Вирок № 56074676, 24.02.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7833/15-к

Провадження № 1-кп/461/95/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.02.2016 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

при секретарі Пелех О.А.,

за участі

прокурора Мотрук Н.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, внесене 03.06.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120151400000023670246 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, українки, уродженки Львівська область, м.Самбір, з вищою освітою, одруженої, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей 2001 та 2007 років народження, на момент вчинення кримінального правопорушення не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.190, ч.4 ст.27, ч.1 ст.366, ч.3 ст.358 КК України (в редакції 2001 року), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з корисливих мотивів, шляхом обману, поєднаного із використанням підробленого документу, заволоділа бюджетними коштами державної підтримки на будівництво (придбання) помешкання по програмі "Доступне житло", яку реалізовувало Львівське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" у великих розмірах в сумі 122288,16 гривень.

Відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2009 року №140 та Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 року №509, право на отримання державної підтримки мають громадяни, які перебувають на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, та визначені центральними органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які ведуть зазначений облік, такими, що мають право на доступне житло.

Відповідно до умов програми «Доступне житло», яку реалізовувало Львівське регіональне управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», обов'язковими документами, що підтверджують право на отримання державної підтримки, на підставі яких укладається договір про управління коштами для будівництва (придбання) доступного житла є: довідка про перебування на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов; довідка центрального органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про наявність права на доступне житло.

Правила ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 року № 470.

Встановлено, що 14.12.2010 року ОСОБА_1 звернулась до Фонду з приводу отримання державної підтримки для будівництва житла по програмі «Доступне житло», де отримала консультацію з приводу умов програми «Доступне житло».

В подальшому, у ОСОБА_1, яка усвідомлювала те, що вона разом із членами своєї сім'ї, а саме: чоловіком - ОСОБА_4, дочками - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебувають, а відтак права на отримання бюджетних коштів державної підтримки на будівництво житла не мають, виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки, які виділяються в рамках програми «Доступне житло», шляхом обману та використання підробленого офіційного документу про перебування на обліку її та членів сім'ї, як таких, що потребують покращення житлових умов.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою протиправного отримання бюджетних коштів, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ні вона, ні члени її сім'ї із заявою про постановку на облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов в Бісковицьку сільську раду, Самбірського району, Львівської області, не звертались, а відтак на вказаному обліку не перебувають. 08 грудня 2010 року, перебуваючи в приміщенні Бісковицької сільської ради, Самбірського району, Львівської області, що розташована за адресою: с. Бісковичі, Самбірського району, Львівської області, надаючи бланк довідки в якості зразка, шляхом вмовляння, схилила Бісковицького сільського голову ОСОБА_7 та секретаря Бісковицької сільської ради ОСОБА_8 скласти та видати на її ім'я завідомо підроблений документ - довідку №1238 від 08.12.2010 року про те, що її чоловік ОСОБА_4 в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого постановою КМУ №509 та на виконання абзацу другого п.3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2009 року №140 в складі чотирьох осіб перебуває на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов, включені для участі у програмі «Доступне житло», яку було складено, підписано сільським головою ОСОБА_7, завірено печаткою Бісковицької сільської ради, зареєстровано за №1238 від 08.12.2010 року та видано ОСОБА_1

Надалі у період з 14.12.2010 року по 15.12.2010 року ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки в розмірі 30 % від нормативної вартості житла, з корисливих мотивів, для штучного створення відповідності її особи вимогам до учасників умов програми «Доступне житло», в частині перебування на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, подала у Фонд, приміщення якого розташоване за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 8, куди вже раніше зверталась із заявою на отримання державної підтримки, завідомо підроблену довідку №1238 від 08.12.2010 року, видану Бісковицькою сільською радою, Самбірського району, Львівської області, про те, що в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого Постановою КМУ №509 та на виконання абзацу другого п.3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_1 та її сім'я, яка складається з чотирьох осіб станом на 14.12.2010 року, перебуває на квартирному обліку та потребує поліпшення житлових умов.

Подана ОСОБА_1 завідомо підроблена довідка №1238 від 08.12.2010 року була прийнята працівниками Фонду, як підтвердження відповідності умовам програми «Доступне житло» особи, що її подала, в частині перебування ОСОБА_1 на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, а також для розрахунку суми державної підтримки для придбання житла для ОСОБА_1 та її сім'я, яка склала 122288,16 гривень.

