висновків про наявність правових підстав для зарахування районних коефіцієнтів та північних надбавок при визначенні розміру пенсій також прийшов Вищий адміністративний суд України у своїй постанові від 25 вересня 2012 року по справі №К/9991/24753/12, в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2014 року по справі №К/800/27953/13.

Про порушення своїх прав позивач дізнався в серпні 2015року із листа відповідача №134/К-15 від 10.08.2015 року.

Статтею 99 ч.2 КАС України передбачено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Позивачем не надано суду доказів про те, що він з поважних причин пропустив строк звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд прийшов до переконання, що дії Управління Пенсійного фонду України у Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку пенсії ОСОБА_1 районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати за період роботи в районах Крайньої Півночі є протиправними.

На підставі абз. 2,3,5 п.5 Розділу ХУ Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.п.7, 17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої постановою Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, ст.ст. 8, 9, 18, 19, 104, 105-106, 160-163,167,102 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо неврахування при розрахунку ОСОБА_1 пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати, яку він отримував за період роботи в районах Крайньої Півночі;

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Надвірнянському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 10.02.2015 року, з урахуванням розміру заробітної плати за період його роботи в ВАТ «Ноябрьськелектромережабуд», що включає суми районного коефіцієнту та північної надбавки на підставі довідок про заробітну плату №97, 100-102, 106 видані 16.09.2015р. ВАТ «Ноябрьськелектромережабуд» за весь період його роботи на даному підприємстві, виплатити йому недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон повязує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

В решта позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення через Надвірнянський районний суд.

Суддя Безбородько В.А.

Повний текст постанови виготовлено 25.02.2016 року