Рішення № 56079367, 25.02.2016, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1835/15-ц

Провадження №: 2/0343/249/16

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З.,

адвоката - Оленин О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності , спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди, суд-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка просить постановити рішення, яким:

1. Визнати поширені відповідачкою ОСОБА_3 в заяві від 22.04.2015 року, адресованій Міністерству освіти і науки України наступні відомості:

«Всю свою діяльність ОСОБА_2 вимагала хабарі, на які придбала дві квартири у м. Львові та багато інших речей, які на заробітну плату не можливо придбати»;

«Скоро звільниться місце іншого сторожа, але ОСОБА_2 знову нас обійде, прийнявши того, хто заплатить їй чималий хабар, так як ця людина з маленької букви меж не знає»;

«ОСОБА_2 будучи на посаді директора, лікувалася від алкоголізму, але як не дивно місцева влада не звертає уваги, що також можна трактувати, як співучасть у всіх злочинах»;

«Вийшовши на пенсію, ОСОБА_2 продовжує «чесну» трудову діяльність, прикладом чого є факт прийняття на роботу сторожем колишнього працівника МВС з розміром пенсії понад 5 тисяч грн., не дивлячись на те, що ми з чоловіком на цю роботу чекаємо більше п'ять років, роботу, яку ОСОБА_2 нам обіцяла.», - такими, що не відповідають дійсності та принижують її честь, гідність та ділову репутацію.

2. Зобов»язати відповідачку спростувати недостовірну інформацію, яка принижує її гідність, честь та ділову репутацію, яка викладена в заяві ОСОБА_3 від 22.04.2015 року, що адресована Міністерству освіти і науки України та направити листа Міністерству освіти і науки України з наступним текстом спростування: « Даною заявою спростовую наступні відомості, викладені мною в заяві від 22.04.2015 року:

« Всю свою діяльність ОСОБА_2 вимагала хабарі, на які придбала дві квартири у м. Львові та багато інших речей, які на заробітну плату не можливо придбати»;

«Скоро звільниться місце іншого сторожа, але ОСОБА_2 знову нас обійде, прийнявши того, хто заплатить їй чималий хабар, так як ця людина з маленької букви меж не знає»;

«ОСОБА_2 будучи на посаді директора, лікувалася від алкоголізму, але як не дивно місцева влада не звертає уваги, що також можна трактувати, як співучасть у всіх злочинах»;

«Вийшовши на пенсію, ОСОБА_2 продовжує «чесну» трудову діяльність, прикладом чого є факт прийняття на роботу сторожем колишнього працівника МВС з розміром пенсії понад 5 тисяч грн., не дивлячись на те, що ми з чоловіком на цю роботу чекаємо більше п'ять років, роботу, яку ОСОБА_2 нам обіцяла.», - як такі, що не відповідають дійсності, не пізніше одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з відповідачки ОСОБА_3 20 000 грн. моральної шкоди, які перерахувати на рахунок Долинської спеціалізованої школи - інтернату - 35427201024048 в Долинському відділенні УДК України, МФО 836014, код 20555378).

Стягнути з відповідачки на її користь витрати по оплаті судового збору та витрати з надання правової допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона працює на посаді директора Долинської спеціалізованої школи - інтернату протягом тривалого часу. Перебуваючи на займаній посаді, вона добросовісно виконує обов'язки, передбачені Посадовою інструкцією, Законом України «Про освіту». Її роботу належним чином оцінено Міністерством освіти і науки України, вона має звання « Відмінник освіти», нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. Обиралась депутатом Долинської районної ради, є депутатом Долинської міської ради.

22.04.2015 року відповідачка ОСОБА_3 звернулася до Міністерства освіти і науки України із заявою, в якій виклала неправдиву інформацію з метою приниження її честі і гідності та ділової репутації.