В подальшому, на підставі поданих документів, 15.12.2010 року між Фондом та ОСОБА_1 було укладено договір про управління коштами для будівництва (придбання) доступного житла за державної підтримки № 4/2/10509 від 15.12.2010 року, згідно якого на особистий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у банку АТ "Єврогазбанк" було перераховано кошти державної підтримки у сумі 122288,16 грн. на будівництво житла, а саме квартири АДРЕСА_4 Львівської області, право власності на яку зареєстровано на ОСОБА_1.

Умисні протиправні дії ОСОБА_1 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із суспільно-небезпечними наслідками у вигляді безпідставного вибуття із бюджету коштів державної підтримки на будівництво житла в сумі 122288,16 грн., що у відповідності до примітки до ст.185 КК України, на момент вчинення кримінального правопорушення у 250 і більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тому заподіяно у великих розмірах.

Таким чином, ОСОБА_1, вчинила заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), у великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.190 КК України.

Окрім цього, встановлено, що 14.12.2010 року ОСОБА_1 звернулась до Фонду з приводу отримання державної підтримки для будівництва житла по програмі «Доступне житло», де отримала консультацію з приводу умов програми «Доступне житло».

В подальшому у ОСОБА_1, яка усвідомлювала те, що вона разом із членами своєї сім'ї, а саме: чоловіком - ОСОБА_4, дочками - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебувають, а відтак, права на отримання бюджетних коштів державної підтримки на будівництво житла не мають, виник злочинний умисел на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки, які виділяються в рамках програми «Доступне житло», шляхом обману та використання підробленого офіційного документа про перебування на обліку її та членів сім'ї, як таких, що потребують покращення житлових умов.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, в особистих інтересах, з корисливих мотивів, з метою протиправного отримання бюджетних коштів, ОСОБА_1, достовірно знаючи, що ні вона, ні члени її сім'ї із заявою про постановку на облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов у Бісковицьку сільську раду, Самбірського району, Львівської області не звертались, а відтак на вказаному обліку не перебувають, у невстановлений день та час, діючи як підбурювач, шляхом наполегливого умовляння Бісковицького сільського голови ОСОБА_7 та ОСОБА_9 скласти, скріпити своїми особистими підписами, відтиском печатки Бісковицької сільської ради та видати завідомо неправдивий документ згідно наданого в якості зразка, із завідомо для них неправдивим змістом, схилила останніх до вчинення незаконних дій.

Так, на умовляння ОСОБА_1 сільський голова ОСОБА_7, будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, наділеним владними повноваженнями, всупереч інтересам держави, положенням Постанови КМУ від 09.06.2010 року №509, Постанови КМУ від 11.02.2009 року №140, Постанови ради міністрів РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470, достовірно знаючи, що облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов Бісковицькою сільською радою не ведеться, ОСОБА_1 та члени її сім'ї із заявою про постановку на такий облік не звертались, діючи умисно в особистих інтересах останньої, власноручно підписав та завірив печаткою Бісковицької сільської ради довідку про те, що в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого постановою КМУ №509 та на виконання абзацу другого п. 3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_1 та її сім'я складом з чотирьох осіб станом на 08.12.2010 року, перебуває на обліку та потребує покращення житлових умов, яку було зареєстровано у журналі вихідних довідок за №1238 від 08.12.2010 року, таким чином, склавши та видавши завідомо неправдивий документ, що містить реквізити, а саме підпис службової особи, відтиск печатки, дату та номер, а тому є офіційним документом, що надає право на участь у програмі "Доступне житло".

Таким чином ОСОБА_1, діючи як підбурювач, умовлянням, схилила співучасника, який є службовою особою до складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України.

Крім цього, у період з 14.12.2010 року по 15.12.2010 року ОСОБА_1, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами державної підтримки в розмірі 30% від нормативної вартості житла, що мало бути ним придбане, з корисливих мотивів, для штучного створення відповідності його особи вимогам до учасників умов програми «Доступне житло» в частині перебування її на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, подала у Фонд, приміщення якого розташоване за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 8, завідомо підроблену довідку №1238 від 08.12.2010 року, видану Бісковицькою сільською радою, Самбірського району, Львівської області про те, що в межах «Порядку використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду для забезпечення житлом громадян, в тому числі військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, та для здійснення компенсації Державній іпотечній установі витрат на придбання квартир для забезпечення житлом окремих категорій громадян», затвердженого ПКМУ №509 та на виконання абзацу другого п. 3 Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2009 року №140, ОСОБА_1 та її сім'я складом з чотирьох осіб станом на 08.12.2010 року, перебуває на квартирному обліку та потребує поліпшення житлових умов.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинила використання завідомо підробленого документу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.358 КК України (в редакції КК України станом на 26.10.2010 року).

