Ухвала суду № 56075964, 22.02.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/2470/15 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/783/1076/16 Доповідач в 2-й інстанції: Кабаль І. І.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Кабаля І.І.,

суддів: Монастирецького Д.І., Струс Л.Б.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю: представника апелянта - Борисяк Л.І., представника відповідачів ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Правекс - Банк» на ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 20 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Правекс - Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 20 листопада 2015 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Правекс - Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Ухвалу суду оскаржило Публічне акціонерне товариство «Правекс - Банк».

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм чинного законодавства. Вказує, що оскільки заяву, про передачу справи на розгляд третейського суду було подано після внесення змін до Закону України «Про третейські суди», а відповідачі є споживачами послуг банку, спір виник щодо стягнення з них заборгованості за кредитом, то третейському суду, в силу положень пункту 14 частини першої статті шостої цього закону, така справа не підвідомча. Відтак, третейське застереження, закріплене у вищевказаному кредитному договорі не може бути підставою для передачі справи на розгляд третейського суду, а відповідно не може бути підставою для винесення ухвали про залишення позову без розгляду. Просить ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання апеляційної скарги, представника відповідачів на її заперечення, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 28 жовтня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Правекс - Банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказало, що 29 вересня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Правекс - Банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №2479-111/08Р, за умовами якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 18 434 дол. США для своєчасної оплати вартості автомобіля. Оскільки станом на 27 травня 2015 року відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав та у останнього перед банком утворилась заборгованість, а відтак просив таку стягнути у судовому порядку.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 30 жовтня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Правекс - Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Залишаючи позовну заяву без розгляду на підставі п. 6 ч. 1ст. 207 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач подав заяву проти вирішення спору в суді, а згідно п. 12.1 Кредитного договору від 29 вересня 2008 року сторони домовились про те, що усі спори, розбіжності або вимоги пов'язані виконанням даного договору вирішуються в Постійно діючому третейському суді при Всеукраїнській громадській організації «Ліга юридичного захисту інтересів споживачів», тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна.

Відповідно до вимог п. 6 ч. 1ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді.

Одним зі способів захисту прав суб'єктів цивільних правовідносин є звернення до третейських судів, що передбачено статтею 17 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про третейські суди» до третейського суду за угодою сторін може бути передано будь-який спір, що виникає з цивільних, господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину першу статті 6 цього Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Цей Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і під час виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 3 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). А тому, незалежно від предмета і підстав позову та незважаючи на те, хто звертається з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Зважаючи на те, що банком відповідачу було надано кредит на купівлю автомобіля та являються споживачами послуг банку за вказаним договором, а відтак даний спір не підвідомчий третейському суду навіть за наявності третейського застереження у договорі, а тому справа не може бути залишена без розгляду на підставі п. 6 ч. 1ст. 207 ЦПК України.

Залишаючи без розгляду позовну заяву суд першої інстанції цих положень закону не врахував.

Отже, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч.1 ст. 311 ЦПК України, а справа - передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.2 п.4, 311 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Правекс - Банк» задовольнити.

Ухвалу Жовківського районного суду Львівської області від 20 листопада 2015 скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кабаль І.І.

Судді: Монастирецький Д.І.

Струс Л.Б.