В заяві міститься наступна недостовірна інформація: « Всю свою діяльність ОСОБА_2 вимагала хабарі, на які придбала дві квартири у м. Львові та багато інших речей, які на заробітну плату не можливо придбати. Вийшовши на пенсію, ОСОБА_2 продовжує «чесну» трудову діяльність, прикладом чого є факт прийняття на роботу сторожем колишнього працівника МВС з розміром пенсії понад 5 тисяч грн., не дивлячись на те, що ми з чоловіком на цю роботу чекаємо більше п'ять років, роботу, яку ОСОБА_2 нам обіцяла. Скоро звільниться місце іншого сторожа, але ОСОБА_2 знову нас обійде, прийнявши того, хто заплатить їй чималий хабар, так як ця людина з маленької букви меж не знає. Також хочу повідомити, що ОСОБА_2 будучи на посаді директора, лікувалася від алкоголізму, але як не дивно місцева влада не звертає уваги, що також можна трактувати, як співучасть у всіх злочинах».

Повідомлення відповідачки такого роду - це цілеспрямовані дії, направлені на приниження її честі , гідності та ділової репутації.

Так, відповідачка в заяві повідомила негативну інформацію, в якій стверджує про вимагання та отримання нею, посадовою особою, хабарів, про корупційні діяння, тобто порушення нею норм кримінального законодавства, принципів моралі. Така негативна інформація є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує її право на повагу до гідності, честі та ділової репутації.

Жодних хабарів вона ніколи не вимагала і не отримувала.

Її сім»я є матеріально забезпеченою, оскільки чоловік ОСОБА_4 протягом тривалого часу пропрацював в нафтовій промисловості, зокрема в НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», отримував достатньо високу заробітну плату і їй та її сім»ї достатньо своїх, чесно зароблених грошей.

Інша поширена відповідачкою інформація щодо того, що вона « будучи на посаді директора, лікувалася від алкоголізму, але як не дивно, місцева влада не звертає уваги, що також можна трактувати, як співучасть у всіх злочинах», - є негативною, неправдивою, придуманою. Така інформація принижує її честь , гідність та ділову репутацію.

Спиртного вона взагалі не вживає і ніколи не лікувалася від алкоголізму.

Що стосується поширення відповідачкою інформації про порушення нею норм трудового законодавства, зокрема це така інформація, як: «Вийшовши на пенсію, ОСОБА_2 продовжує «чесну» трудову діяльність, прикладом чого є факт прийняття на роботу сторожем колишнього працівника МВС з розміром пенсії понад 5 тисяч грн., не дивлячись на те, що ми з чоловіком на цю роботу чекаємо більше п'ять років, роботу, яку ОСОБА_2 нам обіцяла.» «Скоро звільниться місце іншого сторожа, але ОСОБА_2 знову нас обійде, прийнявши того, хто заплатить їй чималий хабар, так як ця людина з маленької букви меж не знає». - то ця інформація є теж недостовірною, викладена неправдиво, ганьбить її ділову репутацію і спростовується наступним:

На посаду сторожа в Долинську спеціалізовану школу - інтернат була прийнята ОСОБА_5 з 13.03.2015 року відповідно до наказу №14-к від 13.03.2015 року на підставі направлення на працевлаштування Долинського районного центру зайнятості від 13.03.2015 року, тобто нею дотриманий порядок по працевлаштуванню працівника, який направлений на роботу центром зайнятості. Прийом на роботу в школу - інтернат без направлення з центру зайнятості не проводиться. Заяви про прийом на роботу в школу - інтернат від ОСОБА_3, в навчальний заклад не надходило.

Як видно із заяви ОСОБА_3 від 22.04.2015 року, яка адресована Міністерству освіти і науки, ОСОБА_3 не належить до осіб, які підлягають обов'язковому прийняттю на роботу незалежно від наявності іншої кандидатури.

Таким чином, будь-яких норм трудового законодавства, та ще й з якоюсь корисливою метою, вона не вчиняла.

Спірна інформація, яка поширена відповідачкою, не відповідає дійсності, викладена в образливій формі із звинуваченнями у порушенні норм чинного законодавства, не підтверджена жодними доказами, порушує її право на повагу до гідності, честі та ділової репутації і ставить під сумнів набуту нею суспільну оцінку її ділових, професійних якостей при виконанні службових обов'язків.