Обвинувачена ОСОБА_1, винною себе не визнала. Пояснила суду, що вона проживала разом зі своєю сім'єю в селі Бісковичі. З кінця 2010 року її чоловік - ОСОБА_4 перебував на черзі на отримання земельної ділянки для будівництва будинку. Зазначила, що вона разом із сім'єю не зверталась із заявою до Бісковицької сільської ради з приводу постановки її на квартирний облік. Окрім того, стверджувала, що жодних кримінальних правопорушень не вчиняла, оскільки довідки, видані 07.12.2010 року та 08.12.2010 року були їй підготовлені секретарем Бісковицької сільської ради та підписані головою даної сільської ради. Жодних умовлянь та примушувань з її сторони для видачі таких довідок не було.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1, її вина у вчиненні злочинів підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, допитаний у судового засідання свідок ОСОБА_7, який працював у період з 2010 року по 2015 рік головою Бісковицької сільської ради пояснив, що квартирний облік у сільської ради не вівся взагалі. У грудні 2010 року до нього зайшла секретар сільради ОСОБА_8 та повідомила, що до них звернулась ОСОБА_1 з проханням видати довідку для її участі у державній програмі «Доступне житло». 07.12.2010 року таку довідку було видано Бісковицькою сільською радою. Однак, дана довідка була повернута ОСОБА_1, оскільки у Фонді вимагали довідку конкретного зразка. Такий зразок ОСОБА_1 привезла з собою з Фонду зі Львова. Стверджує, що він та секретар сільської ради ОСОБА_8 не мали наміру видавати таку довідку, оскільки у новому зразку було зазначено про квартирний облік, який у Бісковицькій сільській раді не вівся. Зазначає, що ОСОБА_1 почала переконувати, що облік на квартиру та на земельну ділянку це є одне й теж саме, а також подзвонила до забудовника на прізвище «ОСОБА_11», який теж переконував у аналогічному. Також зазначала, що у разі, якщо таку довідку їй не видадуть, вона та члени її сім'ї не зможуть отримати окреме житло. Оскільки ОСОБА_7 та секретар лише були обрані на посади у селі, не до кінця розібравшись, погодившись на вмовляння ОСОБА_1, вирішив підписати довідку за новим зразком.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 зазначила, що обвинувачена ОСОБА_1 у грудні 2010 року підійшла до неї, щоб секретар сільської ради видала їй довідку про склад сім'ї. 07.12.2010 року таку довідку було видано Бісковицькою сільською радою. Однак, 08.12.2010 року ОСОБА_1 повторно звернулась до неї з проханням надати довідку представленого зразка, оскільки у Фонді державної програми «Доступне житло» відмовилися прийняти довідку, видану 07.12.2010 року. Вони з головою сільської ради ОСОБА_7 відмовлялися надати довідку в такій редакції, зразок якої надала обвинувачена, однак остання вмовляла і її, і голову, що їй дуже потрібне це житло, а без такої довідки вона його не отримає. Оскільки вони проживають в одному селі, земля під будівництво відсутня, секретар сільської ради погодилася на вмовляння ОСОБА_1 Окрім того, остання стверджувала, що облік для отримання землі та квартирний облік це одне й теж саме, як повідомив у телефонній розмові забудовник «ОСОБА_11». Згодом ОСОБА_8 підготувала довідку, необхідного зразка. Також зазначила, що з 2010 року по 2013 рік навіть не здогадувалися, що відомості, внесені в таку довідку 08.12.2010 року є незаконним, допоки не приїхала до них перевірка з УБОЗУ та не повідомила про це.

Крім показів свідків, вина обвинуваченої ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:

-даними договору управління коштами для будівництва (придбання) доступного житла за державної підтримки № 4/2/10509 від 15 грудня 2010 року, де у якості сторони зазначена ОСОБА_1 (а.с.151-160);

-даними акту ревізії Державної фінансової інспекції у Львівській області від 08 лютого 2014 року №06-24/2, згідно яких вбачається, що внаслідок відсутності перебування на квартирному обліку ОСОБА_1 зайво отримано державну підтримку у сумі 122288,16 гривень (а.с.84-131);

-даними, які містяться у листі № 209/02-28 від 29 жовтня 2013 року, згідно яких відповідно до Правил обліку громадян, які потребують покращення житлових умов і надання їм житлових приміщень, ОСОБА_4 та його сім'я у складі 3 чоловік на обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов не перебувають, оскільки в Бісковицькій сільській раді даний облік не ведеться. ОСОБА_4 було написано заяву про виділення йому земельної ділянки під будівництво житлового будинку, за якою прийнято відповідне рішення сесії. Вказаний лист підписаний міським головою ОСОБА_7 та скріплений печаткою сільської ради (а.с.178);

-даними, які містяться у заяві ОСОБА_1 від 14.12.2010 року на отримання державної підтримки (а.с.132);

-даними довідки виконавчого комітету Бісковицької сільської ради № 1231 від 07.12.2010 року (а.с.148) про те, що ОСОБА_4 і його сім'я складається з наступних осіб: дружина ОСОБА_1, діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Зазначено, що ОСОБА_4 потребує покращення житлових умов, перебуває на обліку в сільській раді (рішення №137 від 29.09.2005 року). Довідка підписана сільським головою ОСОБА_7 та секретарем ОСОБА_8, скріплена печаткою;

-даними, які містяться в довідці №1238 від 08.12.2010 року, з якої вбачається, що ОСОБА_4, його дружина та діти дійсно перебувають на обліку з 29.09.2005 року та потребують поліпшення житлових умов, включені для участі у програмі «Доступне житло», у разі отримання квартири вони будуть зняті з обліку. Довідка підписана сільським головою ОСОБА_7, скріплена печаткою (а.с.149);

-висновком експерта № 6/671 від 20 листопада 2014 року, згідно якого підпис в графі «Сільський голова ОСОБА_7» у довідці № 1238 від 08.12.2010 року нанесений за виконано ОСОБА_7 Підпис в графі «Секретар виконкому ОСОБА_8» у довідці № 1231 від 07.12.2010 року виконаний ОСОБА_8 Підпис в графі «Сільський голова ОСОБА_7» у довідці №1238 від 08.12.2010 року виконаний ОСОБА_7 Підпис в графі «Сільський голова ОСОБА_7» у довідці №1231 від 07.12.2010 року виконаний ОСОБА_7 (а.с.187-191);

-висновком експерта № 6/672 від 27 листопада 2014 року, згідно якого відтиск гербової печатки Бісковицької сільської ради, що міститься на довідках № 1231 від 07.12.2010 року та №1238 від 08.12.2010 року нанесено гербовою печаткою Бісковицької сільської ради (а.с.197-201);

-даними додатку №1 від 20 грудня 2010 року до договору управління коштами для будівництва (придбання) доступного житла за державної підтримки № 4/2/10509 від 15 грудня 2010 року, де у якості сторони зазначена ОСОБА_1 (а.с.161-162);

-даними додаткової угоди №1 від 29 квітня 2011 року до договору управління коштами для будівництва (придбання) доступного житла за державної підтримки №4/2/10509 від 15 грудня 2010 року, де у якості сторони зазначена ОСОБА_1 (а.с.171);

-даними договору доручення № 14 від 16.12.2010 року до договору про співпрацю № 01/10/10 від 01 жовтня 2010 року, згідно якого ОСОБА_1 надала розпорядження банку здійснювати договірне списання з рахунку, який відкритий в АТ «Єврогазбанк» на користь Фонду та забудовника (а.с.163-164);

-даними акту прийняття-передачі квартири АДРЕСА_1 від 28.12.2010 року між ТзОВ «Самбірська ГРОД» та ОСОБА_1 (а.с.173);

-даними довідки про доходи ОСОБА_1 (а.с.146);

-копією свідоцтва про одруження ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с.141);

-копіями свідоцтв про народження дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.141-142);

-даними довідки про склад сім'ї № 6548 від 10.12.2010 року Житлово-експлуатаційної контори №2 Самбірської міської ради про те, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_5 і її сім'я складається з наступних осіб: діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.143);

-даними технічного паспорту на вищезазначену квартиру (а.с.174);

-даними про державну реєстрацію прав за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.175-176).

Зібрані у справі докази відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченою діянь, інкримінованих їй стороною обвинувачення.