Поширена відповідачкою інформація є недостовірною, не відповідає дійсності. Вона є директором школи-інтернату, депутатом Долинської міської ради, а через поширення вказаної негативної неправдивої інформації втрачається довіра до неї із сторони керівництва вищестоящих органів, підриває її авторитет в колективі, який вона очолює, в жителів району, шкодить її діловій репутації і потребує постійного спростування нею такої інформації.

Написанням заяви, в якій доведено недостовірну інформацію до відома певного кола осіб, у них формується особиста, як правило, негативна думка про неї, внаслідок чого вона прямо або опосередковано піддається негативній критиці, через що вона морально страждає.

Внаслідок поширення відповідачкою негативної недостовірної інформації, що принижує її честь, гідність, ділову репутацію, вона перебуває у стані морального пригнічення та дискомфорту, вона втратила спокій, відчуває моральні страждання, а це негативно впливає на стан здоров»я, самопочуття, настрій , із-за чого підвищується артеріальний тиск і відповідно - є необхідність в лікуванні.

Щоб хоч частково компенсувати її моральні страждання вважає, що відповідачка повинна відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 20 000 грн.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, зіславшись на викладені в позовній заяві обставини. Додатково пояснила, що вона працює в освіті більше 30-ти років. Ніколи ніяких зауважено до її роботи не було, вона неодноразово нагороджувалась різноманітними грамотами, відзнаками. Відомості, які поширені відповідачкою в заяві адресованій Міністерству освіти і науки України не відповідають дійсності, вони недостовірні, являються такими що принижують її честь, гідність та ділову репутацію. Вона проживає у квартирі в м.Долина, яка їй була виділена ще за "радянських" часів.Квартир у м.Львові у неї немає. Її чоловік пропрацював у нафтовій промисловості більше 15 років, мав досить велику зарплату. Про заяві написаній відповідачкою ОСОБА_3 та направленою у Міністерство освіти і науки України , яка була їй оголошена у відділі освіти Долинської РДА, вона писала пояснення. По існування такої заяви знає ряд людей. Моральна шкода полягає в тому, що через поширення такої інформації, вона перебуває у пригніченому стані, у неї піднявся тиск, через що вона змушена була лікуватись. Вона, як директор Долинської спеціалізованої школи-інтернату, не являється суб»єктом владних повноважень. Відповідачка направивши неправдиву заяву в Міністрерство, жодного разу не з"явилась в судове засідання, натомість вона повинна доказувати в суді свою правоту, на що тратить свій час та кошти. Просила позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання, яке було призначено на 25.02.2016р. після скасування заочного рішення від 15.01.2016р. не з"явилась, хоч про час та місце слухання справи була належним чином повідомлена судом , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.140). В Долинський районний суд поступила заява (а.с.138) , згідно якої вона просить розгляд справи провести при її відсутності.

В Долинський районний суд Івано-Франківської області 10.09.2015р. та 06.11.2015р. зі сторони відповідачки поступили заперечення (а.с.15, 50), згідно яких ОСОБА_3 вказує, що звернувшись з заявою в Міністерство освіти і науки України , вона реалізувала своє конституційне право та приписи Закону України «Про звернення громадян», який реалізує питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об»єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу для поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Відкриваючи провадження у справі, суд мав звернути увагу , що до Міністерства освіти і науки України, вона звернулась відповідно до Закону України «Про звернення громадян» з оскарженням дій директора Долинської гімназії-інтернату ОСОБА_2, як посадової особи державного органу, а не як фізичної особи. Таким чином і відшкодування моральної шкоди у розмірі 20000 гривень, визначені позивачкою, які вона невідомо чому вимагає перерахувати на користь Долинської спеціалізованої школи-інтернату, є незаконними та не відповідають критеріям передбаченим ч.3 ст. 23 ЦПК України. Відповідно до ст.31 Закону України «Про інформацію» -суб»єкти владних повноважень як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації, вправі вимагати в судовому порядку лише спростування недостовірної інформації про себе і не мають права вимагати відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Це не позбавляє посадових і службових осіб права на захист честі, гідності та ділової репутації в суді. Виходячи з викладеного, вважає позов ОСОБА_2 незаконним, який не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для її вирішення. Позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Згідно ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2 ст.13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли би порушити права інших осіб.

Ч.1 ст. 201 ЦК України, встановлено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством є серед іншого, честь, гідність і ділова репутація.

Ст. 269 ЦК України передбачено, що особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Відповідно до ч.1,3,4,7 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У відповідності до ст. ст. 297, 299 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009р. "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" передбачено, що під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

Згідно з п.15 вказаної Постанови - юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з ч. 3 ст.277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Крім того, відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВС України №1 від 27.02.2009р. , згідно з положеннями ст.277 ЦК і ст.10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до належним чином завіреної копії заяви ОСОБА_3 від 22 квітня 2015р., зареєстрованої у Міністерстві освіти та науки України 27.04.2015р за вх. №С-2331 (а.с.83), яка отримана судом на підставі ухвали Долинського районного суду про забезпечення доказів від 03.12.2015р. (а.с.75), відповідачкою направлено заяву у зазначене Міністерство, в якій серед інших, зазначені відомості про позивачку ОСОБА_2 такого змісту:

«Хочу заявити Вам про корупційні діяння директора Долинської гімназії-інтернату Івано-Франківської області ОСОБА_2»;

«Всю свою трудову діяльність вищевказана особа вимагала хабарі, на які придбала дві квартири у м. Львові та багато інших речей, які на заробітну плату не можливо придбати»;

«Вийшовши на пенсію, ОСОБА_2 продовжує «чесну» трудову діяльність, прикладом чого є факт прийняття на роботу сторожем колишнього працівника МВС з розміром пенсії понад 5 тисяч грн., не дивлячись на те, що ми з чоловіком на цю роботу чекаємо більше п'ять років, роботу, яку ОСОБА_2 нам обіцяла, знаючи наше важке матеріальне становище»,

«Скоро звільниться місце і іншого сторожа, але ОСОБА_2 знову нас обійде, прийнявши того, хто заплатить їй чималий хабар, так як ця людина з маленької букви меж не знає»;

«ОСОБА_2 будучи на посаді директора, лікувалася від алкоголізму, але як не дивно місцева влада не звертає уваги, що також можна трактувати, як співучасть у всіх злочинах»;

Дану, належним чином завірену копію заяви, суд вважає належним та допустимим доказом, який отриманий у порядку встановленому законодавством, тому підстав для визнання її фальшивою, як просить відповідачка у своїх заявах, у суда немає.

Також суд критично оцінює заяву ОСОБА_3 направленій Міністерству освіти і науки України 28.01.2016р., копію якої долучено відповідачкою до матеріалів справи (а.с.137) , згідно якої ОСОБА_3 доводить до відома, що заява від 22 квітня 2015 року, адресована Міністерству освіти і науки України та зареєстрована 27.04.2015 року С-2331, написана не нею і їй не відомо автора вказаної заяви, тому просить заяву не розглядати та знищити її оригінал, оскільки відповідачкою факт написання та направлення даної заяви в Міністерство освіти та науки не оспорювалось в своїх запереченнях , доповнень до заперечення,поданих до суду (а.с.15, 50-51) , в заяві про відвід (а.с.42-43), в заяві адресованій Міністерству освіти і науки України від 14.09.2015р. (а.с.52) в різноманітних заявах та клопотаннях поданих відповідачкою ОСОБА_3 в суд, вважає її такою, що направлена на ухилення від цивільно-правової відповідальності.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 є фізичною особою та відповідно до наказу №94-к Відділу освіти Долинської РДА від 28.03.2008р. займає посаду директора Долинської гімназії-інтернату.

За час своєї трудової діяльності позивачка неодноразово нагороджувалась грамотами Долинської РДА (а.с.29), Долинської міської ради (а.с.30), Міністерства освіти і науки України (а.с.31), Департаменту освіти, науки, сім»ї, молоді та спорту Івано-Франківської ОДА (а.с.32), знаком «Відмінник освіти України» (а.с.35), являлась депутатом Долинської районної ради та Долинської міської ради (а.с.35).