Розглядаючи клопотання захисника про визнання доказів, зібраних у ході досудового розслідування недопустимими, зокрема показання ОСОБА_1, отримані в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні під час її допиту як свідка 12 грудня 2013 року; 29 січня 2014 року; 15 травня 2015 року; одночасного допиту ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_1 07 лютого 2015 року суд зазначає, що в основу обвинувального вироку покладені покази свідків, отримані безпосередньо у судовому засіданні із дотриманням процесуальної процедури, передбаченої КПК України. Покази у якості свідка ОСОБА_1 на досудовому слідстві не були предметом дослідження у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) доведена повністю, а її умисні дії вірно кваліфіковані за ч.3 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди; за ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України, як підбурювання, схилення співучасників, які є службовими особами до складання та видачі службовими особами завідомо неправдивого офіційного документу; за ч.3 ст.358 КК України (в редакції КК України станом на 01.06.2011 року) як використання завідомо підробленого документу.

Суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, при призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченої, яка на момент вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення офіційно не працевлаштована, перебуває у шлюбі, має двох неповнолітніх дітей, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, а також те, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 покарання за ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України та за ч.3 ст.358 КК України у виді обмеження волі, ближче до мінімальної межі санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України.

Відповідно до абзацу 4 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов'язковим, то воно застосовується лише до тих осіб, які обіймали посади чи займалися діяльністю, з якими було пов'язано вчинення злочину. До інших осіб, які були співучасниками злочину, не пов'язаного з їх діяльністю чи займаною посадою, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю не застосовується з наведенням у вироку відповідних мотивів.

Оскільки, ОСОБА_1 під час вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України не була службовою особою, відтак додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю не може бути застосоване до обвинуваченої.

Окрім того, згідно санкції ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України максимальна міра покарання передбачена у виді обмеження волі до трьох років, а за ч.3 ст.358 КК України (в ред. 2001 року) максимальна міра покарання передбачена у виді обмеження волі до двох років. Тому, відповідно до ст.12 КК України вищевказані злочини відносяться до злочинів невеликої тяжкості.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

Згідно ч.5 ст.74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання та його відбування на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" від 23.12.2005 року - особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності та відбування покарання за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій за ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України та за ч.3 ст.358 КК України, суд дійшов висновку, що необхідно врахувати вимоги ст.74 КК України та п.2 ч.1 ст.49 КК України та звільнити ОСОБА_1 від покарання за вчинення даних злочинів, оскільки з часу їх вчинення нею (грудень 2010 року) до набрання вироком законної сили минуло понад три роки. Судом встановлено, що відповідно до вимоги №164 від 22.05.2015 року ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, вчинені нею кримінальні правопорушення за ч.4 ст.27, ч.1 ст.366 КК України та за ч.3 ст.358 КК України відносяться, відповідно до ст.12 КК України, до категорії невеликої тяжкості, з моменту скоєння злочину минуло три роки, вона не ухилялась від слідства та суду, а також не вчинила нового злочину.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_1 за ч.3 ст.190 КК України у виді позбавлення волі, ближче до мінімальної межі санкції статті Особливої частини Кримінального кодексу України, суд вважає, що саме такий вид покарання буде достатнім для її виправлення, перевиховання та попередження вчинення нею нових злочинів.

Суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки відповідно до ст.76 КК України.

Відповідно до положень ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що цивільний позов прокурора Прокуратури Львівської області Мотрук Н.В. в інтересах держави в особі Львівського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням необхідно задоволити, оскільки у судовому засіданні вина обвинуваченої ОСОБА_1 доведена повністю.

Речові докази у справі відсутні.

Витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 1474 грн. 20 коп., необхідно покласти на обвинувачену ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27 - ч.1 ст.366 КК України та призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, передбаченого ч.4 ст.27 - ч.1 ст.366 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358 КК України (в редакції станом на 01 червня 2011 року) та призначити їй покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.

На підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, передбаченого ч.3 ст.358 КК України (в редакції станом на 01 червня 2011 року) у зв'язку з закінченням строків давності.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1від призначеного покарання, якщо вона протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України, а саме:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави витрати на проведення судових експертиз на загальну суму 1474 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) грн. 20 коп., у тому числі: за проведення почеркознавчої експертизи - 737,10 грн.; за проведення технічної експертизи - 737,10 грн.

Цивільний позов прокурора Прокуратури Львівської області Мотрук Н.В. в інтересах держави в особі Львівського регіонального управління державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави шкоду, завдану кримінальним правопорушенням Львівському регіональному управлінню державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (ЗКПО 25553935, МФО 320478, р/р 265031236051 в АБ «Укргазбанк» у розмірі 122288 (сто двадцять дві тисячі двісті вісімдесят вісім) грн. 16 коп.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, обраний ухвалою Галицького районного суду м. Львова 15 червня 2015 року залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок, якщо інше не передбачено КК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя Зубачик Н.Б.