У відповідності до довідки №194 від 20.08.2015р., виданої Долинською ЦРЛ (а.с.36) , позивачка ОСОБА_2, мешканка м.Долина, вул. Б.Хмельницького 15/16 на обліку в психоневрологічному, наркологічному кабінеті Долинської ЦРЛ - не знаходиться.

Згідно наказу по Долинській спеціалізованій школі-інтернату І-ІІІ ступенів від 13.03.2015р. №14-к ( а.с.34) - ОСОБА_5 прийнята на посаду сторожа з 13.03.2015р. Підстава: заява ОСОБА_5, направлення на працевлаштування №09551503130010001 від 13.03.2015р. (а.с.33).

Позивачкою ОСОБА_2 в судовому засіданні доведено, що відповідачка ОСОБА_3 виклавши у заяві зазначені вище відомості, поширила неправдиву інформацію і в наслідок цього було порушено її особисті немайнові права, принижено її честь і гідність, ділову репутацію.

Відповідачкою не надано суду жодного доказу про те, що інформація, викладена у заяві направленій Міністерству освіти і науки України від 22.04.2015р. відповідає дійсності.

Враховую наведене суд вважає, що викладені відповідачкою ОСОБА_3 в заяві від 22.04.2015р. , яка направлена на адресу Міністерства освіти і науки України, та зареєстрована ним 27.04.2015р. за вх. №С-2331 відомості такого змісту:

«Всю свою трудову діяльність вищевказана особа вимагала хабарі, на які придбала дві квартири у м. Львові та багато інших речей, які на заробітну плату не можливо придбати»;

«Вийшовши на пенсію, ОСОБА_2 продовжує «чесну» трудову діяльність, прикладом чого є факт прийняття на роботу сторожем колишнього працівника МВС з розміром пенсії понад 5 тисяч грн., не дивлячись на те, що ми з чоловіком на цю роботу чекаємо більше п'ять років, роботу, яку ОСОБА_2 нам обіцяла, знаючи наше важке матеріальне становище»,

«Скоро звільниться місце і іншого сторожа, але ОСОБА_2 знову нас обійде, прийнявши того, хто заплатить їй чималий хабар, так як ця людина з маленької букви меж не знає»;

«ОСОБА_2 будучи на посаді директора, лікувалася від алкоголізму, але як не дивно місцева влада не звертає уваги, що також можна трактувати, як співучасть у всіх злочинах»;

слід визнати такими , що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність і ділову репутацію позивачки ОСОБА_2 та зобов'язати відповідачку спростувати дані відомості, шляхом направлення листа на адресу Міністерства освіти і науки України на протязі одного місяця після вступу рішення в Законну силу.

Позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного:

Положенням ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

На думку суду, позивачці ОСОБА_2, внаслідок поширення відповідачкою ОСОБА_3, негативної, недостовірної інформації, що принижує її честь, гідність, ділову репутацію завдано моральну шкоду, але заявлений нею розмір моральної шкоди , суд вважає, завищеним, а тому, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує суть позовних вимог, характер діяння відповідачки, характер та обсяг страждань, яких зазнала позивачка, їх тривалість, ступінь зниження її ділової репутації, час та зусилля, що необхідні їй для відновлення її попереднього стану, та з врахуванням інших обставин, враховуючи вимоги розумності та справедливості, вважає, що сума моральної шкоди, яку слід стягнути повинна становити 3200 грн. , що буде еквівалентно заподіяним моральним стражданням ОСОБА_2

Суд не приймає до уваги твердження відповідачки ОСОБА_3, яке викладено в доповненні до заперечення проти позову, про те, що відповідно до ст. 31 Закону України «Про інформацію» , суб»єкти владних повноважень, як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації не мають права вимагати відшкодування моральної(немайнової) шкоди, оскільки у відповідності до ст.3 КАС України - суб»єкт владних повноважень, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб»єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В даному випадку позивачка ОСОБА_2, яка займає посаду директора Долинської спеціалізованої школи-інтернату , не являється суб»єктом владних повноважень.

Позов в частині перерахування стягнутої моральної шкоди на рахунок Долинської спеціалізованої школи-інтернату не підлягає до задоволення, оскільки моральна (немайнова) шкода заподіяна саме позиваці ОСОБА_2, яка після вступу рішення в законну силу та його виконання вправі розпорядитись нею на свій розсуд, в т.ч. і перерахувати її на рахунок Долинської спеціалізованої школи-інтернату.

Крім того, згідно ст.88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь позивачки ОСОБА_2 судові витрати , а саме судовий збір та витрати за надання юридичної допомоги адвокатом, згідно квитанцій.

На підставі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 3, 40 Конституції України ст. ст. 13, 15,16,23, 269- 278, 297, 299 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 213 - 215 ЦПК України, суд, -

Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Визнати поширені відповідачкою ОСОБА_3, жителькою АДРЕСА_1 в заяві від 22.04.2015 року, адресованій Міністерству освіти і науки України, вх.№ С-2331 від 27.04.2015р. наступні відомості:

«Всю свою діяльність ОСОБА_2 вимагала хабарі, на які придбала дві квартири у м. Львові та багато інших речей, які на заробітну плату не можливо придбати»;

«Скоро звільниться місце іншого сторожа, але ОСОБА_2 знову нас обійде, прийнявши того, хто заплатить їй чималий хабар, так як ця людина з маленької букви меж не знає»;

«ОСОБА_2 будучи на посаді директора, лікувалася від алкоголізму, але як не дивно місцева влада не звертає уваги, що також можна трактувати, як співучасть у всіх злочинах»;

«Вийшовши на пенсію, ОСОБА_2 продовжує «чесну» трудову діяльність, прикладом чого є факт прийняття на роботу сторожем колишнього працівника МВС з розміром пенсії понад 5 тисяч грн., не дивлячись на те, що ми з чоловіком на цю роботу чекаємо більше п'ять років, роботу, яку ОСОБА_2 нам обіцяла.», - такими, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2.

2. Зобов»язати ОСОБА_3, жительку АДРЕСА_1 спростувати недостовірну інформацію, яка принижує честь, гідність, та ділову репутацію ОСОБА_2, яка викладена в заяві ОСОБА_3 від 22.04.2015 року, що адресована Міністерству освіти і науки України вх.№С-2331 від 27.04.2015р. та направити листа Міністерству освіти і науки України з наступним текстом спростування: « Даною заявою спростовую наступні відомості, викладені мною в заяві від 22.04.2015 року:

« Всю свою діяльність ОСОБА_2 вимагала хабарі, на які придбала дві квартири у м. Львові та багато інших речей, які на заробітну плату не можливо придбати»;

«Скоро звільниться місце іншого сторожа, але ОСОБА_2 знову нас обійде, прийнявши того, хто заплатить їй чималий хабар, так як ця людина з маленької букви меж не знає»;

«ОСОБА_2 будучи на посаді директора, лікувалася від алкоголізму, але як не дивно місцева влада не звертає уваги, що також можна трактувати, як співучасть у всіх злочинах»;

«Вийшовши на пенсію, ОСОБА_2 продовжує «чесну» трудову діяльність, прикладом чого є факт прийняття на роботу сторожем колишнього працівника МВС з розміром пенсії понад 5 тисяч грн., не дивлячись на те, що ми з чоловіком на цю роботу чекаємо більше п'ять років, роботу, яку ОСОБА_2 нам обіцяла.», - як такі, що не відповідають дійсності, не пізніше одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з відповідачки ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 3200 ( три тисячі двісті) гривень заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3, жительки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 487.20 грн. сплаченого судового збору , 600 (шістсот) гривень за складання позовної заяви та 1500 (одна тисяча п"ятсот) гривень за ведення цивільної справи адвокатом згідно квитанцій.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.

Суддя: